ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Андрій Людвіг
2026.03.31 02:06
Вкрилася земля попелом і кров'ю,
І наша незалежність задушена з любов'ю.
Земля, яка розорена, спотворена і скривджена ганьбою,
Вже зайнята ордою: червоною, новою.
Й остання та надія розстріляна в Поліссі,
І сотні легіонів поховано у лісі.
І ще сті

Володимир Бойко
2026.03.31 01:19
Шукаючи себе випадково знайшов логіку. Носієві традиційних цінностей знесло дах. Корисні ідіоти користалися зі свого статусу небезкорисливо. Чужа історія – як випадкова коханка. Історію, як і дружину, треба мати свою. Найлегше у підвищенні тис

Ігор Шоха
2026.03.30 14:11
                    І
Нанизує пам’ять разками намиста
на ниті життя візерунки барвисті
і тче у тумані вуаль,
звідкіль виглядає далеке дитинство,
його епізоди веселі і чиста,
навіяна ними печаль.

Борис Костиря
2026.03.30 13:26
Проспати можна все на світі:
Історію, чарівну мить,
Проспати сонце у зерні,
Коли земля красу творить.

Проспати вирішальний, гострий,
Фатальний, неповторний час,
Проспати доленосний голос,

Юхим Семеняко
2026.03.30 11:52
  Вірш представляє собою приклад дещо розбалансованої лірики, де щирість вічного людського почуття поєднується з рисами сучасності – від модерної зачіски Wolf Cut до класичної коси зі стрічкою. Це поєднання створює настрій суму й затишку з відтінком загад

Віктор Кучерук
2026.03.30 06:44
Ще зорі сплять у темнім небі
І не парує ще роса, -
Ще не торкнулась довгих стебел
Моя нагострена коса.
Ще світ увесь неначе вимер
І лиш сіріє спроквола, -
Ще лиш шурхоче невидимий
Кажан, у пошуках дупла.

С М
2026.03.29 21:22
Перша дівчино, яку любив
Настав час заспівати тобі
Прощальну пісню
Мені було сімнадцять, як тебе стрів я

Ми не бачилися часто, майнули роки
Востаннє, коли бачив тебе, ти прийняла
Ісуса

Віктор Насипаний
2026.03.29 20:08
У третім класі вчитель дітям каже:
- Сьогодні розповім цікаве дуже.
Ми будем вчити нині земноводні.
Подвійний спосіб в них життя в природі.
Розмова в нас про тих, що спритні й дужі.
Живуть і у воді вони й на суші.
Можливо, здогадаєтеся, хто то?
Ч

Охмуд Песецький
2026.03.29 18:40
Тобі щось інакше порадити важко,
Коли до вподоби модерний Wolf Cut.
Коса - не твоє і шовкова застяжка -
Це те, що існує для інших дівчат.

За мною і ходять, і саме такі ось,
Яким я неначе амурний гайдай.
Не з ними робитиму те, що наснилось,

Євген Федчук
2026.03.29 18:09
Іще не вечір та вже йшло до того.
Десь сонце загубилося в хмарках.
Між пагорбами пролягла дорога,
Що звалась з давніх пір Поліський шлях.
Вела з Підгайців через Старе Місто,
Загайці в Новосілку, звідтіля
Вже далі на Тернопіль, з нього, звісно,
Де а

Володимир Ляшкевич
2026.03.29 14:55
У сутінках я майбуття помітив.
Воно нічим не втішило мене.
Його красою міг би я змінити -
її ж усе недобре омине.
Та не зібрав краси я - ось і квити.
І захід Сонця віддає вогнем.
За втраченим, не стрітим, не прожитим -
до обрію багряноликий щем.

Борис Костиря
2026.03.29 13:36
Так перша ніжна позолота
Торкнеться кленів і беріз.
Пробудиться дружина Лота
У сяйві нескоримих сліз.

Торкнуться віяння епохи
Думок, сердець, облич і слів.
Порветься пристрасть Архілоха

Юрій Гундарів
2026.03.29 12:58
Якось незрозуміло… Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі… Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста. Оточують його

хома дідим
2026.03.29 10:06
поет сидить мов павук
тчучи свої павутини
радо вітаючи будь-яких мух
висисає їх із хітину
а ще між ребрами книг
наслухає серцебиття
знуджених необережних тих
читачів що летять летять

Юрій Гундарів
2026.03.29 09:22
У ніч на 28 березня 2026 року Одеса зазнала потужної масованої атаки.
Так, у пологовому будинку №5 після влучання «шахеда» в центр будівлі зруйнувано покрівлю та перекриття між поверхами. Медичний персонал евакуював до сховища 32 пацієнток і 22 новонарод

В Горова Леся
2026.03.29 08:56
Горіхи розпустили чорні крила
Воронячі на вЕльон аличі,
У сні стоять, весна не розбудила.
Та в голих вітах трудиться Ярило,
Брунькам тугим тепло віддаючи.

Цілує кожну пристрасно, бо хоче
Зацілувати так, щоб і чалма
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Майже кінець світу
Образ твору Вже злидень-грудень мостить гріб на воза –
Йому лишилось жити півдоби;
Ген сонце, недодушене лейкозом,
Висить в гіллі сухотної верби…

Віршар-каліка - вироблені руки -
На цвинтар, жуючи чернеток жмут,
Городами повзе… Яка ж падлюка
Ровами перералила межу?!

(Джерело натхнення - тут: http://maysterni.com/publication.php?id=106055)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-12-16 17:23:04
Переглядів сторінки твору 5516
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.327 / 5.25  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 17:38:03 ]
Читав я про лейкоз, і не міг зорієнтуватись. Воно начебто і якось по-білому писане, але і не про біле. Сьогодні бачив чиюсь чи молоду матір, чи сестру. Збирала вона на якісь ліки. Зорієнтувався - та й мовчу собі. А це вже Ваш вірш. За одну добу третє мало не знамення.
То як не відреагувати, якщо не смішно?

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 17:56:25 ]
Взагалі-то зовсім не до сміху.
Від усякої хвороби мало радості, а лейкоз - то взагалі щось жахливе. Чесно кажучи, заздрю людям, які можуть спокійно вимовляти це слово. Я уникаю навіть згадки про таке. Ось такі ми "ніжні", да ))
А взагалі-то мені сонечка шкода стало. Його-то за що такою болячкою "нагородили"?
Ну а найкращі ліки, як відомо, - сміх ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 18:04:56 ]
Я ж так і написав. Бачив я вірш-першоджерело, потім серед дня - дівчину. Вірити їй чи ні - то інша справа. Але саме питання... Сама біда...
Скільком дітям вона принесла горя та батькам їхнім.
Яка ж це метафора?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:37:22 ]
Саме так.
Знаєте, тільки що подумала: є на ПМ поет, який може писати про які завгодно жахи - і все одно це буде поезія. Я про Мордатенка. Але його треба читати по чайній ложці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 18:57:32 ]
Лейкоз - надлишок недієздатних лейкоцитів(?). То сонце, якщо його майбуття - це червоний гігант, навпаки зменшує білий жар своєї матерії. Мабуть, на своє оздоровлення і гибель людству. Утім, люди щезнуть набагато раніше. Так що, нехай собі хворіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:23:05 ]
Так, лейкоз - це білокрів'я. Страшна штука. Не думаю, що хвороби існують поза нашим світом. Зірки, швидше за все, просто проходять свій цикл розвитку - а втім, хтозна.
То вчені собі так думають, що Сонце стане червоним гігантом, а потім взагалі туманністю з білим карликом посередині - але якщо вони й помиляються, то хто з нас це знатиме? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:03:33 ]
Вибачте, я зразу не розібрався. То вас Інна надихнула. Знаєте, я вашого попереднього вірша також трохи переспівав, але не наважився опублікувати. Сам не знаю, чому, а тепер пізно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:23:36 ]
Ну й чого не наважилися? Я не кусаюсь ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:05:00 ]
І хто це при такому низькому КП ставить оцінки? Ви же рейтинг вбиваєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:24:11 ]
Когось зачепило )) Та нехай собі, я за рейтинг не тримаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:08:04 ]
О! Можу подякувати за пародію - значить, зачепило. Сонце взагалі-то жовтий карлик. Сподіваюся, віршар-каліка - то не про мене? Досі такого про себе не знала. Єдине, чого я не зрозуміла зовсім - де тут гумор (чи білий, чи чорний)? Буду щиро вдячна, коли мені це пояснять - чи пан Микола, чи пані Марі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:29:23 ]
Та будь ласка ))
Оскільки жодна пані Марі на цій сторінці зроду не квартирувала, то відповім уже я ))
Гумору тут, Інно, не шукайте. Є лише моє враження (читацьке) від вашого вірша - тільки й усього. Прочитала - побачила картинку - перенесла на папір. Десь так ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:33:43 ]
Вибачте за Марі, мабуть, це асоціативне... Хто б міг подумати, що така на вигляд ніжна жінка може побачити таку апокаліптичну картинку... Мабуть, зреагувало підсвідоме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:39:32 ]
Мабуть ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:44:20 ]
ОК. Гумору нема, зрозуміло. А в чому тут "найкращі ліки" - сміх? Мені не смішно, а страшно. Чи то моє підсвідоме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:55:00 ]
То ми з паном Миколою про своє, дівоче ;)
А підсвідоме - да, воно все знає ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-12-17 16:57:53 ]
о... оте "перералило"...

вгризлося...

о Гренуіль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-17 23:20:25 ]
Чудне слово, але гарне, і перекочується на язиці, як льодяник. Відкопала випадково: "переорало" не лізло жодним боком, то довелося шукати синоніми. Отак і вчуся, Домініку :)
Дякую за відвідини ))