ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.06.26 20:15
Корона
— Ти, ти, ти, — говорить вона
Так немов би вимірює павзи свого мовчання
І торкається поглядом обрію з чорних дерев і домів.
І він, думає, що вона намагається утекти,
А насправді вона й не дивиться у вразливу цезуру його рядків,
Вона не тікає, а не

Самослав Желіба
2024.06.26 19:03
Зумовленість Бога в беркліанській філософії: емпірична суперечливість соліпсизму
Серед радянських дослідників традиційно панувала іще ленінська думка про те, що Бог у філософії Дж. Берклі є суто декоративним елементом, що буцімто лише маскує соліпсизм, тоді як це не відповідає дійсности. Це було підтверджено ще роздумами І. Канта про

Микола Соболь
2024.06.26 17:05
Летять слони – 3
Історію розповідали люди,
було давно, у Реп’яховій балці,
прихильники таланту Робін Гунда
чекали від кумира публікацій.
Цей славний хлоп собі не має рівних,
він у дуелях, наче Саша Пушкін,
вчитаєшся суцільне марнослів’я,
така, натомість, поетична т

Леся Горова
2024.06.26 14:08
Сталяться нерви
Сталяться нерви, як приходить злість,
Як вовкулака завиває в північ,
І мчить біда у хмарах білопінних,
Бо він у сонне місто смерть поніс.

Що - ненависть? Чи людяності крах,
Що прирікає на пекучий відчай.
Перевертень ожив середньовічний,

М Менянин
2024.06.26 12:27
За лють – будьмо й будь!
Якщо українець – чини як Отець,
сприймай як гостинець привітність сердець.
Ми зрощені Богом, на захист нам лють,
творім перемогу і кожен тут будь!

Так, лють це не лютня – це велетня рик,
хоч ним користатись ніхто з нас не звик.
Але коли доля віщує

Іван Потьомкін
2024.06.26 08:49
Юліуш Словацький «В альбомі Зоф’ї Бобрувни»
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві кві

Юрій Гундарєв
2024.06.26 08:47
Юркодар - 109
Летять слони-2
 

Читаю не так давно опублікований вірш еротичного сатирика Олександра Сушка «Летять слони»:

Пора ув ирій. Засинають мухи,
Сніжок подвір'я пухом побілив.
Летять слони. За крила правлять вуха,

Микола Соболь
2024.06.26 08:17
Жито
Вклонюся житу, жито – це життя,
у колоску початок родоводу,
рятує хліб людей в лиху негоду,
а ми його жбурляєм, як сміття.
Шукаєм Бога згублені сліди,
хто йде у церкву, хто до синагоги
у кожного свої шляхи-дороги
та кожен просить Господа: «Прийди!»

Віктор Кучерук
2024.06.26 05:38
Заробітчанці
За межею небокраю
В сутінь вкутані світи, –
Там дрімотно поглядаєш
Вже на перші зорі ти.
Темна ніч постала німо
І навіяла жалі,
Мов пожовклий фотознімок
На журнальному столі.

Артур Курдіновський
2024.06.26 01:32
Зимовий вінок
Римуються почуття.
Відгукуються світанки.
Можливо, то був не я.
Повірити чи піти?
Постарівся та помер
Закоханий щирий Янко,
А замість палких троянд -
Високі стоять хрести.

Світлана Пирогова
2024.06.25 21:22
Феєрія літа
Феєрія літа - в сонячних бризках,
В мандрівці легенького вітру.
Колише хмарки небесна колиска.
Терпке і духмяне повітря.

І я споглядаю серпневу красу,
Смарагдові хвилі із лісу.
Піймати б у руки грайливу ясу,

Ярослав Чорногуз
2024.06.25 13:26
Краса на попелищі
Краса на попелищі - Божий дар,
Серед руїни, чорноти, розпуки,
Де ходить смерть, неначе той косар,
Наповнює Сварожі райські луки...

Ярило тільки, ніби квітникар,
Занурює у попіл власні руки,
Кохання квіти

Леся Горова
2024.06.25 13:14
Журавка
Я тобі іще наснюся в шум дощу,
Обійму і про любов нашепочу.
Я наснюся, хоча думав, що забув,
Загубив між ковилами у степу.

Попалив, що з нами сталось, поміж трав,
А що роси зберегли, то не зібрав.
Та усе, що відгоріло, заболить,

Борис Костиря
2024.06.25 11:34
Озеро
Кам’яний голос тиші
ліг на гладінь озера.
На озері розпускаються
не латаття, а надії,
розчарування і прикрощі.
Озеро таке глибоке,
як неозорість пізнання.
Дзеркало водойми відкриє

Олександр Сушко
2024.06.25 08:48
Троянди і любов
Я правду накришу вам дрібно-дрібно,
Солодку казку у дугу зігну...
Без ніжності і вірність непотрібна,
Дзявкоче муж щоденно на жону.

Дружину чоловіченько замучив
І їсть її, немов з грибами плов.
Любов, як відьма - злюща і кусюча

Віктор Кучерук
2024.06.25 07:55
* * *
Озираючись на схід
Йду скоріш на захід,
Раз до підлості сусід
Має здавна нахил.
Споконвічно тягарем
Давить серце смута,
Бо не порівно берем,
Ділячи набуток.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

рута птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Самослав Желіба
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Інна Руснак (1988) / Вірші

 Втрачати важко близьких назавжди
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2016-03-30 08:56:02
Переглядів сторінки твору 3654
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.623 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.623 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.06.04 20:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-30 16:27:56 ]
як це днина навесні стає айсбергом в океані?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-30 16:35:50 ]
Коли втрачаєш близьких - лише зима, лише холод...
На щастя, думаю Вам це не знайоме.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2016-03-30 16:37:58 ]
хм. звикло, айсберг в океані вказує на самотність. але - це ж все про лг, а зовсім не про днину, навіть якщо брати ваше тлумачення про холод


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 07:50:03 ]
Бачу, Ви великий знавець літератури. Дякую за коментарі. Успіхів на творчій ниві і зокрема - у критиці!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 08:40:18 ]
На колір і смак - товариш не всяк. Кожен має власну думку і власні уподобання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 09:18:51 ]
"...ж - зійшли з життєвої..." - спробуйте прочитати це вголос, Інно. )
"враз_стає" - потужне злиття приголосних, таке не вітається на ПМ (та і поезії). )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 11:30:43 ]
Валерію, дякую за коментар і за критику, візьму до уваги. Але у Вашій поезії також присутній збіг приголосних: "...трансцендентний секс, тантричний", до того ж читається важче, ніж моє. Я вважаю, що коли мовить душа - то відсутні будь-які межі. Поезія - це простір, а не замкнена кімната. Це особисто моя думка. Ось Ваш вірш, рядки з якого я навела вище: якби Ви замінили слово "трансцендентний" іншим, легшим для вимови, - то, правда ж, значення змінилося б? Тому, як на мене, головне те, що ти передаєш, свої емоції, переживання, спостереження. Звичайно ж потрібно дотримуватися певних літературних норм. Але ось такі зауваження, типу: збіг приголосних, збіг голосних, збій ритмомелодики, недотримання рими тощо - у мене асоціюються із концтабором, де суворий режим, котрого конче потрібно дотримуватися, інакше - не виживеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 12:18:47 ]
А хіба ж Ви не знаєте, Інно, що найбільше у інших люди бачать те, що притаманне їм самим?) Ви зайшли на якийсь із давніших моїх віршів - а вони такі недосконалі, що вже й мені самому перестали подобатись, і я їх правлю-правлю і ніяк до пуття довести не можу.) Якщо не важко, дайте посилання, з якого саме мого вірша цитата, і, можливо, я і в ньому щось спробую покращити.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Руснак (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-31 14:30:30 ]
Я вважаю, що нічого покращувати у Вашому (давньому) вірші не потрібно, бо він відображає ваші емоції, думки у певний період Вашого життя. І взагалі, моя думка, що поезія має бути широкою. У світі нема нічого досконалого. І ми з вами теж не досконалі. Тому пишіть те, що відчуваєте і все. Це моя Вам порада. П.С. До речі, Ваш вірш, про який йде мова, обрала першим для прочитання, не вишукувала навмисне всіляких там недоліків тощо. ПРосто цікаво було познайомитися з Вашою творчістю. Посилання, на жаль, Вам не кину, бо не пам"ятаю, в якому саме розділі я читала його, то було випадково.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2016-03-31 15:27:32 ]
Та я вже знайшов і підправив.) Дякую. Я виправляю давніші вірші з точки зору техніки і кращого звучання. Сподіваюсь, тим самим не вихолощую їхню суть. Хоча деколи все-таки і кардинально змінюю. Просто не хочеться, аби колись у майбутній збірці вони виглядали по-школярськи.