ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 Біліла хата…



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-21 10:49:34
Переглядів сторінки твору 9898
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.780
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 14:12:16 ]
Любове, мені імпонує така Поезія. Скільки хат, в котрих "ні просвітку в зіницях", з яких пощезали їхні домовики, чиї двори - пустище... Є у мене фото власне такого обійстя в Полтаві - в обрамленні ошатних будинків. Дякую за творчість! Справжню.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 14:24:39 ]
Дякую Вам, Світлано. Знаєте, Ващ відгук сьогодні для мене не менш знаковий, як Сергія Осоки. Аж дивно... Рідко читаю гороскопи. А сьогодні зранку прочитала: уважно прислухайтесь до того, що говоритимуть Вам друзі. Почуєте щось дуже важливе. От я і слухаю... І все мені важливе... і я думаю: що робити далі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-24 14:40:02 ]
…Біліла хата – світлою домівкою.
…Чорніє хата, ніби домовина.

Гарно, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-24 14:47:10 ]
Дякую, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 07:09:39 ]
Лю`,
Добротний образ покинутої хати...
ПС.
"Тоді вона ще знала слово «рідна». " - а що коли "чула" замість "знала"?
"Ця хата – вже сама собі оскома." - щось би я з тою оскомою зробив... але можливо я чогось не зрозумів...
(ОСКОМА, и, ж. Відчуття в'язкості в роті, а також ненриємні больові відчуття на зубах від споживання чого-небудь кислого, терпкого. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-27 15:04:53 ]
Привіт, ЛЮ! Рада твоєму візиту і відгуку.

ЛЮ, на мою думку, чути можна багато що, а знати суть цього це зовсім інше. Тому моя хата - тоді ще саме "знала"...
Щодо оскоми - так я саме це й мала на увазі, образно, звісно. "Непроиємні больові підчуття" (краще й не скажеш). Мабуть, ти таки чогось недозрозумів, вірніше ти не зрозумів, що ти таки зрозумів! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-11-27 17:39:17 ]
світлина дуже характерна пані Любове
графіка тексту теж годяща

саме рішення тексту досить-таки жіночне
(порівнюючи із іншими цікавинками на ту ж тему)

мабуть Ви маєте рацію
вирішення трагічного забарвлення питань
саме через меланхолію

напевно найбільш поетичне

*цікавий проект & влучне рішення*

із усіма принагідними ~ неодмінними побажаннями
осягнень осяянь натхнень & одкровень

& родинного тепла обов'язково


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-28 10:47:09 ]
Дуже дякую Вам, Сонце Місяцю, за стисле, але водночас доволі промовисте, резюме. Удвічі приємно, зважаючи на те, що Ви мали змогу і бажання подивились на мій скромний твір "у порівнянні".
Завше рада Вашому загадково-вишуканому сяйву, точніше, слову. Дякую також за світлі побажання, вони - взаємні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-11-28 17:02:44 ]
Тренос дідової хати* Мирося Лаюка у першу чергу якось
приязно так нагадується, та й інші були на пам'яті
справді зворушливі тексти на цю печальну але
не-обхідну тему

завжди у цьому лунає наче біль
для поезій це добре



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2011-12-02 02:54:56 ]
Дякую Вам, Любове, за такі вірші.
І подача, і образи, і, головне, - дух - вражають.
Щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-02 09:35:12 ]
Дуже приємно, Володю. Дякую за добре слово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віталій Григорьєв (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-02 15:06:56 ]
Люди, що годують хлібом, молоком і медом других людей, живуть у хаті на землі, що подарована вже їм законом новим навіки у вічне, в обов'язково вічне користування, себто в обов'язок неухильний і неодмінний. Вони розмовляють мовою хати і поля.Ол.Довженко.Дякую Любо за щемно-щиру розмову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-03 12:13:47 ]
І Вам дякую, що вислухали і відгукнулися. Щастя в Новому році!