ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Олег Герман
2025.08.20 21:55
На прийомі молода жінка 30 років. Вона працює на трьох роботах, особистого життя не має, весь вільний час займається волонтерством, а також допомагає безпритульним тваринам. На питання, що вона робить суто для себе, відповідає, що це і є її голов

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

ця незграбність
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття

Юрій Гундарєв
2025.08.20 09:32
серпня - День народження письменника світового рівня, одного з останніх могікан-шістдесятників,
майстра психологічної і готичної прози, яскравого інтерпретатора українського літературного бароко


Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешев

Віктор Кучерук
2025.08.20 05:55
Я вірю не кожному слову,
Бо сумніви маю, що ти
Сховаєшся в сутінках знову
І зможеш до мене прийти.
А поки збираєшся звідси
Податися в рідні краї, –
Світання блакитного відсвіт
Забарвив зіниці твої.

Артур Курдіновський
2025.08.20 05:02
Я тебе не зустрів, і не треба красивих метафор,
Це заїжджене "потім" нічого мені не дає.
Незачинені двері, забутий опущений прапор,
Приховають сьогодні і щастя, і горе моє.

Я тебе не зустрів. Не судилося. Що тут казати!
У самотності тихо минають

Тамара Ганенко
2025.08.19 22:24
Цвіте сонях,
повитий крученими паничами.
Сонячно й вітряно.
Гойдаються квіти
моєї маленької
України коло хати.
Півколо синього неба
пише серпневу симфонію

Борис Костиря
2025.08.19 21:27
Природа виявила геніальність
У тому, що створила цей шедевр, -
Твою красу, не схожу на банальність,
У миготінні первісних дерев.

Твоя душа, напевно, теж прекрасна,
Як і твоя небачена краса,
Яка мене заглибила у щастя,

Ярослав Чорногуз
2025.08.19 14:42
Не думай люба і кохана,
Я не забув про тебе, ні.
Життям придавлений і гнаний,
Я вірю, вірю в кращі дні.

Я вірю в те, що все печальне,
Облишить нас хоча б на мить.
Хоч горе тисне так навально,

Світлана Майя Залізняк
2025.08.19 13:45
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ассоль

М

Олена Побийголод
2025.08.19 13:10
Із Бориса Заходера

Пішов Сергійко в перший клас.
Школяр, як не крути!
Він рахувати вміє в нас
уже до десяти!

Такий учений, загалом,

Ігор Шоха
2025.08.19 13:02
Лідери думки... оті, що вгорі –
параноїчні тирани-царі
мають ходулі і мешти...
перевзуваються поводирі,
ну і тому є нові і старі
парадоксальні ефекти.

ІІ

Світлана Пирогова
2025.08.19 12:36
Стерня навколо їжачиться,
над нею хмари білі - не знамена.
Ряхтять перед очима числа,
і поступово тане літня сцена.
А далі як? Вітри на гривах
дерев, що скинули плоди додолу,
сиренний сплін, доба розбита?
Вирішує лише ґаздиня-доля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Татчин / Вірші

 триєдина спроба силаботоніки

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-08 14:07:43
Переглядів сторінки твору 12383
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.093 / 5.5  (5.197 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.236 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.10.08 13:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
хороше ім'я (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 14:19:55 ]
ух ти)
таку штукенцію цікаву втнули...
звучить, сприймається та відгукується. одним словом - три_є_ди_но. от
є в цьому багато чого такого, що варто прочитати. варто замислитись. варто навіть просто прочитати та мовчки подивитися на твір. він заслуговує.
а от кінцівку наче ото й передбачили... я теж ото німію-німію-німію...
зі святом Вас!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 14:25:52 ]
навзаєм - зі святом, В'ячеславе!
що далі - більше хочеться сказати,
що далі - менше хочеться писати)
щось таке.

щиро дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 16:03:26 ]
Глибоко. Особливо імпонують фрази, що, без сумніву, стануть колись афоризмами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:25:40 ]
Дякую.
Я старався спромогтися хоча би на один.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:10:04 ]
кожен поет – одночасно! – хвороба й носій,
нас попід руки ведуть в заримовані міти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Зубар (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-08 16:11:01 ]
Пане Сергію, твір майстерний. Справжня поезія.
З Вербною Неділею!
З пошаною
Іван

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:27:35 ]
дякую, пане Іване!
зі святом і вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 16:33:30 ]
Не можу не відгукнутись глибоко позитивним і вдячним відгуком.
З метафор дуже сподобалась "соль". Я пригадав Святе письмо, а не сольфеджіо чи кухарство.

З повагою і подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 17:30:11 ]
щиро дякую, пане Гаррі)
зі всіма можливими пошанівками.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 17:42:32 ]
"стоншені люди течуть до зариблених площ,
де у повітрі вчуваються ладан і миро."

"зариблені площі" - гарно.
Зі святом!

----
"кожен поет – одночасно! – хвороба й носій")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 19:58:36 ]
дякую, Терцино!
зі святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 17:47:28 ]
Мабуть, я ще не доросла до розуміння таких текстів. Оце сиджу і тупо дивлюся на оту "соль". Гаррі своїм коментарем ще більше мене заплутав: у Біблії йдеться про "сіль землі"... тобто, грубо кажучи, якщо мова про хлорид натрію - то сІль... а тут автор має на увазі ноту?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 18:08:16 ]
Автор знайшов цікаву нову риму. "соль - мозоль".
А сіллю (солью, рос. і старослов'янською) землі можна вважати мерців. Вони засолюють своїми тілами землю. І вона стає солоною. До речі, і кров солона на смак.
М'ясо трупів (мерців), щоправда, солодке.
Це я вам спробую допомогти розібратись.

Без фантазій,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:09:39 ]
Ну, Гаррі, дай вам, Боже, здоровлячка... Після таких уточнень я днів зо три нічого не їстиму... Може, схудну, нарешті ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 18:33:20 ]
Грені, а ти не дивись на "соль", і вона не заважатиме тобі зрозуміти :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:11:12 ]
Ага, "не дивись" - це вже не допоможе, я ж знаю, що воно там є! Тепер або поясніть, або добийте, шоб не мучилася ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:11:05 ]
автор має на увазі ноту.
коли він "каже" мі, фа чи соль, він має на увазі виключно їх.
і коли молитовно скласти долоні разом, то йому вчувається саме соль. і не треба заперечувати, бо це суб"єктивно. і (опятьже) коли привід світлий, то ця соль знеболена. і (опятьже_опятьже) коли у когось стосовно соль виникають якісь інші асоціації, то це теж має право на життя, бо не так і важливо що хотів сказати автор - має значення тільки те, що витлумачив читач.
отже: скільки прочитань - стільки і вражень. світом править суб"єктивізм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-04-08 20:14:52 ]
О, спасибі за роз'яснення :) Хоч один момент просвітлів :))
Читачеві загалом не стало зрозуміліше - зате суб'єктивно стало значно легше, а це головне ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 20:18:06 ]
будь васка.
вірш, загалом, дуже простий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-08 18:31:39 ]
2 - в саму тютєльку.
які ж мудрі думки приходять до тебе у весняний місяць нісан :)