ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2024.11.15 17:30
Не вбий
«Па хахлам! Агонь!» – 
А далі що? Тут пів години лету.
Ця ніч комусь остання на землі.
Переплелись бездушна лють ракети
та вбивча бездуховність москалів.
А з ким Господь? Наразі невідомо.
Щоб не було, тримати, друже, стрій.
Ті нелюди порушили свідо

Ігор Шоха
2024.11.15 14:51
Пігмеї, ви куди?
Росіє малохольна,– ух ти! Де ти?
Куди ти лізеш – у... чи на..? Межа
між нами є, але на жаль
ти хочеш на... бо ми, таки, планета
в якій і на якій ти нам чужа..

Ой, ненажера! Як її розперло
і як іще витримує земля

Володимир Каразуб
2024.11.15 14:46
Твій васал
Покинь обладунки свої в кімнаті з товстої романіки,
Свою недолугу, видовжену тінь спускаючись долу
У внутрішній дворик з колодязем,
замок порослий травою між кам'яною бруківкою, покинь
Куртуазний апостроф розкішних жіночих грудей
І готичне небо,

Іван Потьомкін
2024.11.15 11:40
Хані Сенеш
Юдейська непорочна Діво,
Даруй, що руки опускаю в розпачі безсило,
Бо неспроможен відтворить належно
Твоє замилування світом...
...То був печальний і прощальний погляд
Бо ж до пуття ти ще не знала,
Чи Ерец- Їсраель побачиш знову.
“Елі, Елі

Віктор Кучерук
2024.11.15 07:33
* * *
Жбурляю камінь, як гранату,
В той бік, де взявся жаром схід, –
Чиню сусідові відплату
За покалічений мій рід.
Прокльони шлю і тичу дулі
У бік того, хто дотепер
Живе безрадісно минулим
І в кім інстинкт тварин не вмер.

Микола Соболь
2024.11.15 07:03
Зимові сни
Зимові сни рум’янцем на щоці.
Їх не лякає втомлена завія.
Метелиця під вікнами засіє
і ти заснеш із книгою в руці.
Борвій завиє під твоїм вікном,
гілки зашкряботять посеред ночі,
але безсилі духи поторочі
перед зимовим, найсолодшим сном.

Микола Дудар
2024.11.15 06:51
***
Умовно кажучи — капець
Теплу жовтневому… теплу
Он навіть вибіг вітерець
В похилу змочену хулу…
Ще тільки бавився теплом
Учора з дітьми залюбки,
Тепер не вітер, вітролом
Не вистачає коцюби…

Світлана Пирогова
2024.11.14 20:30
Просили допомоги
Небеса дриготіли - прорив залізяччям,
Яке несамовито мчалось до когось.
Враз вдалині вибухало зовсім незряче,
У полі голім, чи десь за сивим рогом.
А часто летіло оскаженіло-бридко
І падало, - розриваючи будинки.
Лилися сльози дощами по мідних ринва

Євген Федчук
2024.11.14 16:17
Хрисохір – останній каган з роду родіїв
У теремі і тихо, й прохолодно.
Промінчик сонця біга по стіні,
Крізь дірку пробиваючись в вікні,
Що наглухо завішене сьогодні.
Аби ніщо завадить не змогло
Йому прийняти рішення важливе.
Душа його то закипа від гніву,
У пустоту вихлюпуючи зло,

Юрко Бужанин
2024.11.14 15:18
***
О Небожителько, зійди в мої обійми!
Богине, на мої молитви відгукнися!
Ти б знала, люба, як набридло бути сильним,
Як серце рветься твоїй волі підкоритись.

Блаженством є відчуть твої, кохана, руки
У себе на долонях і кожен пальчик твій
Зацілувати

Микола Дудар
2024.11.14 08:57
Знов не та дорога...
До моря я не встиг. Ріки оминав.
І пристало горе. Себе пізнавав…
Тиха заводь поруч — тема для казок…
У відлунні «небож» чути слово «Бог».
Скільки треба «того», щоб «проснувся» світ?
Знов не та дорога… знову абеліт…

Абеліт - вибухова суміш

Віктор Кучерук
2024.11.14 05:09
* * *
Уже сказати, певно, треба,
Що, свій прискорюючи плин,
Я так наблизився до неба,
Що чую шурхоти хмарин.
Зневіра, туга і розпука
Мене терзають без пуття, –
Не можу вирватися з муки
Свого стражденного життя.

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
asperitas
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
* * *
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
***
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,

Володимир Каразуб
2024.11.13 13:23
Безвість мови
Літак пролітає немов би минає вічність.
Фасади домів розвернули на північ дахи.
Ти, здається, смієшся без посмішки на обличчі,
І торкаєшся без руки.

І зникає блакить відкриваючи безвість мови,
І виманюють зорі розширити власне вікно.
Там — осяяні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Низовий (1942 - 2011) / Вірші / "Калини жар на полотні снігів" (2007)

 Актуальне
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-02-24 15:53:34
Переглядів сторінки твору 3925
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R
* Народний рейтинг 5.580 / 6.5  (6.055 / 6.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.253 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Метафізична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.06.30 08:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 16:32:44 ]
Влучно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-24 16:38:13 ]
дуже актуальний вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Герасименко (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 17:13:02 ]
Хамство ж – це мікроб,
Його нікчемність
І жадьба
Розносять між людьми. - Діагноз!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 17:35:26 ]
О, яка актуальність, нібито Низовий серед нас...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 17:59:04 ]
Дякую, Світлано, що Ви читаєте твори мого батька )
І рада, що Ви відгукнулися на цей актуальний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 18:03:43 ]
Згодна, Людмило! Навіть злободенний!

Пам"ятаєш цей вірш:

Чорний чоловічку мій,
Чорнявий,
Крайньолівий надто,
Бо ж лівша,
Не правий ти зовсім
І не правий –
Дасть тобі ще доля
Відкоша!
Ще ж не раз спіткнешся –
І заб’єшся –
Об свою
Занадто чорну
Тінь,
Власним чорним словом
Похлинешся
Так,
Що вже ні тіней,
Ні хотінь.

Чорний мій, чорнюсінький, чорнявий,
Чорноротий віснику біди,
Йди сюди –
Обняв би,
Дав би тобі, чорному, води...

1998


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-02-24 20:25:43 ]
:) так..!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 18:10:14 ]
Точно, діагноз!
А чи лікується ця хвороба? Не знаю...
Спасибі, Оленко, за увагу!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 18:21:36 ]
Мирославе, Ви не помиляєтесь! Низовий усе бачить ))))
Хамство і ницість були, є і, на жаль, ще зустрічатимуться на нашому шляху...
Хочу навести рядки з його публіцистичної статті "Постпостскриптум":

"Кожному з нас давно визначена справжня ціна. І кожному воздасться по його заслугах. А нам лишається одне: жити. Просто жити, як жили задовго до нас, і вірити в те, що й після нас світитиме сонце, цвістимуть черешні, сохнутимуть губи від спраги поцілунку, народжуватимуться діти... І прості люди, як і справік, оратимуть землю, захищатимуть свою свободу, вмиратимуть за любов, писатимуть вірші...
Оце, мабуть, те, про що я хотів сказати у своїх віршах. Сказати переконливо, в міру свого обдарування."

Дякую, Мирославе, що Ви є!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 19:26:41 ]
Мовлено - прекрасно !
Ось вони людські цінності, на відміну від "ново-стандартних", заради яких і варто жити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 19:22:11 ]
Ваш покійний батько, пані Лесю, володів особливим хистом - вільністю міркувань. Безперечно, що в чомусь можна погоджуватися з його висновками, в чомусь - ні, але в будь-якому випадку поважати за його щиру позицію. Через це, мабуть, його творчість і актуальна в наш час (за висловом добродія Мирослава - "нібито Низовий серед нас"), що бачить в людині людину, істоту самодостатню, особистісну, орієнтовану на духовні цінності, а не безликою, загнаною у тісний кут прав "споживача" (той імідж, який її нав'язує сьогодення).

Світла йому пам'ять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 20:44:18 ]
Пане Василю, я низько вклоняюся Вам за ці слова.
Щиро вдячна. Дуже-дуже вдячна... Світла пам"ять моєму татові...

"...Доля виставля свої рахунки –
Збанкрутів, то ж кров’ю заплати
За незавше щирі поцілунки
І відхилення від щирої мети!
А нічого не мина безслідно
В часі проминальнім,
То ж віддай
Тристакратну, відповідно,
Ціну за спожитий коровай.
І не нарікай на вирок долі,
Не зрікайся похвали й хули,
На останнім видноколі
Перед сонцем голову схили...

... і вищої в житті не знаю честі,
аніж стоять хрестом на перехресті
своєї долі! Боже всеблагий,
наснаж мене..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 21:30:21 ]
Просто і сильно сказано!!!
А оце:
" Схаменіться люди, ви ж – хороші!!!" буду говорити всім і всюди.
От вже говорю своім, бо з компа женуть:)))
Дякую І. Низовому за ці рядки:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дубініна (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 21:41:55 ]
Справді, Лесю, дуже актуальний вірш... Жаль, що стільки хамства у повсякденному житті... А так хочеться добра, щирості, тепла...
Дякую, Лесю, за цей вірш!
З теплом, У.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-02-24 21:42:44 ]
Прогалини у знаннях завжди можна надолужити, прогалини у вихованості, на жаль, невиліковні у більшості випадків)
обачним будь – не заразись!!!!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 21:49:23 ]
Роксоланочко, послухались? ))))

Радію візиту, Ляно!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 21:56:08 ]
Звичайно, хочеться, Улянко!
Навіть ті, які це заперечуть, хочуть...але не мають сміливості в цьому зізнатися...і не мають розуму схаменутися...
Дякую, Уляно, за відгук серця!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-24 22:04:27 ]
Ксеню, саме так!!! Саме так!!!

...Ані за які гроші
Доброти не купиш, далебі...


...нечемність –
Це симптом повальної чуми;
Хамство ж – це мікроб,
Його нікчемність
І жадьба
Розносять між людьми.

Набуваймо імунітету від цієї "чуми" )))

Оксаночко, цілую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-25 00:27:34 ]
Іван Низовий не просто викриває й засуджує хамство - він усім своїм життям і своєю творчістю вчить на нього відповідати. Світла пам'ять Іванові Даниловичу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-02-26 00:24:33 ]

Поза часом і простором
Обертаємось ми,
А звичайного, простого
Спілкування з людьми
Відродити не вміємо –
Розучились, авжеж...
Наодинці говіємо,
Розговляємось теж.
Наодинці радіємо
Позолоті гроша
І зізнатись не сміємо,
Що не рада душа.

Спасибі, Юрію!!!