ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран

Тетяна Левицька
2026.07.27 21:12
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

В Горова Леся
2026.07.27 17:11
Гупають яблука гулко, і котяться шелестно,
Й поки не вляжуться м'яко в пухкий ломикамінь,
Де на секунду місцевий цвіркун замовкає,
Тріснутим боком бетонні орошують пелени.

Стіни розпечені туляться жаром до півночі,
Не охолонуть до ранку, бо рос

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Пологи (диптих)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-07 12:34:42
Переглядів сторінки твору 8518
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.046 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.775
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 12:54:40 ]
Сила!!!!!!
Браво!!!!!! аж мурашками по спині!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:19:23 ]
Дякую, Софійко! Ми з тобою на одній хвилі.Дещо мені довелося пережити те, що й тобі. Потім, при зустрічі, може...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 13:04:28 ]
Таких чесних і високих рядків про пологи я ще не читала. Скандую "Браво!" разом із Софією.

Вірш, звісно, по-своєму візуальний... Але маю сумнів щодо означення теми "Візуальна поезія". Колись сама отримала настанову від Редакції Майстерень, що для цієї рубрики потрібен принаймні образ (картинка). Зрештою там, в умовах вибору при публікації - все сказано.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:22:42 ]
Дякую, Любонько! Це точно - я довго не мудрувала, а за звичкою натиснула "візуальна поезія". От морока мені з цими означеннями! Думай, що саме ти написав... А це нічого, що я не виконала правила "ПМ" і неправильно позначила твір? А я не знаю - куди його...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 13:41:57 ]
Дуже мені сподобався вірш, але... (знов те але - не для того, щоб докорити, а швидше, щоб поспілкуватися :))
оцей відчай - "відчай самотньої жінки" - збиває з пантелику... яка може бути вища чистота від тієї, щоб народити дитину чоловікові? Звідки ця самотність? я не вловила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 16:13:03 ]
може, це не стільки про самі пологи, скільки про бажання народити?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:29:10 ]
Олечко, як добре, що Ви і думки не припускаєте, що може у жінки не бути "мужика", і взяти його нема звідки! А таке буває, і справа - не в зовнішній красі чи некрасі,а в різних чинниках, залежних і незалежних від жінки... Цей вірш (друга частина)про тих, що втратили віру в ідеальний варіант - коли є чоловік. І правильно роблять, бо КОЛИ ЩЕ ЧЕКАТИМУТЬ,може бути так, як пише про це Люба БЕНЕДИШИН.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 14:08:20 ]
Сильна річ ( навіть пробачила Вам Свєту з Інтернету :), але й мені, як і Олі, незрозуміла самотність жінки, що народила.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:33:44 ]
СВІТЛАНО, у епіграфі - про самотність жінки, яка надумала це зробити. А далі, у вірші - ні , вже самотності нема, або вона (самотність), принаймні, пригасила свої кольори!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-07 15:43:11 ]
Як гімн жінці сприймається мною, Ларисо, твій диптих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:35:00 ]
Дякую, єдиний мужчино, який залишив тут свого коментаря!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:36:32 ]
О ні, це не так! Ще один мужчина на звязку:Последний Лель! Дякую вам, що витримали таку тему!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 17:30:06 ]
Буває, що жінка народжує з відчаю, щоб не бути самотньою... Знайома з такими... Знаю й таку, що так і не зважилась на цей відчайдушний крок. Все чекала, що з'явиться ВІН. Тепер у її однолітків уже внуки. А в неї - ні чоловіка, ні дитини... А у її мами - принаймні, була і є - вона. Ех, доля, доля...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 20:12:35 ]
Знаєте, Любо, не зовсім згодна. "Доля" - це щось таке сліпе, непідвладне. А тут - власний вибір самої жінки. Знову той самий страх "шо люде скажуть" :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:39:13 ]
А буває і така "доля", що й зачати немає від кого, хоч би жінка й захотіла...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 21:22:06 ]
Щодо дитини, Любо, так, погоджуюсь із Вами. А як щодо чоловіка? Це не її вибір, знаю точно. Як і її мати зовсім не планувала своє життя прожити лише з донькою. Я вже готова повірити, що "венок безбрачия" це далеко не вигадка. Причини якісь є... Але вони відомі тільки небесам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 21:45:50 ]
Так, безумовно, причини є. І одна з них - у "закритих" 2 і 4 чакрах. Тобто, мені здається, що відповідь не у небесах варто шукати. Часто жінки самі "програмують" себе на такий "вінець", навіть підсвідомо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-07 22:39:42 ]
Можливо, Любо, можливо... А знаєте, я їй постійно раджу позбуватися негативних афірмацій на кшталт: "У мене по життю одні козли". Воно таки програмує... Хочеш змінити світ - зміни себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-08-08 01:42:51 ]
Оце точно: хто використовує такі характеристики мужчин, той викликає, навіть у незнайомих, негативні реакції. Чоловіків треба любити і поважати. Вони це тонко відчувають. І тоді й доля це відчує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Последний Лель (М.К./Л.П.) [ 2011-08-07 23:35:26 ]
Неймовірно.