ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Народження пісні




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-06 12:59:09
Переглядів сторінки твору 7668
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.019 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-06 13:45:44 ]
Гарно і цікаво (як завжди), Лариско! От зробила би ти аудіоверсію - уявляю, як воно звучало би!
ПС. А чого ж про діда ні слова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:53:15 ]
Іване, дякую тобі, що нагадав і "про діда"! Виконую побажання: виставляю своє оповідання про "поета" чоловічої статі: "Дебют".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-05-06 14:47:57 ]
вчитися нiколи не пiзно!)) хай не буде бабi лячно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:55:02 ]
...А вона-таки - молодець, що взялася "до науки",правда? Дякую тобі, Маріанно, за підтримку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-05-06 15:55:08 ]
Так цікаво і легко читається, Ларочко! У вас завжди своя манера, неповторні сюжети :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:57:20 ]
Дякую, Улянко! А сюжети підкидає саме життя: знаю таких онуків, які бабам не хочуть допомагати, наприклад, в інтернеті їхні творіння виставити... Хоч є там досить вартісні тексти, які у нас давно пісенні колективи співають.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 18:35:55 ]
Гарно, підтримую слова Уляни, кожний вірш цікава тема!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 19:58:37 ]
Дякую, Олексію, приємно!!! А це справді дуже важливо - знайти свою тему...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 21:35:22 ]
Із задоволенням читав вірш і думав про сумну долю наших українських бабусь.
Скільки ж літ Вашій поетесі? Гадаю, що вона набагато молодша од ізраїльських, які мають свої комп'ютери і перегукуються зі своїми подругами в усьому світі.
Дай Бог щастя й українським бабусям!
З повагою та побажанням і надалі отак приземлено дивитися на своїх героїв.
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 21:57:24 ]
ДЯКУЮ ВАМ, ПАНЕ іВАНЕ, ЗА ВІДГУК, ЗА СПІВЧУТТЯ ДО ГЕРОЇНІ.Її прообразу - 75, і вона ще на вигляд класна, бо співає у знаменитому на всю Україну колективі (купа перемог на етнофестивалях).О, так, думаю, ізраїльські "баби" не тягають купу лантухів з городу...А, може, і у вас там, у далеких кібуцах, є такі ж трудівниці, і теж не вміють інтернетом користуватися, чи не так? Не люблю я оцих порівнянь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-06 23:01:33 ]
Так, як Ви, мабуть, ніхто й не пише... Зачитуюсь Вашою ніби-то й реальністю, а такою витіюватою і так пишно вбрану в чудові образи...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:24:41 ]
Лесенько, дорога, дякую, що відгукнулася: так тепло на душі і в серці!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 23:07:55 ]
Так, тільки українські жіночки такі вдалі до всього,
дуже щиро і душевно написано, а інтонація, а емоції,
відео було б дуже гарне, підтримую думку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:28:44 ]
Ой, дякую, я аж всерйоз замріялася: невже й справді, було б інтересно це озвучити і... ніби зробити маленьке кіно?.. Ех, немає в мене камери, а то б можна було скільки хоч таких жінок українських віднайти! Хай і непоетес, але вдатних багато до чого хорошого!..Дякую за підтримку! А я буду мріяти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-06 23:20:44 ]
Колоритні у Вас вірші, характерні! Образи правдиві, прості, але не ординарні.
Читаючи, завжди сповнена теплих емоцій :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 00:32:05 ]
...А я все хвилювалася, що люди мені скажуть: ну, то й що? і що ж ти хотіла цим сказати?.. Думала, що моя робота якась ніби незакінчена... Але 8 куплетів - то таки справді, досить... Дякую,дорога Оленко; ніч, а мені так радісно!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-07 20:40:09 ]
дуже цікавий персонаж... живий...
Ларисо, нмд, в твоєму оригінальному стилі є щось Симоненківське.(Вибач за спробу порівняння). Він теж так відчував людину з народу, чим вона живе, чим дихає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-07 22:02:13 ]
Дякую, Любо, це для кожного митця велика честь - почути на свою творчість таку характеристику. Це багато до чого у нашій роботі зобов'язує.Дякую, буду старатися.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-16 00:45:04 ]
Цікаві образи. Мов тім`я нагідок. Танками грюка... Мов голка у п`яльця. Дещо й не сподобалось. 75 прообразу, кажете? То це ж не 90. Пожити ще бабі охота - ще поживе. Лячно старій - не така вже й стара. Поетесою бути забагло - а хто в нас ЕТАЛОН ПОЕТЕСИ?! Якось зневажливо про літню людину, яка має "купу перемог на етнофестивалях" - ніби йдеться за купу картоплі.І добило - тиша ПРОГНИЛОЮ латкою. Невже не знайшлося більш пристойнішого епітета, аби змалювати тишу? З повагою, Микола


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-16 20:27:32 ]
Миколо, дякую Вам за відгук!Я Вам дещо поясню: то у мене пан Іван Потьомкін випитав про ніби - то "прообраз", а я й відповіла. А взагалі-то вірш нікому не присвячений, можна не зважати на згадку про той "прообраз". Я тому і не пишу тут ніяких присвят, що мало кому б те сподобалося, я ж це розумію. Та й у того згадуваного "прообраза" - добра доля,довго з хорошим чоловікои жили, та вже помер...Роки йдуть...Тільки от здоров'я тепер підвело, вона пережила інфаркт. А діти хороші, і вона в них картоплю не тягає... То щоб Ви знали, мій вірш - це вимисел, узагальнення. Так, справді, Ви почули нотки зневажливості до баби - так то ж не від мене, а від імені онука! Підлітки ще й не таке подумають, о то й скажуть...Ще раз дякую!