Но-но, не треба нікому гибнути, хай усі живуть і здорові будуть )))
Я вам теж рада ;))
"Скукотище" - то через погоду, мабуть. Ото як глянеш на ті чорні голі гілляки за вікном, то прям вірьовка на котрійсь ввижається ((( Але нічого, синоптики он уже сніг з вівторка обіцяють, буде біло і гарно, а поки що давайте власними силами спробуємо розвеселити народ ;))

"Гренуїль де Маре", я хотів сказать.
Я погано розбираюсь у титулах.
То я подумав, що "Маре" - це як у нас Іванович чи Іванівна і т.д. і все таке инше.

Та ні, "де Маре" - то тіпа як у нас прізвище )))
А "Гренуіль" пишеться через "і", але я вже звикла, що пишуть хто як хоче )) Мабуть, українською воно з "ї" звучить якось звичніше.
Чого ж ви так ото про ліриків? Ще образяться, чого доброго. Думаєте, як пенсія по плечу ляскає, то вже пізно любити? ;))

Та ні, напевне, ще можна. Або навіть корисно, а з точки зору медицини ще й бажано. Для підтримки тонусу :)
У поезії, як на мене, це настільки тонке і складне питання, що, можливо, на таку тематику можна приступить до вірш у шістнадцятирічному віці, а дописать у 75-ти річному (це вже кому як пощастить).
Я мав на увазі певну категорію віршів про кохання - слиняву. Або без почуття міри з нестачею високого естетичного смаку до цього тонкого (я сказав би і тремкого) питання.

Ось що дивує: коли дальтоніку кажуть, що він кольорів не розрізняє, він людям вірить. А коли любителю рим кажуть, що він не відрізняє "слинявого" від високого - ображається і ледь до суду не тягне. Чому?
Відповісти на це питання, мабуть, хіба що психологи можуть...

Тссс... Нікому не кажіть, що винних відшукали! Бо ж "в случае чего" поетам відповідати прийдеться, а тоді вони ще більше ридатимуть. А ви ж всесвітнього потопу не хочете, правда? ))

Лірики-лірНики? Це одруківка чи спеціально? У будь-якому випадку класно вийшло ;))
Та люди ж плачуть не за капеересами, а за тим, що їм у якийсь відрізок часу жилося краще, ніж тепер... а програма у комуністів була правильна і гарна, інша справа - що на словах було одне, а на ділі зо-о-овсім інше. Але ж мало хто здатний визнати, що його ошукали, ще менше народу взагалі хоче над чимось задумуватися - ну, якось так ))
Щодо непідкупності ліриків - а хто ж їх знає, наче ніяких виборів ліричних ще не було, але гречка тут точно не "прокатіла" б. Хіба що мед гречаний - а шо, солодко-лірично так... :))

Я раніше теж думала, що писати щодня може тільки затятий графоман. Потім неждано відкрила для себе, що є люди, які просто мислять віршами (ну, так у них мозок влаштований) - і пишуть щодня, і не по одному віршу, і то таки дійсно поезія... Мабуть, все-таки кількість написаного - ще не показник. Головне - якість (якщо цей термін годиться для поезії).

То Ви упіймались на "вдосталь" (воно там означало "сам дурак"). Шкода, що Ви викладаєте фізкультуру, а не математику. Спробуйте підрахувать. Не вірте провокативним дописам.

Поки дотумкала, про що це ви тут із Ксенею... от партизани ;))

Уже и меня вплели в эту историю.
Но посудите сами:
1. Меня долгими месяцами нет на сайте. Я закрываю свою страничку от комментариев, чтобы никому не показалось, что мне западло кому-то ответить.

2. Комментарии, как мне кажется, я пишу по сути, а не использую сайт как продолжение "фейсбука" или каких-то отголоска каких-то встреч.
Вы все и я - совершенно незнакомые люди.
Как можно, не боясь греха, обвинять меня? И главное - в чем? В том, что я не пишу лаконично - "крепко", "сильно" и т.д.?
К чему эти нападки?
Мешаю, видно...

Принято. Спасибо. Всяческих благ.
Не поминайте лихом.