ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 мої газелі
Образ твору кінець
'2014

До 50-тої річниці запуску першого енергоблоку Київської ГЕС з її ЛЕПами та усіма наслідками.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-14 13:23:59
Переглядів сторінки твору 3740
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.381 / 5.5  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Хроніки забутих часів
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-14 13:53:42 ]
Ох ці дієслівні рими. За них раніше критикувався, то ж уживає тепер з озиранням на набутий досвід і більше однієї на три-чотири вірша використовувати не ризикую А ви три - у одному. Я не загострюю на те увагу, але недолік має місце. Щиро конструктивно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 22:24:08 ]
В Інтернеті існує неабияка корисна бібліотека. існують і поетичні сайти. якщо не цікавитись ними, то можна все життя прожити невігласом. Ви ж, напевне, чули історію, яка сталась на виставці авангардистів в Манежі з М.Хрущовим. це досить показовий приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-14 13:55:34 ]
Можливо, щось не догледів(кількість рим), але дієслівних закінчень забагато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 14:33:24 ]
їх у мене вдвічі менше, ніж у класичних випадках.
мені не до вподоби прямі переклади. створюю власні газелі. в них, на відміну, від касид, більше авторської свободи.
тут дещо інша відзнака: бракує надмірної присутності мого "я" як авторського (або ЛГ). але я присутній як свідок цієї відомої події середини 60-тих - початку 70-тих. я бачив ті села "до того, як".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 18:18:40 ]
... у цьому тексті дієслівні рими виправдані, як мені здається, якщо автор замислював творити ближче до простонародного стилю... саме так я і вичитав...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-14 19:13:21 ]
намагаюсь уникати, працюючи над римами, але форма вимагає свого.
та все одно я уникав рефренів, на мою думку, у даному випадку невиправданих, бо інакше вийшло б щось подібне до давно усім відомого - тих майже однакових бейтів, з яких складаються і касиди, і газелі авторства багатьох як послідовників, так і ремісників-версифікаторів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2014-09-15 00:09:56 ]
Доброго дня, шановний Опанасе!
:-)
Гарно.

З повагою,...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-15 07:13:25 ]
я вже було збирався проситись в Редакції на R2. може, у такому статусі мої твори сприймались би як майстерно опрацьований продукт.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-09-15 15:07:32 ]
Образно, переконливо, лаконічно стисло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-15 16:26:49 ]
це завдяки суті самої події (довічна повінь), завдяки формі (газелі) і завдяки незначним лінгвістичним знахідкам (дієслово "звести" з його діапазоном протилежних значень). мені належало це все лише скомпонувати.
свого часу мене захопила ця історична віха. хто з нас, тодішніх хлопчаків бачив море? а дно - ще до того, як його вкриє вода? ми ж полюбляли такі дитячі забави як будування гаток. от і вийшов я на друге коло - коло згадок. це теж частина життя. хай мудрагелі мудрствують, а я не поспішатиму розлучатись з моїм завзяттям і інтересом до життя - нехай навіть минулого. без нього я не бачу майбутнього. це теперішнє - поряд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-09-16 23:55:42 ]
Читаючи Вашого вірша, згадала будівництво Новодністровської ГЕС, та ті села, які було затоплено для її спорудження...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-17 06:58:23 ]
В Інтернеті є фотографічні знімки і про цю частину морської історії несолоних водойм. Вони вражають. Та ми тоді раділи, бо переселенці будувались на нових місцях, вселяючись в новобудови. Щоправда, зі старих будівельних матеріалів, які якось вдавалось перевезти для їхнього повторного використання. Мазанки, звісно, залишались. Нові моря чомусь викликали дитячу радість. Шлюзові камери викликали захоплення. Можливо, у багатьох з нас озивалась якась генна пам'ять. Велика вода...