ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Віра Володіна (1978) / Вірші

 У тобі замерзає небо...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-01-14 21:20:23
Переглядів сторінки твору 7622
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.506 / 5.25  (4.337 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 4.506 / 5.25  (4.337 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.831
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2016.11.09 13:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-14 23:15:28 ]
Гарно, але останній рядок зовсім вибивається з ритму. Може б підправити?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-15 00:46:24 ]
дякую,(щоб морози мене не зїли) не дуже...треба подумати


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-15 09:40:39 ]
Що не вгоїне твоїм щастям
І не пізнане твоїм світом
Лиш тоді як мечі млинові
Перерізують зелень тіла
Ти кидаєш останній промінь
А мене вже морози з’їли

???

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-15 10:15:44 ]
Я спробувала показати собі і вам, яким я бачу цей вірш.
Фабула прекрасна, а виконання ще потребує праці.
Отже, я уникла повтору замерзає, нагоос кидАєш мені не вельми ловкий. бо таки має бути кИдаєш.
Я не претендую на похвалу, лише показую, яким може бути цей текст, як варіант.
рима мальва блукала приблизна, але була трави блукала, не краща.
А так зримо...

У тобі замерзає небо,
У мені остигає мальва...
Віриш? Посмішкою без тебе
Я у світі ще не блукала.

Затаврована на безчасся,
Я - пекуче тисячоліття,
Ще не вгоїне твоїм щастям
І не пізнане сірим світом...

А століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла.

Ти даруєш останній промінь,
Та мене вже вдягли у біле...

ТвОїм читається наголос у вірші Віри, а треба твоЇм, але я це лишила поки що, мабуть, авторка сама вирішить, яким буде вірш)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-15 10:23:44 ]
Хоч Ви і не претендуєте на похвалу, та я не втрималась - це справжній майстер-клас!!!
Мені дуже сподобалося. Ви оживили цей гарний вірш!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-15 10:29:28 ]
Я порадила Вірі ПМ сайт як чудову майстерню...
Рада, що Вам, Оксано, подобається і відредагований мною текс. І - головне: Віра, бо вона справді має хороший потенціал.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-15 10:44:00 ]
Так, у Віри величезний потенціал, я це помітила зразу.
Щодо "твоїм" - то у мене якось виходить з правильним наголосом, якщо зробити невелику паузу перед тим і вдихнути, там по ритму ця пауза якраз підходить і мені так навіть подобається, такий рвучкий ритм. Всі правки на розсуд Віри.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-15 10:30:08 ]
там - текст)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-15 19:37:37 ]
У тобі замерзає небо,
На землі занімілось мальві
не всміхнулось мені без тебе
в цьому світі, такім печальнім.

Затаврована на безчасся,
Я - пекуче тисячоліття,
Що не вгоїться тихим щастям
у твоєму сакральному світі...

А століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла.

Ти даруєш останній промінь,
Та мене вже вдягли у біле...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-15 19:39:31 ]
ось що вийшло, в усякому випадку я старалась


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 09:46:42 ]
Як на мою думку, то початковий варіант все ж кращий, він дуже оригінальний і я б змінила лише кінець.
У тобі замерзає небо
У мені замерзають трави
Віриш? Посмішкою без тебе
Я у світі ще не блукала
Затаврована на безчасся
Я пекуче тисячоліття
Що не вгоїне твоїм щастям
І не пізнане твоїм світом
А століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла
Ти даруєш останній промінь
Та мене вже вдягли у біле.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 09:52:26 ]
Оксано, якщо лишити, зберігається збіг- тьтр... і повтор замерзають.
А синонімів у рідній мові чимало).
З плином часу... авторка сама відшфліфує, покращить.
Адже поетам притаманно рости).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 10:11:31 ]
А ще там вгоЄне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Володіна (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-16 13:30:40 ]
буду шукати, досвіду мало, але є велике бажання,дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 14:13:34 ]
Віро, Ви можете відредагувати на свій вибір, основний текст, і якщо там не буде зайвих збігів і т.п., можна б поставити оцінку за вірш, щоб Ваші твори могли з'являтися на головній сторінці.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 13:59:58 ]
А якщо залишити первиний варіант, тільки трішки шліфанувши? :

У тобі замерзає небо
У мені КРИЖАНІЮТЬ трави
Віриш? Посмішкою без тебе
Я у світі ще не блукала

Затаврована на безчасся
Я пекуче тисячоліття
Що ТВОЇМ не вгоЄне щастям (варто переставити, бо прочитується твОїм, і у слові "вгоєне" має бути Є, а не Ї, див.аналогічно до слова "загоЄний" http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8)
І ТВОЇМ не пізнане світом (аналогічно до попереднього рядка)

О, століття мечі млинові
Перерізують зелень тіла
Ти кидаєш останній промінь
А мене вже НЕДОСВІТИ з’їли. (НЕДОСВІТ - синонім до слова "приморозки" див.:http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/?swrd=&btnG=%CD%E0%E3%EE%EB%EE%F1%E8 )
Щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 14:00:31 ]
...первинНий...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 14:10:36 ]
КРИЖАНІЮ(ТЬ тр)ави - той самий збіг приголосних
на землі замерзають мальви - гарно, бо мальви і справді цвітуть довго

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2016-01-16 14:15:00 ]
або крижаніють - теж звучне слово

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2016-01-16 16:12:11 ]
Ну ми ж не можемо зробити всю роботу за авторку :) Я підкинула синонімів до деяких слів, і підказку, де їх при потребі шукати. А авторка вже хай сама доводить своє творіння до того кінцевого варіанту, який їй до душі. :)