ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2025.10.27 09:17
Крок за кроком
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…

Світлана Пирогова
2025.10.27 08:32
Крихкі і зболені бредуть надії
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.

Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,

Віктор Кучерук
2025.10.27 06:13
Десна
Споконвіку невдержима,
Жвава, осяйна, -
Грає хвилями дзвінкими
Гомінка Десна.
Неглибока, неширока,
Має стільки сил,
Що розрізує потоком
Світлий виднокіл.

Ірина Білінська
2025.10.27 00:05
***
Рідне Слово моє —
ти і слабкість, і сила.
Ти і сонце розпечене,
і пустота.
Ти даруєш політ
моїм раненим крилам,
у простори нові
прочиняєш врата.

С М
2025.10.26 22:22
Циганські очі (The Jimi Hendrix Experience)
мов на мене раптом навели туман
я циганські очі покохав
циганські очі покохав о так

ей
циганко

на самоті усівшись біля вогнища

Борис Костиря
2025.10.26 21:36
Спекотне літо
Це дуже спекотне літо,
Як втілене пекло землі.
І висохле море в молитві
Не вмістить нові кораблі.

Це дуже спекотне літо
Спалило вселенські думки.
І янгол упав із орбіти,

Іван Потьомкін
2025.10.26 21:12
КОРНІЙ
Зазвичай блукати там, де тільки заманеться (Що взяти з того, в кого не всі дома?), Зійшов Корній на гору край села І бачить куряву, і незвичний гуркіт чує. «Ти староста?–гукнув передній з мотоциклу.- А де ж обіцяні хліб-сіль?» «Та ж хліб ми вже здал

Вячеслав Руденко
2025.10.26 18:54
Протяги часу
Був лицарський сон і минув непорядний,
Був панцир із мушлі і голос ошатний,
Була попередня історій гомілка -
Кошлата як кішка, тремтлива як бджілка.
Пропали без вісті далеке і доля,
Пробуджені хвилі, солодка сваволя.
Втекли!
Захо

Володимир Бойко
2025.10.26 17:41
Без моралізаторства (За мотивами Бориса Костирі)
Вона поїхала у далеч невідому –
Не витримавши жаху самоти.
Коли під сорок і сама удома
Із розуму так важко не зійти.

А хто він там – інтелігент чи бидло,
Що меле душу вщент, немов тартак…
Насамперед кохання. Й неважливо,

Сергій СергійКо
2025.10.26 16:29
Не відчув
Не відчув він тепла середземних країн,
Незнайомі Берлін, Люксембург.
Що Брюссель чи Париж – навіть Києвом він
Не блукав, та й ніколи не був!
Засмагав він під сонцем донецьких степів,
Соледар у підвалах вивчав.
Хоч за віком було йому 20 років –
Ще к

Ніна Виноградська
2025.10.26 15:27
До сьомого коліна
Прадавнина з мого роду) 1 Повертався солдат зі служби у далекому Петербурзі в шістдесятих роках дев’ятнадцятого століття. Їхав на коні, бачив навкруг вишневу заметіль і радів, що йо

Євген Федчук
2025.10.26 15:13
Бій біля Гайворона 20 жовтня 1668 року
Сидять в корчмі над шляхом козаки.
Димлять їх люльки, що аж ріже очі.
Корчмар до них підходить неохоче,
Бо вже добряче випили-таки.
Як козак випив, краще не чіпать,
Бо з’їздить кулацюгою у вухо.
Чи й шаблею… Нікого не послуха.
Отож корчмар, аби не

Володимир Ляшкевич
2025.10.26 14:35
Симфонія природи
І на останок зникнуть обрії і далі,
і твердю висушеному єству, в запалі
ще усього минулого свого,- як води -
спадуть, відкриються забутні насолоди.

Пребудь, хоча б тепер, у дійснім світі!
Почуйся птахою, щасливим квітом в житі,
стрімкою рибою у о

Тетяна Левицька
2025.10.26 06:06
Ридала мати...
Ридала мати: «Вбили сина!»
І проклинала Україну,
І рвала коси на собі.
Колола серце гостра голка,
В труні лежав її Миколка,
В якого очі голубі.

«Тебе ж, — волала рідна мати, —

Віктор Кучерук
2025.10.26 05:33
* * *
У могилах, у руїнах
Рідна сторона, -
Кривду робить Україні
Проклята війна.
Вбивства, болі та страждання,
Де б я не ходив, -
Не існує заклинання
В світі од біди.

Микола Дудар
2025.10.26 00:27
"Моя хата скраю"
Не все в цім світі українське…
З найважливіших запитань
Чому на смак, як мед, злодійське
І в шані виблядки і срань…
Чому нарід шанує панство
Можливо досить а, нарід?
Суцільно виключно зухвальство
Ми ж — джерело своїх же бід…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 мої газелі
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-14 13:23:59
Переглядів сторінки твору 3692
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.381 / 5.5  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-14 13:53:42 ]
Ох ці дієслівні рими. За них раніше критикувався, то ж уживає тепер з озиранням на набутий досвід і більше однієї на три-чотири вірша використовувати не ризикую А ви три - у одному. Я не загострюю на те увагу, але недолік має місце. Щиро конструктивно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 22:24:08 ]
В Інтернеті існує неабияка корисна бібліотека. існують і поетичні сайти. якщо не цікавитись ними, то можна все життя прожити невігласом. Ви ж, напевне, чули історію, яка сталась на виставці авангардистів в Манежі з М.Хрущовим. це досить показовий приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-14 13:55:34 ]
Можливо, щось не догледів(кількість рим), але дієслівних закінчень забагато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 14:33:24 ]
їх у мене вдвічі менше, ніж у класичних випадках.
мені не до вподоби прямі переклади. створюю власні газелі. в них, на відміну, від касид, більше авторської свободи.
тут дещо інша відзнака: бракує надмірної присутності мого "я" як авторського (або ЛГ). але я присутній як свідок цієї відомої події середини 60-тих - початку 70-тих. я бачив ті села "до того, як".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 18:18:40 ]
... у цьому тексті дієслівні рими виправдані, як мені здається, якщо автор замислював творити ближче до простонародного стилю... саме так я і вичитав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 19:13:21 ]
намагаюсь уникати, працюючи над римами, але форма вимагає свого.
та все одно я уникав рефренів, на мою думку, у даному випадку невиправданих, бо інакше вийшло б щось подібне до давно усім відомого - тих майже однакових бейтів, з яких складаються і касиди, і газелі авторства багатьох як послідовників, так і ремісників-версифікаторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2014-09-15 00:09:56 ]
Доброго дня, шановний Опанасе!
:-)
Гарно.

З повагою,...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-15 07:13:25 ]
я вже було збирався проситись в Редакції на R2. може, у такому статусі мої твори сприймались би як майстерно опрацьований продукт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-09-15 15:07:32 ]
Образно, переконливо, лаконічно стисло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-15 16:26:49 ]
це завдяки суті самої події (довічна повінь), завдяки формі (газелі) і завдяки незначним лінгвістичним знахідкам (дієслово "звести" з його діапазоном протилежних значень). мені належало це все лише скомпонувати.
свого часу мене захопила ця історична віха. хто з нас, тодішніх хлопчаків бачив море? а дно - ще до того, як його вкриє вода? ми ж полюбляли такі дитячі забави як будування гаток. от і вийшов я на друге коло - коло згадок. це теж частина життя. хай мудрагелі мудрствують, а я не поспішатиму розлучатись з моїм завзяттям і інтересом до життя - нехай навіть минулого. без нього я не бачу майбутнього. це теперішнє - поряд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-09-16 23:55:42 ]
Читаючи Вашого вірша, згадала будівництво Новодністровської ГЕС, та ті села, які було затоплено для її спорудження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-17 06:58:23 ]
В Інтернеті є фотографічні знімки і про цю частину морської історії несолоних водойм. Вони вражають. Та ми тоді раділи, бо переселенці будувались на нових місцях, вселяючись в новобудови. Щоправда, зі старих будівельних матеріалів, які якось вдавалось перевезти для їхнього повторного використання. Мазанки, звісно, залишались. Нові моря чомусь викликали дитячу радість. Шлюзові камери викликали захоплення. Можливо, у багатьох з нас озивалась якась генна пам'ять. Велика вода...