Дуже мелодійно, ритмічно.
Але, як на мене:
1) Купівлю треба чимось замінити. Можливо, так: «Приміряю цей, мною недавно осмислений, світ…» чи ще якось;
2) Рима «світу»-«купити» – не дуже. Може, як приклад: «Доторкаюсь руками, не можу його не любити…»;
3) Раба я б замінив;
4) Останній рядок другої строфи – щось на кшталт «І мені вже без нього тепер ані кроку ступити…».
Але, напевно, я вже не доганяю польоту юних поетичних душ.:)))
У всякому разі – успіхів, Альбінко!

Дуже дякую Вам за те, що прокоментували мій вірш! І не просто, а з порадами...=))
Я згодна, що, можливо, "купівля" світу і порівняння його з рабом звучить егоїстично, навіть жорстоко!.. І над заміною слова "раб" я постараюся попрацювати!.. А от слово "купити" я можу замінити словом "позичити"... Бо "осмислити" - це вже до більш дорослої людини, як я думаю...
«Доторкаюсь руками, не можу його не любити…»
Так я можу написали лише в тому випадку, як заміню останній рядок... Бо тоді виходить, що в мене з'являється дієслівна рима...
Я ще над цим подумаю...=)
Можливо, дійсно, деякі старші люди не розуміють віршів якихось молодих людей... Покоління дуже відрізняються!=)
Ще раз дуже Вам дякую за критику! Вона мені дуже допомагає!=))

Це не критика, боронь Боже! Це лише моє сприйняття. А аналітичне, аргументоване мислення автора - це ж чудово!
Щасти!

Він старезний, в дірках… Мов народжений для секонд-хенду! - !

Міцної дружби ЛГ і старезному...:)
Сподіваюсь ніхто нікого не продасть ;)