ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.09.22 20:54
Немає нікого хто поруч твого життя
Солодким цілунком погодить тебе на завтра,
І буде не проти сказати тобі, що за-
Бути уже не спроможний, що станеш початком
Великої книги. Напише хтонічний роман,
Історію світла, історію часу та словом
Сплітаючи чис

Іван Потьомкін
2024.09.22 19:23
Спасибі, Доле,
Що ноги-руки цілі,
Що світ цей сприймаю
Барвою, звуком, словом...
«А решта?»
«А решта – вагомий додаток,
Що зветься так просто – ЖИТТЯ».

Володимир Бойко
2024.09.22 17:32
Коли не годні показати розум, показують нерви. Люди з важким характером потребують жінок легкої поведінки. Коли нападають нерви, музи відпадають. Нервують усі, але далеко не всі роблять із цього рекламу. І холодний розум можна довести до точк

Сонце Місяць
2024.09.22 15:43
ефемери зимового вересня
землеміри німого кіно
лейтмотив надзвичайно первісний
римування авжеж гуано

понад зірваними піввуалями
нас діждеться нуарний суар
крокодил неприродно роззявлений

Світлана Пирогова
2024.09.22 14:00
Ми різні з Вами...Небо і земля,
Холодний місяць і гаряче сонце.
Мелодії старого скрипаля
Примарою лягають у долоньці.

Ми різні з Вами...Літо і зима,
Як тиха осінь і весна квітуча.
Ніщо й ніхто нас разом не трима.

Євген Федчук
2024.09.22 12:58
Сидять бабці під під’їздом на лавці широкій.
Уже кожній з них, напевно за сімдесят років.
Вже на світі нажилися та напрацювались.
Ото тільки що сидіти на лавці й зосталось.
Між собою гомоніти, щось розповідати,
Кісточки усім знайомим поперемивати.
В

Устимко Яна
2024.09.22 11:49
віє запах тривожний
від сухого зела
мов оплакує кожний
прутик літа й тепла

осінь в лісі та гаї
скоро зайде в міста
осінь часу не гає

Козак Дума
2024.09.22 11:07
Тримай себе у натовпі бентежнім,
хай він усіх паплюжить і усе.
На себе розраховуй, незалежно,
що ближній срібло й посмішку несе.

У мрії поринати на стидайся,
та не обожнюй навіть власних дум!
Брехні – не вір, а лесток – опасайся,

Юрій Гундарєв
2024.09.22 10:51
Війна вбиває… Земля змучена стогне. Багряна трава. Ранок. Золотий жовтень. Озеро завмерло, віддзеркалюючи заспані очі багатоповерхівок. Жінка, років сорока, повненька і, певно, не дуже вродлива, скромно одягнена, сидить на лавочці, похитуючи ног

Юрій Гундарєв
2024.09.22 09:46
Браслетні перлини
на зап’ястя -
дарунок дружини
на щастя.

За теплі хвилини
в снігопади -
сяйливі краплини

Микола Дудар
2024.09.22 07:44
Тебе чекав би допізна
У край села на сінокосі
Де загубилася весна
У літі з дозволу ще й досі…

І розстелився б все одно
На місце те, не випадкове
Черпали б з неба ми вино

Віктор Кучерук
2024.09.22 07:33
Не для мене ще усмішки
Із твоїх медових уст, –
Цим вдоволенням нітрішки
Не впиваюся чомусь.
Наковтався удостачу
Тільки сильної жури,
Поки ти мене не бачиш
І не чуєш до пори.

Микола Соболь
2024.09.22 06:04
Часи млинів минули і волів.
Сучасний світ немов несеться в прірву.
Колись добрішим бути я хотів.
А нині що? Давай за козир чирву.
Або вино. Достатньо вже хрестів.
Для бубни є на Банківській орава.
Поетові, на жаль, бракує слів.
А сильні світу оберу

Сонце Місяць
2024.09.21 14:44
коли потвориться сміх
вороння зривається з древа
відлюдного острова мрій

залишає з веселощів
прокурену порож між
глюком & фаренгейтом

Микола Дудар
2024.09.21 12:59
Поміж...
Нібито впійманий, нібито схований…
Де ж тебе, друже, носили чорти?
Нібито вогняний, нібито вовняний,
Хто ж підтиратиме славні хвости
Різного племен, в правді упевнені
Скільки всього, чи вистачить сил?
В чаші заплетені, небом накреслені

Леся Горова
2024.09.21 12:48
Вечір тіняву тче ажурну,
І спадає по краплі гулко.
То гріхи й грішки мене журять
В сповідань моїх перегуках.

Тиша ллється, та не вспокоїть,
Не обійме, така колюча.
А мені її, надважкої,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Доречна розмова

" ... немов новонароджені немовлята, жадайте щирого духовного молока, щоб ним вирости вам на спасіння "

1Петр.2:2

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-28 15:45:09
Переглядів сторінки твору 4519
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 16:41:01 ]
Пригадалось Христове: Будьте як діти...
Сподобались ляльки дорослих - манекени:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 18:31:33 ]
Була така думка помістити ці слова в епіграф (тут категорії "малий", "дорослий" - відносні). Гадаю, що таки варто.

До речі, вітаю зі святом, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Галузкевич (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-28 17:04:29 ]
Дорослі…
ті ж діти.
Лиш трішечки вчені.
Ось тільки….
дорогу минають
вузьку.

Їх тим
перед Господом
вчинки нікчемні,
що славлять
не Боже,
а мудрість
людську.


Як на мене, в цих рядках аж забагато узагальнення,
і, навряд чи вони є повчальними для малого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 18:41:33 ]
Дякую, пані Оксано, за коментар. Ця частина твору турбувала і мене.

Погоджуюся, що узагальнення забагато. Однак, ці категорії (малий-дорослий) малою мірою прив'язані до вікових особливостей.

Термін "малий" передбачає малість у пізнанні духовних істин (згадати хоча б біблійний епізод "малого ростом" Закхея ), а "дорослість" - намагання облаштувати своє життя за власними мірками, часто-густо поза Божими принципами (декалогом).

Отож, термін "малий" може мати відношення і до самого автора.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 18:53:36 ]
"Доречну розмову" доречно перечитати декілька разів.
"Непросто,повір, щоб противитись злу"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 19:16:26 ]
Доречно про недоречності :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 19:16:22 ]
дуже доречно і вірно))))
а чисті долоні.... то дивна людина,( для з брудними)
бувають, ще кажуть й дорослі такі


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 19:22:00 ]
Ваша правда, на наших долонях не тільки лінії долі але й відпечатки усього того до чого вони тільки торкаються.

Але час смиренно розставляє усе на свої місця.
Чи не так, пані Тетяно ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-07-29 00:44:28 ]
Так. Жаль, коли людина у віці певному, якій Бог посилає випробування, так і недоростає. Ніколи не думала,що навчусь розуміти слово "смирення".Але я не про покірливість...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-29 20:15:15 ]
Смирення - велика річ.
Хоча і плата за нього відповідна.
Адже, іноді доводиться поступатися не тільки своїми принципами але і переступати через самого себе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-07-28 19:54:41 ]
Це в тебе
для світу
відкриті долоні
і погляд
(ще свіжий)
розсіює тьму.

Згадалось своє:
Я теж колись вміла любити, як ти
Ох, як би ж усе повернути...

Цікава розмова вийшла. Та потім, коли ЛГ до неї повернеться, його співрозмовник "ризикує" раптом стати дорослим, з багажем усіх "дорослих" проблем...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 22:31:35 ]
Як щойно написав Іван Редчиць:

Колись Ти жив у храмі мого тіла,
Скрізь істина в моїй душі світила...

З часом ми втрачаємо спілкування з островом свого дитинства. На жаль...

Дякую Вам, Адель, за коментар.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 22:15:54 ]
Цікаві переплетіння світогляду "малих" і "дорослих".
Мені лише не зрозумілі рядки:
"Мій приятель давній,
я думаю –
годі."
Це звертання до приятеля ( тоді відмінок не той)
чи щось інше? Лише не відповідайте другою частиною цієї строфи:
"Давай…
іншим разом.
Колись поясню." :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 22:36:32 ]
Добре, не буду відповідати другою частиною :)
Відмінок там дійсно - не той. Хоча це і не зовсім звертання.
До речі, спершу був варіант: Мій друже прадавній...

Тре подумати над цією проблемою.

Дякую, пане Мирославе, що завітали на мою сторінку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-07-29 00:47:29 ]
ідеально - клична форма, але граматика допускає вживання Н.в. для форм звертання.Поезія повинна мати ці крила користування можливостями синонімії форм


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-29 20:16:29 ]
Раз "граматика допускає" то і "авторське право" не заперечує :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-07-28 23:41:40 ]
Сподобалось, мудро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-29 20:16:45 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Опанасенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-29 00:33:52 ]
Дякую за справжність - без люрексу)) бо у багатьох віршах аж так наляпано блискавичних метафор і зайвих слів, котрі лишень заради рими.. У вас так усе просто і гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-07-29 20:50:11 ]
Та будь-яка справа вимагає мудрого поєднання простоти і краси. Віршування - не виключення.
Дякую, що завітали ( і за коментар, звісно).