Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
2026.04.27
22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні
2026.04.27
21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.
За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.
2026.04.27
20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно
Немає часу любити, і себе розкрити
2026.04.27
19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»
Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
2026.04.27
16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги
колись молодої води.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.19
2026.02.25
2026.02.11
2026.01.11
2025.12.24
2025.11.29
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Інша поезія
Сердце - обитель безусловной любви
Кармические законы невозможно обойти...
Этот мир изменить способна лишь доброта.
Её моральная нравственность в обители памяти Сердца.
Бог никогда и никого не наказывает, по Своей милости.
Грешник сам себя наказывает,
Ибо, сам создает преграды на своём пути.
Всюду мы наблюдаем созданное разделение -
В семьях, на рабочих местах, в городах и странах.
И так вы создаете разделение с другими.
Вы создаете "их" и "наш" менталитет, в своих умах.
Вы думаете о других как об отделенных от вас.
Все раздоры в полотнах существования прошлого, и сего дня,
Исходят из-за недостатка духовного воспитания.
А ведь весьма давно было сказано:
Все есть одна семья - все есть одно...
Да не тут-то было....
Человек с двоящимися мыслями
Не тверд во всех путях своих.
Подвержены разделению в своих мыслях и действиях
Даже те, кто находится на Света стезе.
Они начинают верить и чувствовать, что они лучше других,
что они более опытны, имеют больше знаний,
и таким образом создают разделение, на своих и иных...
Эта идея разделения должна быть преодолена,
Потом напряжения мысли от а до я(трудом)...
Если вы действительно желаете стать Духовным Человеком,
То пока вы не преодолеете(разделение) свое его малодушия,
Разве вы имеете право пользоваться званием Духовного Человека.
Это звание может быть получено
Через познание Бытия высших схем,
Достижение мудрости и преодоление своего его -
Через дарение безусловной любви свободно и всем.
Именно безусловной любви.
Многие ли среди вас могут действительно сказать,
что любят безусловно? Что вы просто любите ВСЁ
И отдаете любовь в радости,
В счастье — независимо ни от чего?
Кто из вас Духом силён?
Как много любящих среди вас?
Вход в Небеса никому не воспрещён,
Любой желающий может туда быть допущен
И может там остаться, с друзьями,
Если пожелает сердцем выбор он,
Творить добром. Я всегда с вами...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сердце - обитель безусловной любви
Кармические законы невозможно обойти...
Этот мир изменить способна лишь доброта.
Её моральная нравственность в обители памяти Сердца.
Бог никогда и никого не наказывает, по Своей милости.
Грешник сам себя наказывает,
Ибо, сам создает преграды на своём пути.
Всюду мы наблюдаем созданное разделение -
В семьях, на рабочих местах, в городах и странах.
И так вы создаете разделение с другими.
Вы создаете "их" и "наш" менталитет, в своих умах.
Вы думаете о других как об отделенных от вас.
Все раздоры в полотнах существования прошлого, и сего дня,
Исходят из-за недостатка духовного воспитания.
А ведь весьма давно было сказано:
Все есть одна семья - все есть одно...
Да не тут-то было....
Человек с двоящимися мыслями
Не тверд во всех путях своих.
Подвержены разделению в своих мыслях и действиях
Даже те, кто находится на Света стезе.
Они начинают верить и чувствовать, что они лучше других,
что они более опытны, имеют больше знаний,
и таким образом создают разделение, на своих и иных...
Эта идея разделения должна быть преодолена,
Потом напряжения мысли от а до я(трудом)...
Если вы действительно желаете стать Духовным Человеком,
То пока вы не преодолеете(разделение) свое его малодушия,
Разве вы имеете право пользоваться званием Духовного Человека.
Это звание может быть получено
Через познание Бытия высших схем,
Достижение мудрости и преодоление своего его -
Через дарение безусловной любви свободно и всем.
Именно безусловной любви.
Многие ли среди вас могут действительно сказать,
что любят безусловно? Что вы просто любите ВСЁ
И отдаете любовь в радости,
В счастье — независимо ни от чего?
Кто из вас Духом силён?
Как много любящих среди вас?
Вход в Небеса никому не воспрещён,
Любой желающий может туда быть допущен
И может там остаться, с друзьями,
Если пожелает сердцем выбор он,
Творить добром. Я всегда с вами...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
