ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.09.28 03:02
Зросли, чи ні, поміж тривог
Не відповім… відповіси
Якщо ти є той самий Бог,
Чому лютуєм від Краси,
Вона ж не ділиться на двох?
Отож…

Біжиш, чи ні, словами між

Леся Горова
2024.09.27 15:47
Дощ у шибку стукає косий
Вітром кинутий іздаля,
Сотня крапель дзвінкоголосих
Ніжно ім'я твоє промовля.

Він малює й змиває букви ,
Я вдивляюсь у мокре скло.
Скільки ще цій розлуці бути ,

Юрій Лазірко
2024.09.27 08:08
Геееей!...
Гея-гея-гея-Геееей.

А війна війною,
а поля кістками...
Запеклися кров'ю
імена у камінь,

Микола Соболь
2024.09.27 06:08
Посіє осінь мжичку. Хай росте.
Такі часи: нікому не догодиш.
Стає все більше листя золоте
і сонячної меншає погоди.

Примружу очі, обпекла краса,
всі літні барви в першім падолисті,
високі до нестями небеса,

Віктор Кучерук
2024.09.27 05:24
Твоє волосся вбране в квіти
Леліло барвами лугів
І сильно пахло розігрітим
Манливим духом літніх днів.
Воно текло привабно в жменю,
Долоні повнячи теплом, –
І серце билося шалено,
І мріям ліку не було…

Микола Дудар
2024.09.27 04:59
Збережи для себе пам’ять… Будь-яку
Зупинись, заляж та хоч би де
Бажано без сліз, до коньяку
І ніяких мов щоб про буфет…

Вигукни собі щось… вигукни будь-що
Запереч тим вигукам, станцюй…
І не передумаєш якщо,

Артур Сіренко
2024.09.27 01:07
Сталося це 7 липня 1977 року, в день коли совкові містики і повітові пророки вважали, що настане кінець світу сього. Всесвітньої катастрофи не сталося, але кінець світу настав в межах однієї комунальної квартири в місті, що було забуте Богом і літераторам

Сонце Місяць
2024.09.26 18:39
теми що давно & всім від них тошно
операції в маніпуляційній о так
скидання масок демаскує тотожні
злотогінний сезоноксамит ну-да

& де-небудь у жмеринці чи в криворівні
сходить місяць сріблиста його печать
на устах тліє млість і мовчатимуть півні

Євген Федчук
2024.09.26 14:51
Тихий вечір. Зорі небо всіяли, як маком.
Місяця іще немає, тож вони і сяють.
Вітер десь у очеретах сонний позіхає,
Шарудить та постіль стеле, аби було м’яко.
По балці тече потічок невеликий зовсім.
На вигині старі верби буйно розрослися,
Стоять тісн

Світлана Пирогова
2024.09.26 09:30
Любити й вірити - є справжнє.
Усмішку дарувати іншим.
Добра надати хоч би краплю,
У серці щезнуть муки тіні.

Метеликом - в політ на світло,
Любити й вірити - є справжнє.
Очиститься від лжі повітря.

Іван Потьомкін
2024.09.26 08:31
Навіки батько попрощавсь зо мною,
Коли я дозрівав у материнськім лоні.
Дозволили востаннє притулитись вухом
І, що роблю я там, він хвильку слухав.
Батько живий дістався од дружини –
Тільки таким його сприймаю і донині...
...Стелилась перед хлопч

Віктор Кучерук
2024.09.26 06:15
Давай поїдемо в Карпати
На довгождані вихідні,
Бо голосисті водоспади
Вже стали снитися мені.
Сріблясті бризки на камінні,
І на обличчях наших теж, –
Побачить зможем неодмінно
Й відчуєм шкірою, авжеж.

Микола Дудар
2024.09.26 06:15
Ворог він є ворог… ворох
Душа в тілі лає… морок
А у небі ворон… вибач братів, вдово…
Маєм те, що маєм… скоро

Серпень ось-ось зникне… будні
Сльози перев’язки… буде
Світ вже розуміє: не цілуйтесь з Дурнем

Іван Потьомкін
2024.09.25 20:57
Хоч зір з літами дещо підупав,
Саме тепер поволі прозріваю:
Щось неповторне з воза впало,
Як безоглядно завтра підганяв.
«Що? Де? Коли?»-
Не знати до пуття.
Без остраху вернувся б пішки,
Якби були не коні, а воли.

Володимир Каразуб
2024.09.25 20:35
Цей хрущ, що втопився у бочці з водою
Чи голуб, що залетів під колесо автомобіля —
Ніколи б не стали жертвою таких історій,
Позаяк природа не вміє збивати бочки,
І немає автомобільного заводу,
І так далі і таке інше,
Але людина стала її частиною,

Юрко Бужанин
2024.09.25 13:41
Чим ти приваблюєш мене?
– Парадоксальністю своєю,
Непередбачувана ти,
наднезбагненна твоя суть...
Над виднокраями світів
зійшла надновою зорею,
Обпалюєш ти, водноча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25

Васка Почеркушка
2024.09.16

Антон Мог
2024.08.20

Ілля Шевченко
2024.08.17

Юлія Рябченко
2024.08.04

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Олекса Квіт
2024.07.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тала Пруткова (1984) / Вірші

 Безумовналюбов




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-30 15:17:35
Переглядів сторінки твору 5333
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.760 / 5.5  (4.544 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.433 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.17 20:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 15:55:57 ]
Оце жертовна любов - любити і друзів і коханок! Може все-таки наложниць, а то і любов'ю не чути, більш схоже на групове зібрання студентів, студенток чи щоб не гірше.
І за всі зради - яєчшю, ще й на вимитий стіл?
Дорога, Талайгуль, ви по істині зразок терпимості чи це через гени передається?
Чи знайдеться хтось, на кому можна буде потім відграти все?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:38:37 ]
Олександре, ваша іронія мене тішить. Особисту драму звели нанівець :)
Відігратися?.. Та ні, думається, коли любиш людину з усіма її непривабливими "бонусами", то це такий рівень блаженства і щастя, що можна вже ставати мироточивими мощами, а не думати про помсту абощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 16:02:03 ]
Доброго дня, шановна Тало!
:-)
Дуже цікавий вірш.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:39:11 ]
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 16:14:24 ]
Цікаве трактування любові... Справді коли любиш, любиш з усіма вадами і недоліками. Сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:39:56 ]
Таки так, якщо йдеться про Любов, а не про те, що зазвичай нею називають)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-30 16:50:28 ]
Оце любов! Справжня! Ось така вона і має бути - безумовна! Вітаю, Тало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-07-31 08:29:20 ]
Жертовна любов...
Але... ти станеш мені непотрібним, як вітру – свобода


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-31 14:49:08 ]
Тало, безумовно, це - гарний вірш. І, безумовно, це - любов. Із циклу " я буду любить тебя, я буду прощать тебя, подлеца, а ты ешь, молись, живи, люби..." Такі питання: чого яєшню - на вимитий стіл? Перебили усі тарілки, поки споглядали "веселощі випитих склянок"? І ще одне. Скрізь у вірші - я, я, іноді - ти. А от коли уколами в зад лікувати, то - нас. Чого? Кого, вірніше? Категорично проти " в твоїх думках" (сама бачите, навіть будяк всохнув :)) Бажаю Вам любові і свіжого вітру! Чекатиму на інші твори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-31 23:31:54 ]
Все так серйозно писалось, про високе, і все так несерйозно сприймається:)) Так, тарілки, певне, побиті, тому яєшня прямо на стіл. Нас - таких оце безумовно люблячих дуреп. За побажання дякую. Особливо свіжого вітру. Доречно. Усіх вам благ навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 15:42:26 ]
гарнi у Вас вiршi, Тало! чомусь чоловiкiв ( не всiх) дратують. цiкаво, чому? заздрять Вам, певне, що Ви дуже гарна й талановита. це моя думка. ... е дуже гарна iстина: життя чоловiкiв схоже на зебру: то блондинка, то брюнетка. життя жiнок схоже на зоопарк: козли, осли, бегемоти... вибачайте, якщо чимось не догодила у своему коментi.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 16:44:27 ]
:))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Христина Татіана (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-27 02:49:46 ]
Моя ж ти мила! Це -диво!