ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються

хома дідим
2026.06.15 20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям

Борис Костиря
2026.06.15 13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.

Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук

Вячеслав Руденко
2026.06.15 10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.

Олександр Сушко
2026.06.15 09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.

А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі

Віктор Кучерук
2026.06.15 08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.15 06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.

Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,

М Менянин
2026.06.14 23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.

В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:

Іван Потьомкін
2026.06.14 21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Майже кінець світу
Образ твору Вже злидень-грудень мостить гріб на воза –
Йому лишилось жити півдоби;
Ген сонце, недодушене лейкозом,
Висить в гіллі сухотної верби…

Віршар-каліка - вироблені руки -
На цвинтар, жуючи чернеток жмут,
Городами повзе… Яка ж падлюка
Ровами перералила межу?!

(Джерело натхнення - тут: http://maysterni.com/publication.php?id=106055)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-12-16 17:23:04
Переглядів сторінки твору 5726
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.327 / 5.25  (4.893 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.901 / 5.67)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.07.31 23:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 17:38:03 ]
Читав я про лейкоз, і не міг зорієнтуватись. Воно начебто і якось по-білому писане, але і не про біле. Сьогодні бачив чиюсь чи молоду матір, чи сестру. Збирала вона на якісь ліки. Зорієнтувався - та й мовчу собі. А це вже Ваш вірш. За одну добу третє мало не знамення.
То як не відреагувати, якщо не смішно?

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 17:56:25 ]
Взагалі-то зовсім не до сміху.
Від усякої хвороби мало радості, а лейкоз - то взагалі щось жахливе. Чесно кажучи, заздрю людям, які можуть спокійно вимовляти це слово. Я уникаю навіть згадки про таке. Ось такі ми "ніжні", да ))
А взагалі-то мені сонечка шкода стало. Його-то за що такою болячкою "нагородили"?
Ну а найкращі ліки, як відомо, - сміх ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 18:04:56 ]
Я ж так і написав. Бачив я вірш-першоджерело, потім серед дня - дівчину. Вірити їй чи ні - то інша справа. Але саме питання... Сама біда...
Скільком дітям вона принесла горя та батькам їхнім.
Яка ж це метафора?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:37:22 ]
Саме так.
Знаєте, тільки що подумала: є на ПМ поет, який може писати про які завгодно жахи - і все одно це буде поезія. Я про Мордатенка. Але його треба читати по чайній ложці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 18:57:32 ]
Лейкоз - надлишок недієздатних лейкоцитів(?). То сонце, якщо його майбуття - це червоний гігант, навпаки зменшує білий жар своєї матерії. Мабуть, на своє оздоровлення і гибель людству. Утім, люди щезнуть набагато раніше. Так що, нехай собі хворіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:23:05 ]
Так, лейкоз - це білокрів'я. Страшна штука. Не думаю, що хвороби існують поза нашим світом. Зірки, швидше за все, просто проходять свій цикл розвитку - а втім, хтозна.
То вчені собі так думають, що Сонце стане червоним гігантом, а потім взагалі туманністю з білим карликом посередині - але якщо вони й помиляються, то хто з нас це знатиме? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:03:33 ]
Вибачте, я зразу не розібрався. То вас Інна надихнула. Знаєте, я вашого попереднього вірша також трохи переспівав, але не наважився опублікувати. Сам не знаю, чому, а тепер пізно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:23:36 ]
Ну й чого не наважилися? Я не кусаюсь ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:05:00 ]
І хто це при такому низькому КП ставить оцінки? Ви же рейтинг вбиваєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:24:11 ]
Когось зачепило )) Та нехай собі, я за рейтинг не тримаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:08:04 ]
О! Можу подякувати за пародію - значить, зачепило. Сонце взагалі-то жовтий карлик. Сподіваюся, віршар-каліка - то не про мене? Досі такого про себе не знала. Єдине, чого я не зрозуміла зовсім - де тут гумор (чи білий, чи чорний)? Буду щиро вдячна, коли мені це пояснять - чи пан Микола, чи пані Марі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:29:23 ]
Та будь ласка ))
Оскільки жодна пані Марі на цій сторінці зроду не квартирувала, то відповім уже я ))
Гумору тут, Інно, не шукайте. Є лише моє враження (читацьке) від вашого вірша - тільки й усього. Прочитала - побачила картинку - перенесла на папір. Десь так ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:33:43 ]
Вибачте за Марі, мабуть, це асоціативне... Хто б міг подумати, що така на вигляд ніжна жінка може побачити таку апокаліптичну картинку... Мабуть, зреагувало підсвідоме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:39:32 ]
Мабуть ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:44:20 ]
ОК. Гумору нема, зрозуміло. А в чому тут "найкращі ліки" - сміх? Мені не смішно, а страшно. Чи то моє підсвідоме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:55:00 ]
То ми з паном Миколою про своє, дівоче ;)
А підсвідоме - да, воно все знає ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-12-17 16:57:53 ]
о... оте "перералило"...

вгризлося...

о Гренуіль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-17 23:20:25 ]
Чудне слово, але гарне, і перекочується на язиці, як льодяник. Відкопала випадково: "переорало" не лізло жодним боком, то довелося шукати синоніми. Отак і вчуся, Домініку :)
Дякую за відвідини ))