ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші

 Майже кінець світу
Образ твору Вже злидень-грудень мостить гріб на воза –
Йому лишилось жити півдоби;
Ген сонце, недодушене лейкозом,
Висить в гіллі сухотної верби…

Віршар-каліка - вироблені руки -
На цвинтар, жуючи чернеток жмут,
Городами повзе… Яка ж падлюка
Ровами перералила межу?!

(Джерело натхнення - тут: http://maysterni.com/publication.php?id=106055)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-16 17:23:04
Переглядів сторінки твору 5002
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.326 / 5.25  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.682
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 17:38:03 ]
Читав я про лейкоз, і не міг зорієнтуватись. Воно начебто і якось по-білому писане, але і не про біле. Сьогодні бачив чиюсь чи молоду матір, чи сестру. Збирала вона на якісь ліки. Зорієнтувався - та й мовчу собі. А це вже Ваш вірш. За одну добу третє мало не знамення.
То як не відреагувати, якщо не смішно?

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 17:56:25 ]
Взагалі-то зовсім не до сміху.
Від усякої хвороби мало радості, а лейкоз - то взагалі щось жахливе. Чесно кажучи, заздрю людям, які можуть спокійно вимовляти це слово. Я уникаю навіть згадки про таке. Ось такі ми "ніжні", да ))
А взагалі-то мені сонечка шкода стало. Його-то за що такою болячкою "нагородили"?
Ну а найкращі ліки, як відомо, - сміх ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 18:04:56 ]
Я ж так і написав. Бачив я вірш-першоджерело, потім серед дня - дівчину. Вірити їй чи ні - то інша справа. Але саме питання... Сама біда...
Скільком дітям вона принесла горя та батькам їхнім.
Яка ж це метафора?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:37:22 ]
Саме так.
Знаєте, тільки що подумала: є на ПМ поет, який може писати про які завгодно жахи - і все одно це буде поезія. Я про Мордатенка. Але його треба читати по чайній ложці.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 18:57:32 ]
Лейкоз - надлишок недієздатних лейкоцитів(?). То сонце, якщо його майбуття - це червоний гігант, навпаки зменшує білий жар своєї матерії. Мабуть, на своє оздоровлення і гибель людству. Утім, люди щезнуть набагато раніше. Так що, нехай собі хворіє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:23:05 ]
Так, лейкоз - це білокрів'я. Страшна штука. Не думаю, що хвороби існують поза нашим світом. Зірки, швидше за все, просто проходять свій цикл розвитку - а втім, хтозна.
То вчені собі так думають, що Сонце стане червоним гігантом, а потім взагалі туманністю з білим карликом посередині - але якщо вони й помиляються, то хто з нас це знатиме? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:03:33 ]
Вибачте, я зразу не розібрався. То вас Інна надихнула. Знаєте, я вашого попереднього вірша також трохи переспівав, але не наважився опублікувати. Сам не знаю, чому, а тепер пізно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:23:36 ]
Ну й чого не наважилися? Я не кусаюсь ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:05:00 ]
І хто це при такому низькому КП ставить оцінки? Ви же рейтинг вбиваєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:24:11 ]
Когось зачепило )) Та нехай собі, я за рейтинг не тримаюся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:08:04 ]
О! Можу подякувати за пародію - значить, зачепило. Сонце взагалі-то жовтий карлик. Сподіваюся, віршар-каліка - то не про мене? Досі такого про себе не знала. Єдине, чого я не зрозуміла зовсім - де тут гумор (чи білий, чи чорний)? Буду щиро вдячна, коли мені це пояснять - чи пан Микола, чи пані Марі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:29:23 ]
Та будь ласка ))
Оскільки жодна пані Марі на цій сторінці зроду не квартирувала, то відповім уже я ))
Гумору тут, Інно, не шукайте. Є лише моє враження (читацьке) від вашого вірша - тільки й усього. Прочитала - побачила картинку - перенесла на папір. Десь так ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:33:43 ]
Вибачте за Марі, мабуть, це асоціативне... Хто б міг подумати, що така на вигляд ніжна жінка може побачити таку апокаліптичну картинку... Мабуть, зреагувало підсвідоме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:39:32 ]
Мабуть ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-12-16 19:44:20 ]
ОК. Гумору нема, зрозуміло. А в чому тут "найкращі ліки" - сміх? Мені не смішно, а страшно. Чи то моє підсвідоме...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-16 19:55:00 ]
То ми з паном Миколою про своє, дівоче ;)
А підсвідоме - да, воно все знає ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2014-12-17 16:57:53 ]
о... оте "перералило"...

вгризлося...

о Гренуіль...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-12-17 23:20:25 ]
Чудне слово, але гарне, і перекочується на язиці, як льодяник. Відкопала випадково: "переорало" не лізло жодним боком, то довелося шукати синоніми. Отак і вчуся, Домініку :)
Дякую за відвідини ))