ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
Не вбий
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Пігмеї, ви куди?
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Твій васал
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Хані Сенеш
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
* * *
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
***
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Просили допомоги
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
Хрисохір – останній каган з роду родіїв
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
***
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
Знов не та дорога...
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
* * *
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
asperitas
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
***
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,

Володимир Каразуб
2024.11.13 13:23
Безвість мови
Літак пролітає немов би минає вічність.
Фасади домів розвернули на північ дахи.
Ти, здається, смієшся без посмішки на обличчі,
І торкаєшся без руки.

І зникає блакить відкриваючи безвість мови,
І виманюють зорі розширити власне вікно.
Там — осяяні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Фізіологія чоловічої закоханості
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-02 23:52:37
Переглядів сторінки твору 7818
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.215 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.806
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 00:16:36 ]
ну так)
чоловічий е-е орган як раз і має форму … серця
Ви справді, не знали?


-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:01:25 ]
Іронію і гумор ваш приймаю! Але й ви мене зрозумійте: я хотіла з'ясувати - чи під час фізіологічного акту серце... так само - як?... Це - свідомий епатаж, бо я знаю відповідь на своє запитання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:27:51 ]
під час фізіологічного акту - потужний прилив крові -
/або ерекція/
відбувається одночасно у обох органах
це очевидно

я взагалі просто час від часу цікавлюся авторами
які перебувають на мі саме - вночі
у багатьох з них бувають досить трепетні причини
для саме такої поведінки

із більшістю таких авторинь/авторів досить цікаво буває (трохи побазікати)

а іронія.. . іронія це здебільшого - звичайне люстро

радий знайомству, пані Ларисо

гарної ночі


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:29:15 ]
("на мі" - мало бути "на пмі")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:46:33 ]
Знаєте, яка в мене "трепетна" причина бути на ПМ посеред ночі? Бо вдень на роботі, потім домашні справи; ввечері син з чоловіком у черзі до компа стоять, а я вже потім... Дякую за розуміння! Я теж рада знайомству. А вірш писався 20 років тому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 00:29:46 ]
Ларисо! Запам'ятав вашого "Мужчину". Дуже зріло. Дотепно. Висока техніка. Хай цей вірш 20 - річної давності. Але з позиції себе теперішньої ви напевно відчуваєте кострубатість другої стрічки. Хіба важко її виправити, щоб вона так не дисонувала з ритмом вірша?
Наприклад, найпростіше, що приходить в голову :
сіяють, немов окулярні скельця.
Хіба те, що то сонячні окуляри - так принципово? Але якщо для вас це й принципово, то все одно його можна суттєво покращити.
Бо їнакше просто язика можна зламати.
Чи може, сталася якась технічна помилка?
Щиро, без будь-якої зверхності.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:10:02 ]
Ярославе, ніяк не можу нічого змінити: я з цим віршем перемогла у Всеукраїнському конкурсі "Поетичний вернісаж "Троянди й виноград" (Київ, 2008р.). Подавала на інтимну лірику. Сам БОРИС Олійник, голова жюрі, вибрав мене - саме за нього. Так і сказав...А потім ще й на фуршеті онук М.Т.Рильського попросив зачитати його присутнім.Бо я ж так і не посміла його задекламувати зі сцени Національної філармонії... Це модерний вірш, він має читатися важко, не розквітати правильним розміром...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:19:51 ]
але, якщо перемогли, то значить все ок)
зрештою, у вас є твори, які мені насправді подобаються. буду читати їх)
а якщо модерний, то потрібно було зіпсувати ритм ще і в трьох інших стрічках)
може чоловікам так сподобалася еротична наповненність цього вірша, що вони про поезію просто забули?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:21:34 ]
але я почав читати по модерному, то стало все ок)
я просто ігнорував переходи із стрічки в стрічку. думав, що це не принципове)
забираю свої претензії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 01:21:58 ]
мабуть просто треба йти спати)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:52:02 ]
А ще я хотіла Вам додати, що у моєму розумінні - "сонячні" окуляри - це не сонцезахисні, а таки справді "сонячні" - ті, в яких відображається сонце. Дякую за увагу, мені дуже приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:55:24 ]
І ще хотіла додати, що сьогодні причина нічних відвідин ПМ інша - я тільки-но з сім'єю повернулася з весілля: видала заміж дорогеньку і любиму рідну племінницю і хрещенницю! І гуляли ми в дуже "навороченому" ресторані, на околиці Дніпропетровська, у лісо-парковій зоні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саша Бойко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-03 10:02:13 ]
Лариско ти у своєму форматі =))0 справді круто =))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:57:04 ]
Дякую, Сашо! Завваж, це мені тоді було рівно стільки ж, як тобі зараз: 24!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-03 13:38:25 ]
То з 91-го року така тематика, Лариско? Тонкий ти фізіолог! Я би на місці Олійника теж перше місце дав!

Я в млості... чуттєвій... уже... пропадАю...
Ваш погляд крізь скЕльця - справжнісінький вирок!
Подібні сеанси - то кроки до... раю!
Та трохи незручно - ерекція... нИрок!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 00:59:05 ]
Ну ти даєш: таке розкішне продовження-пародія! Це ж від імені чоловіка, чи я щось наплутала?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-03 14:10:37 ]
До речі, дорога Ларисо, суто теоретично, справжній "модерн" якраз і вирізняється особливою легкістю - саме тому він і модерн. Ця "легкість" ще ділиться на специфічні "арт-деко", "югендстиль", "сецесію", тощо...
"Модернізм", на відміну від "модерну" (який саме базується на продовженні традиції) заперечує традицію, тому, коли аж надто заперечує, читається і розуміється, здебільшого, важко...

Ваша ж композиція читається легко, -
а ерекція серця, думаю, є завжди, навіть тоді, коли про іншу ерекцію вже давно забуто... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 01:05:30 ]
Дякую за пізнавальний коментар, мені аж соромно: стільки всього не знаю... Дякую за розуміння! Ви так гарно написали в останньому рядку коментаря. А я, коли писала, пам'ятаю свої думки: я хотіла іронічно натякнути, що коли немає кохання - відповідно, серце спить, і ерекція йому, самі розумієте, не загрожує... Недарма ж вірш - не про кохання, а саме про фізіологію, і саме "чоловічої",закоханості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-09-04 13:12:28 ]
Знання, Ларисо, дуже часто руйнують особистість... (
Вам жінкам легше - відчуваєте точне звучання в цілому, - раз, і вам усе ясно. А нам, чоловікам - збирати і збирати пазлики - ось туфелька, ось ручка, ось посмішка, ось подих, а все разом - неохопне... (
Хоча, таке на нижніх поверхах "мужебудови" - на верхніх все інакше. Там просто ловлять муз на "відкритий над собою простір", а ерекція серця, що виникає, направляється на вищий, аніж земний, світ... Словом, і тут, схоже, немає справедливості щодо прекрасних дам... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-09-06 00:10:43 ]
Ваш коментар - це не коментар, це талановитий вірш-верлібр! Аж затьохкало мені... Дякую!