ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тала Пруткова (1984) / Вірші

 Безумовналюбов




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-30 15:17:35
Переглядів сторінки твору 6519
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.760 / 5.5  (4.544 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.433 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.17 20:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 15:55:57 ]
Оце жертовна любов - любити і друзів і коханок! Може все-таки наложниць, а то і любов'ю не чути, більш схоже на групове зібрання студентів, студенток чи щоб не гірше.
І за всі зради - яєчшю, ще й на вимитий стіл?
Дорога, Талайгуль, ви по істині зразок терпимості чи це через гени передається?
Чи знайдеться хтось, на кому можна буде потім відграти все?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:38:37 ]
Олександре, ваша іронія мене тішить. Особисту драму звели нанівець :)
Відігратися?.. Та ні, думається, коли любиш людину з усіма її непривабливими "бонусами", то це такий рівень блаженства і щастя, що можна вже ставати мироточивими мощами, а не думати про помсту абощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 16:02:03 ]
Доброго дня, шановна Тало!
:-)
Дуже цікавий вірш.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:39:11 ]
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 16:14:24 ]
Цікаве трактування любові... Справді коли любиш, любиш з усіма вадами і недоліками. Сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:39:56 ]
Таки так, якщо йдеться про Любов, а не про те, що зазвичай нею називають)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-30 16:50:28 ]
Оце любов! Справжня! Ось така вона і має бути - безумовна! Вітаю, Тало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-07-31 08:29:20 ]
Жертовна любов...
Але... ти станеш мені непотрібним, як вітру – свобода


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-31 14:49:08 ]
Тало, безумовно, це - гарний вірш. І, безумовно, це - любов. Із циклу " я буду любить тебя, я буду прощать тебя, подлеца, а ты ешь, молись, живи, люби..." Такі питання: чого яєшню - на вимитий стіл? Перебили усі тарілки, поки споглядали "веселощі випитих склянок"? І ще одне. Скрізь у вірші - я, я, іноді - ти. А от коли уколами в зад лікувати, то - нас. Чого? Кого, вірніше? Категорично проти " в твоїх думках" (сама бачите, навіть будяк всохнув :)) Бажаю Вам любові і свіжого вітру! Чекатиму на інші твори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-31 23:31:54 ]
Все так серйозно писалось, про високе, і все так несерйозно сприймається:)) Так, тарілки, певне, побиті, тому яєшня прямо на стіл. Нас - таких оце безумовно люблячих дуреп. За побажання дякую. Особливо свіжого вітру. Доречно. Усіх вам благ навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 15:42:26 ]
гарнi у Вас вiршi, Тало! чомусь чоловiкiв ( не всiх) дратують. цiкаво, чому? заздрять Вам, певне, що Ви дуже гарна й талановита. це моя думка. ... е дуже гарна iстина: життя чоловiкiв схоже на зебру: то блондинка, то брюнетка. життя жiнок схоже на зоопарк: козли, осли, бегемоти... вибачайте, якщо чимось не догодила у своему коментi.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 16:44:27 ]
:))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Христина Татіана (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-27 02:49:46 ]
Моя ж ти мила! Це -диво!