ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Артур Сіренко
2026.10.26 22:33
Був день: я зрозумів, що він нічий
Неначе щось відібрано в епохи,
Так нам дано: позичили тепло,
А бог вогню — веселий Агні
Загаявся чи забарився трохи.
Крізь мене йдуть століття і роки,
Повзе базікало-тисячоліття,
І хворий день намарно промайне,

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.

Артур Курдіновський
2026.10.26 16:51
Перетвори мій вірш на попіл чорний,
Розвій рядки над містом кам'яним.
Нехай і далі резонують горни
Зі скрипками тонкими. Псевдонім
Здається недоречним і потворним
У порівнянні з іменем моїм.

Плювати на часи важкі, буремні!

Борис Костиря
2026.10.26 13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.

Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння

Вячеслав Руденко
2026.10.26 12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.

І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,

Ігор Шоха
2026.10.26 08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес

Віктор Кучерук
2026.10.26 06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.

Володимир Бойко
2026.10.25 23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.

Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.

Віктор Насипаний
2026.10.25 23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не

С М
2026.10.25 21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей

Ігор Лубкевич
2026.10.25 18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..

Я сам намагаю

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Гора (1964) / Інша поезія

 Сердце - обитель безусловной любви




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-05-27 07:53:05
Переглядів сторінки твору 3258
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 3.480 / 5  (3.401 / 5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Інша візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2020.05.03 17:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любовь Весна (Л.П./Л.П.) [ 2016-05-27 21:01:42 ]
Благодарю Вас Олександр, много приходится пройти в жизни путей дорожек, чтобы понять суть Бытия.
Что Вы пожелаете, с чего начать, конечно же с воспитания себя в духовном плане, к чему прежде стремиться?
Мы ведь живём в материальном мире, его, этот мир тоже надо учитывать.
Двойственность человека, материальна и духовная, позволяет свободной воле делать выбор. Не всегда человек осознает благо. Почему так происходит?
С уважением у Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2016-06-02 07:54:24 ]
Мои добрые приветствия и пожелания для Вас, в этом миру -
Будьте здравы и счастливы, с Богом жить вашему Роду!
Спасибо уважаемая Любовь за актуальный вопрос(и частичный ответ, на этот вопрос.)
Действительно надо стремиться начинать с воспитания себя в духовном плане(САМ ПОЗНАЙ СЕБЯ),
к чему прежде и надо стремиться, с пробуждением каждого утра.

Так начинается мое рождение по утру: Слава Богу!
Благословенным Учителем Иисусом(а так же и Его Друзьями) было дано для нас много разъяснений Бытия в духовном плане,
для жизни на земном плане.

(Мы ведь живём в материальном мире, его, этот мир тоже надо учитывать.
Двойственность человека, материальна и духовная, позволяет свободной воле делать выбор
(улыбнувшись, здесь позволю себе сделать дополнение к завершению полноты изложенного Вами предложения
- Двойственность человека, материальна и духовная, позволяет свободной воле делать выбор:
жить не всяко, а в Духе.)
http://www.playcast.ru/view/7592604/f8b8af5d3b712fa1fed35b24590df1aceb563a4dpl
И здесь действительны Ваши слова:"Не всегда человек осознает...)

Почему так? - Отсутствие должного духовного воспитания. Попробую разъяснить этот момент.
Когда человек сможет прийти к осознанию, что он един с бессмертным идеалом - Богом,
Который исполнен всей красотой, властью и покоем. Когда осознает Единство, тогда сердечное желание человека
направит помыслы свои восстать в свете Бога(встать с колен)
и "притянет" Его к себе(чтобы жить не всяко , а в Духе).
Если бы люди произносили эту молитву каждый день с пониманием и благодарностью Богу.
Молитву эту произнося понимают-ли люди что происходит?
Понимают, осознают(ведают,знают., да не все...

Почему так происходит? - Отсутствие духовного воспитания.
Сам познай себя - Через здравый образ жизни,
чистоту помыслов, с молитвами Божьими(общение с Богом), в уединении происходит Самотрансформация
(Горничное зерно в человеке прорастает, или просыпается маленький ребенок - Дитя Божье...).
.........................
Отче Наш, Сущий на Небесах!
Так мы обращаемся к могущественному Я ЕСМЬ Присутствию(Бог),
Которое пребывает в плане Духа, человеческого существа.

Мозг человека, это как приемо-передатчик(рация управления)поскольку является скоплением
более чувствительных клеток, и эти клетки первыми принимают вибрации и усиливают их,
с тем чтобы они могли быть восприняты человеком.
Затем вибрации распределяются и рассылаются всем остальным органам. и каждая из них,
если пребывает в божественной согласованности, отсылается к тому органу, к которому относится.
В данном случае, ПЕРВОЙ фразой Молитвы-Призыва(команда-указ), мы направляем свою мысль к Я Есмь Присутствию (Богу):
Отче Наш, Сущий на Небесах!
........Спасибо ВАМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-06-02 12:13:09 ]
Першим Вчителем, котрий відкрив для мене розуміння, що таке Дух, став Валерій Олексійович Сьомін. Людина похилого віку. Сліпа фізично, але зряча внутрішньо. На цьому сайті є його твори українською мовою, але я бачу, що бувають винятки і друкуються російськомовні автори. Тому, з дозволу Адміністрації, виставлю і російськомовні твори цього автора. Бо він хоче бути почутим людьми. На його сторінці є телефони. Якщо у когось буде потреба відгукнутись, то подзвоніть йому і скажіть свою думку, бо людина, хоч і ця сильна надзвичай, але потребує підтримки.
Вам, шановний Олександре, вдячна за цей мудрий твір. Він став для мене черговим уроком. Золоті краплини Вашого слова, справжнє зерно. Читала Ваші твори раніше, сприймала їх, але тільки сьогодні починають вони проростати в мені. Дійсно, землю треба спочатку зорати під зерно. І якщо питати землю, як вона себе почуває під час орання та дуже дослуховуватись до неї, то бур'янами заросте. Орати, правда, треба вміло. Мілко не піде, але якщо заглибоко занурити плуг, то можна зіпсувати землю, бо з глиною перемішається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2016-06-20 06:37:20 ]
Моя подяка за розлогий відвертістью відгук і святкове вітання шановній Ларисі, та до всіх друзів - Сімейного щастя вам.
І Вашому вчителеві Валерію Олексійовичу серцем уклін за витримку перед іспитами... Адже наше земне життя є учбовим закладом на духовну витривалість душі. Той, хто вміє бачити свою тінь і свій світ, бачить себе з обох сторін. Воля - принцип життя, мудрість - принцип світла, дії - принципом родинного тепла . Наміри створюють наше життя, саме від дій кожного з нас залежить кінцевий результат... Правдою, що "Орати, правда, треба вміло." Люблячи, з допомогою добрих справ і позитивних проявів свідомості ми накопичуємо скарби на Небесах, підносимо молитви.щоб пропалити всю проіржавілу субстанцію, налиплу на решітку свідомості.
Безпредельно любящие

Мы знаем, что душа не есть зло.
Нам ведомо, что Страж её - это невежество,
С которым нам часто приходится иметь дело.

Находя изъян в., человек выходит из равновесия,
Говорят в миру что воды бурно пенятся -
Это страж порога начинает свои забавные действия...

Любящий видит в родной душе искажения -
Дыбится она в лабиринтах нереального «я»
И дает истинному «Я» наставления...

Эти деяния во благо мира доброй душе,
А не чтобы доставить ей неприятности
Или потому, что считает себя выше...

День от дня, в житейской сутолоке,
Любящие делают это просто потому,
Что заботятся об этом человеке...
...
Отче Наш, сущий на Небесах!
Да святится имя Твое, Господь Вседержитель.
Да приидет Царствие Твое.
Да будет воля Твоя и на земле, как на небе.
Хлеб наш насущный дай нам на сей день.
И прости нам долги наши, как и мы прощаем должникам нашим.
И не введи нас в искушение.
Но избавь нас от лукавого.
Ибо Твое есть Царство и Сила и Слава во веки. Аминь.