ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Майже кінець світу




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-12-16 17:23:04
Переглядів сторінки твору 5001
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.326 / 5.25  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 17:38:03 ]
Читав я про лейкоз, і не міг зорієнтуватись. Воно начебто і якось по-білому писане, але і не про біле. Сьогодні бачив чиюсь чи молоду матір, чи сестру. Збирала вона на якісь ліки. Зорієнтувався - та й мовчу собі. А це вже Ваш вірш. За одну добу третє мало не знамення.
То як не відреагувати, якщо не смішно?

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 17:56:25 ]
Взагалі-то зовсім не до сміху.
Від усякої хвороби мало радості, а лейкоз - то взагалі щось жахливе. Чесно кажучи, заздрю людям, які можуть спокійно вимовляти це слово. Я уникаю навіть згадки про таке. Ось такі ми "ніжні", да ))
А взагалі-то мені сонечка шкода стало. Його-то за що такою болячкою "нагородили"?
Ну а найкращі ліки, як відомо, - сміх ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 18:04:56 ]
Я ж так і написав. Бачив я вірш-першоджерело, потім серед дня - дівчину. Вірити їй чи ні - то інша справа. Але саме питання... Сама біда...
Скільком дітям вона принесла горя та батькам їхнім.
Яка ж це метафора?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:37:22 ]
Саме так.
Знаєте, тільки що подумала: є на ПМ поет, який може писати про які завгодно жахи - і все одно це буде поезія. Я про Мордатенка. Але його треба читати по чайній ложці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 18:57:32 ]
Лейкоз - надлишок недієздатних лейкоцитів(?). То сонце, якщо його майбуття - це червоний гігант, навпаки зменшує білий жар своєї матерії. Мабуть, на своє оздоровлення і гибель людству. Утім, люди щезнуть набагато раніше. Так що, нехай собі хворіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:23:05 ]
Так, лейкоз - це білокрів'я. Страшна штука. Не думаю, що хвороби існують поза нашим світом. Зірки, швидше за все, просто проходять свій цикл розвитку - а втім, хтозна.
То вчені собі так думають, що Сонце стане червоним гігантом, а потім взагалі туманністю з білим карликом посередині - але якщо вони й помиляються, то хто з нас це знатиме? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:03:33 ]
Вибачте, я зразу не розібрався. То вас Інна надихнула. Знаєте, я вашого попереднього вірша також трохи переспівав, але не наважився опублікувати. Сам не знаю, чому, а тепер пізно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:23:36 ]
Ну й чого не наважилися? Я не кусаюсь ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:05:00 ]
І хто це при такому низькому КП ставить оцінки? Ви же рейтинг вбиваєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:24:11 ]
Когось зачепило )) Та нехай собі, я за рейтинг не тримаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:08:04 ]
О! Можу подякувати за пародію - значить, зачепило. Сонце взагалі-то жовтий карлик. Сподіваюся, віршар-каліка - то не про мене? Досі такого про себе не знала. Єдине, чого я не зрозуміла зовсім - де тут гумор (чи білий, чи чорний)? Буду щиро вдячна, коли мені це пояснять - чи пан Микола, чи пані Марі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:29:23 ]
Та будь ласка ))
Оскільки жодна пані Марі на цій сторінці зроду не квартирувала, то відповім уже я ))
Гумору тут, Інно, не шукайте. Є лише моє враження (читацьке) від вашого вірша - тільки й усього. Прочитала - побачила картинку - перенесла на папір. Десь так ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:33:43 ]
Вибачте за Марі, мабуть, це асоціативне... Хто б міг подумати, що така на вигляд ніжна жінка може побачити таку апокаліптичну картинку... Мабуть, зреагувало підсвідоме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:39:32 ]
Мабуть ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:44:20 ]
ОК. Гумору нема, зрозуміло. А в чому тут "найкращі ліки" - сміх? Мені не смішно, а страшно. Чи то моє підсвідоме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:55:00 ]
То ми з паном Миколою про своє, дівоче ;)
А підсвідоме - да, воно все знає ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-12-17 16:57:53 ]
о... оте "перералило"...

вгризлося...

о Гренуіль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-17 23:20:25 ]
Чудне слово, але гарне, і перекочується на язиці, як льодяник. Відкопала випадково: "переорало" не лізло жодним боком, то довелося шукати синоніми. Отак і вчуся, Домініку :)
Дякую за відвідини ))