ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.01 22:04
Світло погаслих зірок
Ми дивимось на світло,
якого немає, -
світло погаслих зірок.
Але так само згасає світло
від людей, воно поглинається
киплячою магмою небуття.
Ми дивимося на світло
домівок, але потрібних людей

Світлана Пирогова
2025.11.01 20:10
Не напишу про тебе мемуари
Не напишу про тебе мемуари,
Хоча мотиви вже робили кроки.
Ще від Кармен звучало стільки арій,
І павутинням заплітались роки.

Не напишу про тебе мемуари.
Приходить розуміння надто пізно.
Не збудувати тріумфальну арку.

Іван Потьомкін
2025.11.01 19:34
Епоха палеоліту - поруч
До подиху останнього збережи для мене, Боже,
незмірну тугу й біль за тих дітей Твоїх,
що й на схилку літ не в змозі позабути,
як їх в палеоліт війна триклята вкинула.
Там кременем-кресалом добувавсь вогонь,
поживою єдиною, а не дієтою, лобода була,

Микола Дудар
2025.11.01 13:17
Піврічне немовля...
Піврічне немовля з матусею і татком…
Якби ж по своїй волі майнули в небеса…
Якби ж прийдешня ніч цікавилась малятком —
З очей текли б не сльози, а сонячна роса…

Якби ж то сприйняла задіяне свідомість,
Я б малював це світ з пошкоджень і пожеш… і
Ні

Володимир Мацуцький
2025.11.01 12:28
Ми білі ворони
Братам по крові і братам по духу

Ми білі ворони
у цьому суспільстві,
ми сіль України,
йдемо звідусіль.
Із возом моїм
поєднається віз твій,

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Прощання з літом
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Парасолька
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
***
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
***
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Сонце істини
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
Від Хухри до Охтирки (той таки 1668 рік)
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
***
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Автопортрет
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
Україна салом заросла…
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Віта Парфенович Віва ЛаВіта (1983) / Вірші

 Ранок
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-11-14 14:02:45
Переглядів сторінки твору 3457
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.906 / 5.37)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.730 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.02.14 17:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 17:15:37 ]
П'ятистопний анапест – це чудово.
Хмаринок отари – це відомий образ, до якого звертавсь і я. Тому про критику не може буть мови. Мені подобається цей образ. Кучерявий.
У «шибка́х шикарних». А що в них щикарного?. Рими «склотару», «Ротару», «Спатару» не знаю, кращі чи ні. А щодо шикарної… На ній золотих інструктацій, мабуть, безліч, канделябрів, люстр. Може, дійсно шибки́ шикарні?
Можливо, краще було б «уви́сь». Це такий прислівник. А рядок можна підправить, бо все одно в ньому збіги. Цього разу збіглись наголоси. Котрі́ – го́рдо. Спондей з анапестом не знаю, сходяться чи ні.
Вірш, можна сказать, сподобавсь.
А ганджі – не такі вони вже й ганджі.
У поезії, написаній серцем, душею або навіть пальцем у повітрі, головне – це серце, душа, і те, що вита (кружля) в повітрі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:13:39 ]
Вітаю, Сеню, приємно бачити у себе на сторінці майстра слова))) слухай, шибки ШИКАРНИХ ВИСОТОК, можливо, з наголосом не теє трохи))) увись - не знаю...подумаю...але загалом, думаю, на добре з плюсом))))так?

постриптум - моя душа ще вита))) приємно було ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 18:30:46 ]
Дуже милий і душевний вірш, передає і настрій і чисту віру...

З технічними дрібницями - згодна з Семеном. Рядок, при бажанні, можна й так - “що тягнуться гордо увись“, на шикарних я теж якось спотикнулась, а там можна й без них.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:14:47 ]
Тамаро, я теж з Семеном згодна, дякую Вам за відвідини, попрацюю))) з віршем

гарного настрою Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-11-14 19:03:10 ]
Віто, мені теж шикарні шибки не подобаються. Можливо, краще хай зайченята виблискують у шибках шикарно? Мені осінь, що гладить по маківках, найбільше сподобалась, а взагалі, справді, дуже світло і чисто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:17:29 ]
давно не писалось...Таню, давно...зміни в житті, переосмислення, дещо ламаю себе, проте вірю, що не марно... Дяку Вам, шибки шикарних будівель (Семеновці я теж так написала), але бачу, що всі розуміють як самі по собі шикарні шибки)))

гарні погожі ранки дійсно багаті на зайців сонячних))) зичу гарної погоди й натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-11-14 21:19:14 ]
Віто, гарно! Останній рядок лаконічніше - я повірю...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 23:18:46 ]
ок, щось придумаю, дякую Вам, Богдане! і всім-всім гостям, що знайшли час для критики!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Данилюк (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 07:56:49 ]
Так вальсово-прекрасний ритм.І образи гарні-теплом від них віє,затишком.У 2-ому катрені(3-ій рядок)вкралася помилка у слові "щось"? "Щось згадалось,забулось..."-мабуть так повинно бути?Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 10:21:25 ]
дякую за уважне прочитання, з теплом, я


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-15 12:27:32 ]
Задум хороший і бачення... Але збіги і затиснутість - тому і коеф. занизький... Ннадмірність, як на мене, авторської ідеології, Віто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віта Парфенович Віва ЛаВіта (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-15 15:04:56 ]
Ви про рейтинг? чи прозорість?