ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Автопортрет
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
Україна салом заросла…
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору

Микола Дудар
2025.10.30 10:03
Мені би трішечки...
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…

Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Сьогодення
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.

Борис Костиря
2025.10.29 21:47
Старий парк
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,

С М
2025.10.29 18:32
Надгробковий Блюз (Bob Dylan)
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
До тих, хто прагне серцем діалогу
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,

В Горова Леся
2025.10.29 13:15
Негода
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.

Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю

Микола Дудар
2025.10.29 11:51
***
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…

Віктор Кучерук
2025.10.29 06:04
* * *
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,

Борис Костиря
2025.10.28 22:03
Вогненні мечі
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.

Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,

Сергій СергійКо
2025.10.28 16:14
Париж
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,

Володимир Мацуцький
2025.10.28 12:32
Безхатченко
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом. Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття. Промишляв на скляній тарі та макулатурі. Якщо везло знайти пристойні ношені речі, здавав по п’ять гривен Вірці – стерві у дві точки: на барахолці і

Микола Дудар
2025.10.28 12:12
Коли думкам затісно в тілі
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні

Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —

Сергій Губерначук
2025.10.28 11:46
Диявол постачає нас вином…
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.

Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,

Віктор Кучерук
2025.10.28 06:11
* * *
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Гнатюк (1977) / Вірші

 ***
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-05-14 20:45:09
Переглядів сторінки твору 8328
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.302 / 5.71)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.264 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.875
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.05.03 21:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 21:13:28 ]
Я би став над Вами, Галю, і цьомнув би Вас у осмуту і погладив би по самоті, поки Ви ще у цьому світі! О!)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 21:53:50 ]
Вельмишановний пане Епатюк, а Ви впевнені, що моя лірична героїня саме Вас чекатиме?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Махайло Епатюк (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 22:47:18 ]
Вельмишановна Галочко! А я так увійду в роль, шо Ваша ЛГ і не одрізнить... О-о-отако і вище, як казав Ваш земляк!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-15 14:37:24 ]
Ну що ж, пане Епатюк.... Остерігайтеся, щоби моя ЛГ, бува, ненароком не ввійшла у властиву їй роль пародиста. Бо буде Вам, буде)))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кримнець (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 21:24:06 ]
Дуже красиво і лірично.
Тільки - прИйдеш. Тут легко виправити: "І прийдеш ти..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 21:56:00 ]
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 21:25:32 ]
Скільки ми цих трав перебачили - і зелених ще, і зелених вже, особливо, навесні. І скільки туєю травою проросло, слава богу, що не нас (але і за нами черга надійде).
Перші 2 рядки, я рахую, нічим новим не радують.
А от далі...
Далі - значно краще.
І вступна частина, можливо, зайва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 21:59:37 ]
Пане Семене, я тут завжди писала, що на геніальність не претендую. Але - вислів "я рахую" мене стовідсотково не радує ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2015-05-14 22:08:01 ]
Неперехідне, розмовне. Думати, розмірковувати над чим-небудь. [Кнуриха:] Все знаєш, рахує [Василь] про діла людські і мучиться, що не по правді народ живе (Панас Мирний, V, 1955, 91); [Свічка:] Погано ж ти рахуєш, воєводо, Коли життя за грамоту даєш (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 220);
// із спол. що. Ґрунтуючись на чомусь, робити певний висновок, певне припущення з приводу кого-, чого-небудь. Роздумав собі [Гринько] так, що ожениться з Варварою, бо вона має хатчину й городець. Рахував, що на бульбу й капусту вистане [вистачить] їм ґрунту (Лесь Мартович, Тв., 1954, 318); Він рахував, що як письменний Зінько пристане до його, то вони вдвох таке заведуть, що ну! (Борис Грінченко, II, 1963, 347).

У значенні. вставного слова, неперех., рідко. Уживається для підтвердження певної думки. — І піп, рахувати — свячена особа, а він, як якийсь казав, важить на моє добро (Лесь Мартович, Тв., 1954, 286).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 22:15:11 ]
УВАЖАТИ (ВВАЖАТИ), аю, аєш, недок.
1. неперех., перев. із спол. що. Мати якусь думку; думати, гадати. Вона [мама] уважала, що мені треба вийти на свіже повітря (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360); Андрій Бурма вважав, що він найкраще за всіх уміє бігати на лижах (Олесь Донченко, Ю. Васюта, 1950, 122); Ми, радянські перекладачі, прийшли до одностайної твердої думки: ми вважаємо, що переклад з будь-якої мови на будь-яку мову принципово можливий, — незалежно від того, на якому щаблі розвитку та чи інша мова стоїть (Максим Рильський, IX, 1962, 60).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-05-14 23:18:40 ]
Вважаю, що коли тема вічна, то переборщити у способах вираження почуттів неможливо. Читається як особисте і ще раз пережите з іншими, може, й тоншими нюансами, ніж може уявлятись конкретному читачеві.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2015-07-11 19:42:47 ]
Гарно!Дихає вірш!