ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
Не вбий
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Пігмеї, ви куди?
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Твій васал
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Хані Сенеш
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
* * *
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
***
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Просили допомоги
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
Хрисохір – останній каган з роду родіїв
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
***
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
Знов не та дорога...
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
* * *
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
asperitas
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
***
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,

Володимир Каразуб
2024.11.13 13:23
Безвість мови
Літак пролітає немов би минає вічність.
Фасади домів розвернули на північ дахи.
Ти, здається, смієшся без посмішки на обличчі,
І торкаєшся без руки.

І зникає блакить відкриваючи безвість мови,
І виманюють зорі розширити власне вікно.
Там — осяяні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ЗОНА
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-01 20:09:27
Переглядів сторінки твору 11098
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:03:53 ]
як закінчу свій, буду проситися до тебе в співавторки))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:05:54 ]
взагалі, як на мене - для поетес заміжжя виглядає чимось типу моветону. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:17:13 ]
ой, я бачу, що доведеться тобі всі свої секрети розказати... діти - ще не означає заміжня, незаміжня - ще не означає, що в неї нікого нема...
;))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:26:49 ]
щось ти мене геть заплутала(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 08:38:28 ]
не хотіла заплутати )) пробач.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:29:16 ]
Цікаво, Ярославе.
Вибачаюсь, що потупцювався біля вашого з Олею діалогу.
ІМХО "у втечі із зони." --- "перелазить у втечі зі зони" якось мені не сприймається.
А що коли "за колюччя зони"?...
З теплом,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-01 23:40:15 ]
Дякую за підтримку, Юрію!
а то я цей вірш оцінюю як свою досить цікаву знахідку. а крім вас ніхто практично (крім мабуть Олиної кількісної оцінки) його не оцінив.
можливо людям незручно втручатися в розмову на гілці)
і про зону. так, це місце мене довго мучило, поки якось не звикся з тепрішнім варіантом. дякую за вашу підказку)
обов"язково подумаю над нею)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 11:54:31 ]
Цікаві образи в'язня-Дня і Часу - серійного убивці.
Проте підтримую Юрія, "у втечі із зони" - не чітко. Чому не сказати просто:

День перелазить
паркан горизонту,
неначе в'язень
тікає із зони.

В колючих дротах
багряниться кров'ю і т.д.

Наскільки чіткіше вимальовується вся картинка!

Або виберіть варіант Юрія - не помилитесь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:13:44 ]
у варіанті Юрія - проблема з наголосом.
з вашого варіанту вірші і починався, але мені він не дуже подобався. я довго перебирав різні варіанти і чомусь схилився до цього.
Ще був варіант у "втечі за зону", щоб досягнути кращої рими. мабуть теперішній - це похідна від цього.
Хай тоді буде так, як ви радите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 19:36:56 ]
Авторський

День перелазить
паркан горизонту,
неначе в'язень
тікає із зони
+--+--+--+-
-+-+--+--+-
Мій - Оксана Яблонська

День перелазить
паркан горизонту,
в'язень неначе
тікає із зони
+--+--+--+-
+--+--+--+-

У вашому вірші збитий ритм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 21:35:55 ]
відсутність ненаголошеного складу я просто компенсую паузою. краще хай було б уже "начебто в"язень". бо коли губиться рима, яка наче сама напрошувалася, то для мене це виглядає злочином. це власне те, що я вам розказував про ті логічні потоки. там також все зав"язане на змістові і римах, і коли все начебто само собою складається в цілість, воно створює враження, що ти цю поезію не написав, а скажемо так "відкрив". тобто, її перед тобою хтось написав з рівня, хоча б на одиницю вищого від твого. просто, в мене ці відчуття від трохи іншого виду творчості. я дуже багато часу присвятив шахам. а там набагато менша інваріантність. і коли щось подібне я відчуваю тут - в одній з багатьох-багатьох мов, то це для мене й створює це відчуття "відкриття".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 21:45:24 ]
:) я теж захоплююся шахами, але на любительському рівні.
те, що ви описали, схоже на дежавю - відчуття вірша, чутого уже колись. та, коли його починаєш гуглити (шукати в інтернеті) і не знаходиш, то приходить розуміння, що цей вірш є саме тим віршем, який хочеш написати, в сенсі легким і зрозумілим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 13:16:50 ]
і чи не краще - Втікає?
як на ваш слух, коли порівняти ці 2 варіанти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-02 14:00:34 ]
Як на мій слух достатньо "тікає" (це слово є в словнику, як і "втікає").

А В'Язень... ВТікає... ВКолючих... - буде забагато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-02 19:22:54 ]
Дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 03:19:32 ]
День перелазить
паркан горизонту,
в'язень неначе
тікає за зону.

Цікавий погляд на причину багряного вечора - поранитись на колючому дроті, в наш час це так боизько і знайомо.. Недавно була в Луцьку, звернула увагу на цікавий знак "Школа" (для переходу) і позад нього одразу високий паркан із колючим дротом (от, так школа,-подумалося тоді)..
http://os1.i.ua/3/1/3114931_1a63c816.jpg

Але повернемося до вашого вірша. У третьому стовпчику бракує складів і це викликає дисонанс при прочитанні. Це свідомий вибір автора чи так склалося?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 03:23:36 ]
мм. і ще.
В колючих дротах
багряниться кров'ю
й невідворотньо
вмирає знову.

Оте "й" перед "невідворотньо" зайве, можна його забрати, навіть, якщо ви не користуєтеся розділовими знаками.
Далі у рядку "й невідворотньо / вмирає знову." на один склад менше від попереднього (з яким римується) "В колючих дротах / багряниться кров'ю".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 12:31:37 ]
з тим "й" і складами мене влаштовує, більше того - це кращий варіант (як еа моє сприйняття) з того, що тут можливе. я довго над цим думав. а "за зону" - це ідеальний варіант, з цього я починав. але мене зупинило, що якось воно наче не звучить. логічніше ж - із зони. ще пораджуся з деким, і якщо мене з вами підтримають - залюбки поставлю - тікає за зону.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 19:31:27 ]
1. Про кількість складів.
Існують певні правила, які не варто порушувати. Можна дозволити собі на них... не звертати уваги, якщо ви є митцем вищої категорії і пишете вірш такий, при прочитанні якого читач не помічає ніякого дискомфорту. Якщо ж, дискомфорт є, то його бажано (чит. треба) уникати.
Тобто, існує таке поняття, як розмір вірша. Є різноманітні розміри, про це детально отут.
2. Поки автор (початківець чи ні) не виправить свій вірш до логічно-зрозумілого варіанту, тобто за законами поетики, доти переважна більшість читачів, яка виставляє оцінки, не буде оцінювати. В даному випадку за нехтування правилами поетики ваш вірш можна оцінити низько, незалежно від того, що ви ставили перед собою високу мету донести до нас якусь сутність.
2. Я особисто віднедавна відмовилася від оцінювання моїх творів, тому, відповідно, не маю права оцінювати чужі твори. Але підказати можу)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 12:33:49 ]
а про ті логічні зв"язки треба б якось через інші засоби зв"язку. мені самому було б цікаво усвідомити, наскільки я правий в своїх відчуттях.


1   2   3   Переглянути все