ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.06.16 21:11
Із подорожі повернувся пудель
І побратимам каже з гіркотою:
«Братове, якже наш рід здрібнів!..»
«Ти що верзеш!»- бульдог на те.
«Я щойно з Індії. От там справжні собаки!..»
«Чим же вони од нас кращі?»- пита гончак.
«Одвагою своєю. На лева напада

Микола Соболь
2024.06.16 15:58
Пані Галино, хотілося б таки почути Вашу версію і побачити реакцію Редакції майстерень щодо вірша Петра Синиці "У ріднім батьковім саду" який чомусь пані Галина виставила, як власний. До речі не шановний Юріє Гундарєв оце і є приклад плагіатства, а не

Борис Костиря
2024.06.16 15:27
Я блукаю в лісі,
Загубився в пущі.
На печальній стрісі
Втрати неминущі

Так припали листям,
Ніби давній спогад.
Серед передмістя

Ігор Шоха
2024.06.16 15:10
Ще кує зозуля у гаю
і рахує дні напередодні
того, як поляжуть у бою
воїни за націю свою
на краю глибокої безодні.
Вибухає небо кожен день.
Гинуть і цивільні, і солдати,
гинуть люди... це така мішень

Євген Федчук
2024.06.16 14:45
Миколо Петровичу, от поясніть,
Бо я ніяк не зрозумію.
Чому Орбан з Путіним прагне дружить?
Чому він Європою сіє
До нас недовіру, вставляє дрючки
В колеса Європі і НАТО?
І він не один там, напевно ж такий,
В Угорщині. Бо ж обирати

Сергій Губерначук
2024.06.16 14:31
Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Переб’єшся.
Все одно переб’єшся.

Серце моє, переб’єшся.
Любов моя, переб’єшся.

Самослав Желіба
2024.06.16 08:29
Оце похмілля.
Ніби півночі слухав
Пісні Джері Хейл.

Світлана Пирогова
2024.06.16 08:07
Не зашнуровано давні рани,
Без прив'язі помаранчева повня.
Вписалась у нічну панораму,
Як відблиск вогню на жерсті жаровні.
Віщунка Вельва шепоче долю,
Не сплять лікантропи у темних шкурах.
Хто ж розірве це замкнуте коло?
Забутих в'язнів утримуют

Віктор Кучерук
2024.06.16 07:39
Не дають відпочити, холера,
Хоч знедавна я менш дійовий, –
Зачинила одна щойно двері,
Як вже інша сигналить: Відкрий…
Мов зі сну метушлива примара
Перетнула мовчазно поріг,
А мені не потрібні і даром
Нині шепоти, дотики, сміх.

Микола Соболь
2024.06.16 05:47
У ставку, на окраїні парку,
тася няньчила діток своїх.
Чоловік докуривши цигарку,
подивився без жалю на них.
І у ражі хмільного банкету
перед друзями, просто на спір,
він поцілив у ціль з арбалета,
не людина, – спотворений звір…

Ярослав Чорногуз
2024.06.16 05:10
Мов досконало -- майстер-золотар
На склі чи дереві -- твоє обличчя --
Виплавлював -- ті очка, ніс, вуста...
Так я в рядках сяйну красу величив.

Високих рис чарівна чистота --
Мені ти нагадала Беатріче --
Поета мрію... Лиш різниця та,

Артур Курдіновський
2024.06.16 02:18
Love is...
Мого дитинства світлого реліз
Прийшов за мною у нове сторіччя,
Щоб назавжди мене у мене вкрасти.
Цим написом хизується і досі
Небесний місяць, мовчазний маркіз,
Закоханий у зіроньку, що поряд
Яскраво світить. І лише для нього...

Юлія Щербатюк
2024.06.16 00:00
Настало літо
Аромати навколо
Липи квітують
***
Великі хмари
Заполонили небо
Ітимуть дощі
***

Володимир Ляшкевич
2024.06.15 22:01
Патетично - чоловічий голос)
Досить, кохана, буденності віхоли,
хочеться сонця і моря –
Поїхали!
У невгамовність прибою і синяви
барвного свята над будніми тінями!

(Іронічно – жіночий речитатив)

Іван Потьомкін
2024.06.15 19:13
Не гадав ще молодий Тарас, що слава набагато швидша, ніж тарантас, що віз його вперше на батьківщину: усім хотілось не просто бачить, а щонайкраще пригостить речника Вкраїни. От і в Лубнах не було кінця-краю запрошенням. «Відбийся якось,- попросив Тарас

Микола Соболь
2024.06.15 16:37
Побути трохи ще у раю,
хотілося та обмаль часу.
Куди летіти, я не знаю?
Тримаю за крило Пегаса.
Тепер ти вільний, милий друже,
спіши між хмар, де сонце сяє,
ніколи ти не був байдужим,
як ніс мене за небокраї.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Благодатна Еродія
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ШАХІДКА

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-02 17:11:41
Переглядів сторінки твору 10894
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.834
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:27:01 ]
Вдало. Перечитаю ще раз..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:47:38 ]
Дякую, Миколо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:31:15 ]
"Я все знесу - лише не говори,
що це мене не мало би боліти..."

вірша сумна струна.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 17:49:53 ]
Дякую, Терцинко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-02 18:26:17 ]
Стих насыщенный, как жизнь...
О:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 19:02:58 ]
Дякую, Анно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-02 18:43:46 ]
Гіркота життя і кожний сам зі своїм болем.
Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 19:03:49 ]
Так, це правдв, Оленко!
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-02 19:23:20 ]
у кожного свій біль...але не кожного болить за інших.хрипнуть струни-нерви. відходять люди... таке життя... гарно написано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 22:28:34 ]
Дякую, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:07:35 ]
Мені цей вірш видався знайомим… :)
а хто та вона, що до неї мусить йти ЛГ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:25:52 ]
Олю, я вже почав ті самі вірші друкувати по другому колу). Цікаво порівняти коментарі, які писалися ще невідомому автору текстів і вже досить знаменитому поету)
А вона - це , мабуть, Панна, Інверно, Сирена...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:08:00 ]
найотруйніші жала - у свою душу
це вірно

майстерно змальовано найболючіше
поменше б було у житті такого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:28:28 ]
Дякую, Ксеню! Та дасть Бог - буде менше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-02 20:11:13 ]
а мені чомусь останній рядок читається
"що це мені не мало би боліти..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 23:04:31 ]
мені те ж так прочиталося,
і так ближче до душі,
хоча і живемо з Ярославом майже в одному під'їзді,
та, мабуть, на різних поверхах

але автор завжди правий
за ним - майбутнє

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 23:29:40 ]
провів збори під"їзду. переконали мене, що в даному випадку краще погодитися з цілим будинком. виправляю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 20:21:54 ]
Та можливо так літературною мову й має бути, Чорі!) Мене вже в одному вірші виправляли і я погодився. Можу й тут. Хоч і не дуже це мені сприймається.Бо в нас на Зах. Україні кажуть "мене болить". У всякому разі так звучить це в мені.
Дякую!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-02 20:34:41 ]
От одвічне питання: як у нашому під"їзді кажуть, чи як літературною мовою :) і ради на те нема. нмсд, діалектизми можуть і мають право бути, якщо весь вірш ну, дуже автентичний або на цьому свідомо тримається.
Але якщо воно в тебе так звучить... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2012-03-02 22:02:10 ]
Любо! та йдеться не про під"їзд, а про величезний шмат України, де українська мова живе не в гетто, а своїм природнім життям. В нас і наголоси інші в багатьох словах. І мені зовсім незрозуміло, чому не можна лібералізувати ті наголоси. Адже ж якійсь частині слів дозволено подвійні наголоси. Деякі наголоси вже стали превалюючими, хоч в словниках вперто будуть переписувати ті, які кілька десятків років чи століть тому кимось уже були зафіксовані чи впросто вписані туди через помилки.
А то часто буває так, що я пишу вірша, а потім переставляю слова, щоб наблизити наголоси до так званих літературних. Хоча, з іншого боку - хто мені забороняє писати так як я вважаю правильним чи доречним? Ніхто! Можна мене покритикувати, але це не означає, що я маю з цим погоджуватися. І варто це відстоювати! Але ж я - совок. Мені 30 років втокмачували - ти гвинтик. Над тобою всюди є начальник. Чи якийсь циркуляр, куди якась мадам Пупкіна вже щось зафіксувала і це вже стало каноном. Тому надалі - тільки так! То й пасую. Погоджуюся з тим, з чим в душі не згодний! Але нічого, скоро видам збірку, стану знаменитим. І тоді для мене вже не буде авторитетів)