ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тала Пруткова (1984) / Вірші

 Безумовналюбов




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-07-30 15:17:35
Переглядів сторінки твору 5403
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.760 / 5.5  (4.544 / 5.29)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.433 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.10.17 20:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 15:55:57 ]
Оце жертовна любов - любити і друзів і коханок! Може все-таки наложниць, а то і любов'ю не чути, більш схоже на групове зібрання студентів, студенток чи щоб не гірше.
І за всі зради - яєчшю, ще й на вимитий стіл?
Дорога, Талайгуль, ви по істині зразок терпимості чи це через гени передається?
Чи знайдеться хтось, на кому можна буде потім відграти все?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:38:37 ]
Олександре, ваша іронія мене тішить. Особисту драму звели нанівець :)
Відігратися?.. Та ні, думається, коли любиш людину з усіма її непривабливими "бонусами", то це такий рівень блаженства і щастя, що можна вже ставати мироточивими мощами, а не думати про помсту абощо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2012-07-30 16:02:03 ]
Доброго дня, шановна Тало!
:-)
Дуже цікавий вірш.
:-)
З повагою...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:39:11 ]
Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-30 16:14:24 ]
Цікаве трактування любові... Справді коли любиш, любиш з усіма вадами і недоліками. Сподобалося.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-30 16:39:56 ]
Таки так, якщо йдеться про Любов, а не про те, що зазвичай нею називають)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-30 16:50:28 ]
Оце любов! Справжня! Ось така вона і має бути - безумовна! Вітаю, Тало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2012-07-31 08:29:20 ]
Жертовна любов...
Але... ти станеш мені непотрібним, як вітру – свобода


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2012-07-31 14:49:08 ]
Тало, безумовно, це - гарний вірш. І, безумовно, це - любов. Із циклу " я буду любить тебя, я буду прощать тебя, подлеца, а ты ешь, молись, живи, люби..." Такі питання: чого яєшню - на вимитий стіл? Перебили усі тарілки, поки споглядали "веселощі випитих склянок"? І ще одне. Скрізь у вірші - я, я, іноді - ти. А от коли уколами в зад лікувати, то - нас. Чого? Кого, вірніше? Категорично проти " в твоїх думках" (сама бачите, навіть будяк всохнув :)) Бажаю Вам любові і свіжого вітру! Чекатиму на інші твори.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тала Пруткова (М.К./М.К.) [ 2012-07-31 23:31:54 ]
Все так серйозно писалось, про високе, і все так несерйозно сприймається:)) Так, тарілки, певне, побиті, тому яєшня прямо на стіл. Нас - таких оце безумовно люблячих дуреп. За побажання дякую. Особливо свіжого вітру. Доречно. Усіх вам благ навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 15:42:26 ]
гарнi у Вас вiршi, Тало! чомусь чоловiкiв ( не всiх) дратують. цiкаво, чому? заздрять Вам, певне, що Ви дуже гарна й талановита. це моя думка. ... е дуже гарна iстина: життя чоловiкiв схоже на зебру: то блондинка, то брюнетка. життя жiнок схоже на зоопарк: козли, осли, бегемоти... вибачайте, якщо чимось не догодила у своему коментi.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-08-03 16:44:27 ]
:))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Христина Татіана (Л.П./Л.П.) [ 2017-07-27 02:49:46 ]
Моя ж ти мила! Це -диво!