ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.11.16 05:48
* * *
Зненацька гавкнула собака,
Зробивши злякано підскок, -
І подалася з переляку
В свій облюбований куток.
Завила втомлена сирена
І винувато, й голосніш,
І смерті страх вселився в мене
Та краяв серце, наче ніж.

Микола Дудар
2024.11.15 22:56
***
Поміж негоди, поміж невзгод
Поміж свого і чужого
Кожне життя — це лиш епізод
В Книзі Буття Неземного

Поміж замовин, поміж бажань
Поміж данини за спрощу
Кожне життя — аванс без питань

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
Не вбий
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Пігмеї, ви куди?
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Твій васал
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Хані Сенеш
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
* * *
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
***
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Просили допомоги
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
Хрисохір – останній каган з роду родіїв
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
***
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
Знов не та дорога...
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
* * *
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
asperitas
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василина Іванина / Інша поезія

 Дорота Яворська Подерте кохання
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-08-03 14:43:03
Переглядів сторінки твору 12169
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.879 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.808 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.661
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Переклади
Автор востаннє на сайті 2024.07.20 19:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 15:12:19 ]
Значить і Дорота Яворська, мені невідома як і Василина Іванина, з якою я маю щастя спілкуватися на ПМ знають, знають про подерте кохання не з уяв.
-штопати, Василино, точно не з російської?
В нас кажуть зашивати, є -церувати, але то не з наших країв слово. Переклад добрий.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:11:48 ]
Дорогий Олександре, щиро дякую :)
Дорота Яворська - киянка.
Слово "штопати" мені не подобається, але не хотілося двічі повторювати "латати".

ШТОПАТИ, аю, аєш, недок., перех. Зашивати діру в якій-небудь тканині, виробі і т. ін., переплітаючи нитки тим чи іншим способом; лагодити що-небудь. От закінчилося й учення, знову вернулася до дядька Пашка. Сидить, обшиває всіх, латає, пере, штопає — словом, вертає затрачений капітал (Гнат Хоткевич, І, 1966, 123); Цілий тиждень Терезка прала, прасувала білизну, штопала, перешивала одяг (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 165).
Том 11, стор. 541.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:26:20 ]
СУМ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 15:37:53 ]
Латка, наскільки я розумію, це - шматочок тканини, який вставляється у діру після того, як обидві деталі матимуть однакові обриси, а потім акуратно приклеюється будь-яким з сучасних клеїв. Під нього можна підкласти шматочок скотчу. Потім ці штани можна віддать бомжам.
Існує краще дієслово - "залагодить". Воно так само відповідає на питання "що зробити".
Кількість складів однакова, а у рядку оригінала їх все одно на один менше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:14:37 ]
Можливо, якщо певний ритм не спостерігається, то кількість складів не настільки суттєва, хоча хотілося б якнайоптимальніше, звісно...
Спасибі, пане Семене, за хорошу пораду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 20:41:20 ]
Радий служить Поезії :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 18:03:29 ]
це - верлібр, тут немає рими, то чому ж не перекласти дослівно?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 21:07:32 ]
найдотепніше питання щодо перекладацької практики, яке доводилось чути. Гугл транслейт рулить


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-04 13:48:43 ]
Пане Андрію, гадаю, пані Ілона мала на увазі,
що перекладач не має права вносити власні "відгалуження",
тільки якнайоптимальніше передати оригінал, намагаючись не відступити від нього ні формою, ні змістом, наскільки це можливо...
так що ми всі тут однодумці :)
дякую Вам за небайдужість


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-04 13:51:28 ]
саме це, пані Василино, я і мала на увазі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-04 13:53:50 ]
Андрію Мироховичу: це питання стосується конкретного перекладу, а не всієї перекладацької практики. саме цей верлібр не є важко перекласти найближче до тексту оригіналу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 18:13:51 ]
якщо вже не вдається залатати старе кохання нитками добрих спогадів, прикрити аплікацією з давніх днів, зішити обидва береги самотності, міцно зчепити (сколоти) шпилькою з тамтих ночей, треба буде (буде потрібно) з рішучістю кравчині вирізати (витяти) те подерте кохання з мого серця.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:15:27 ]
Щиро дякую, пані Ілоно,
правду кажете


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 20:23:11 ]
тобто, звісно, маєте рацію


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 20:55:24 ]
пані Василино, там з аґрафкою не зовсім зрозуміло з тексту. А немає часом у Вас оригіналу польськими літерами? бо від цього залежить і зміст - або аґрафка або спить, або спинає)).

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:10:12 ]
знайшла оригінал:
***


Jeśli już się nie da

Załatać starą miłość

Resztką dobrych wspomnień

Przykryć aplikacją

Z dobrych dni

Zeszyć oba brzegi

Naszych samotności

Mocno spiąć agrafką

Z tych upojnych nocy

Trzeba będzie

Ze zdecydowaniem krawcowej

Wyciąć tę miłość

Z mego podartego serca


тут слово spiąć означає спинати, скріплювати.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:11:44 ]
ой, а тут оригінал відрізняється від Вашого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 21:16:18 ]
ой, а тут оригінал відрізняється від Вашого...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-08-03 19:44:59 ]
заштопати... Є таке колоритне українське слово - зацерувати.

залатати, скріпити, витяти - як на мене, на своєму місці.

Тільки... якщо витяти - залишиться ще більша діра, і що тоді робити? словом... це не вихід )

Замість (подерте)"розірване" - пропоную "покремсане"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ілона Савицька (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-03 20:53:08 ]
На мою думку, переклад має бути максимально наближений до оригіналу( але ні в якому разі не механічним), тим більше у верлібрі, де кожне слово несе більше смислове навантаження, ніж у римованому вірші. церувати є і в нас і в них, але авторка оригіналу чомусь його тут не вжила. Тому недоцільно його вживати і в перекладі.

Для чого покремсане, коли є прямий відповідник украхнською. Це ж не переспів.