Та нехай))) Дякую, Сашо. Я ж не ганяюсь за лайками, зрозумій) Я ще на початку творчості (а творити не так давно і почав, за деяким виключенням, з революції) Ще тоді мав можливість втонути в лайках. До того й ішло. Я тоді в якусь мить просто злякався того дійства- ПОЧАТИ ПИСАТИ ПІД ЛАЙКОВИЙ ЗАПИТ. Ну а далі... То вже інша історія була. І на дуже багато бридких явищ розкрила мені очі. Що поробиш, це наша дійсність... А що відзначають- так, приємно. Що ще цікаво, як у нас прийнято самопринижуватись. Можеш, уявити когось із минулих класиків у юні літа, згорбленого перед вчителем? Так то ще півбіди, як вчитель справжній, і щось намагається дати реальне... Є ж і гірші ситуації... Моя думка взагалі проста- ТАЛАНТУ НАВЧИТИ НЕМОЖЛИВО. Талант має самовдосконалюватись, на те він і є талант. Він до всього дійде без сторонніх підказок. І якщо вже вчитись чомусь, ТО У ВСІЄЇ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ. Інакше це звичайне НАСЛІДУВАННЯ, а кому воно потрібне? Я писатиму ще аналітику з цього приводу, стовблю пріоритети. А кололітературні оті "пляски мерців" будуть завжди, звичайно... Воно б і нічого, якби вони СОБОЮ ЛІТЕРАТУРУ НЕ ПІДМІНЯЛИ... Так що дякую, Сашо. Успіхів, навзаєм!

Що сказати, Томо... Звісно, мені приємно. Я ж жива людина з усіма її слабкостями... На додачу до оцих творчих нагород, ще й подяки від міноборони отримав і волонтерську медаль... Саме за творчість, бо читав багато там і успішно. Головне в іншому, Томо. Усі нагороди мої ЧЕСНІ. Оце те принципове, що відрізніє мене від деяких, скажімо так, "певних осіб" в кололітературних колах, яким би, на мою думку, краще не з"являтись на цей світ. І що мені діяли оті біснуваті і прісния їх, просто не описати... До звичайного шантажу включно. Я вже про оббріхування і т.д. не кажу. Та й не хочу зараз. Це просто щоб Ви зрозуміли, що мій шлях аж ніяк не встелений трояндами. Я міг обрати інший. Принцип простий- лабай "у темі", лизоблюдствуй, і буде тобі щастя. ОТ ТІЛЬКИ ДО ЛІТЕРАТУРИ ВЛАСНЕ ЦЕ ВІДНОШЕННЯ НЕ МАЄ. І я не за тим у літературу прийшов. Такі справи, Томо... А за вітання- дякую щиро)

Тим паче щирі вітання, якщо шлях- нелегкий. Це Ваш час зараз, радійте і святкуйте заслужену відзнаку. Вона повинна помогти Вам у творчім житті.
А головне, і далі - продовжуйте гарно й оригінально писати.
Дуже рада за Вас!

Дякую, Олександро) Чому б і ні? Як кажуть в артистичних колах (читаючи де-не-де я по паперах проходив як артист... ніколи б не думав, що ща й артистом бути в житті доведеться... Ото ще у космос не літав хіба...)))- непоказність найкоротший шлях до невідомості))) Запрошую на сторінку свою на ФБ, там трохи пошукаєте на стіні, є відео читання мною пари гарних еротичних моїх творів) ТЕНДЕНЦІЙНИХ, доречі)

Дякую, Галю) І мені приємно))) Я гарно відпочив у друзів- у Дубно, у Львові, у Жовкві... І конкурс виявився гарний, цікаво і несумно. Цікаво і тте було, що переможців оголошували лише під час номінацій. я. власне, їхав уперш ха все зустрітись з побратимом, тим приємніше виявився розвиток сюжету)

Гарного дня, Май"є) Зі святом Стрітення Вас)
Спробую відповісти по суті запитань)))
Теми... "літературні" і "навкололітературні"- суто творчість і те, що діється навколо неї.
Щодо конкурсів, як таких.
Був у мене період, коли я теж ставився до цього, скажімо так, "ніяк". Проте виникає питання- а чому саме я маю думати про всіх і вся негативно? Має ж бути хоча б якийсь елементарний привід, правильно? Якщо я ніде не прийматиму участі, не відбиратиму, скажімо так, зерна від плевел для себе, то яке матиму право казати про когось гарне чи погане? Тим більше, по аналогії, коли країна у вогні, можна їй допомагати, можна спостерігати. Тоді , вибравши роль спостерігача, треба спокійно приймати данність і не надто надіятись на майбутне, правильно? І критикувати зі сторони- чи є це правильно і чи є на це моральне право? Тема невичарпна, хай кожен продумує її для себе.
Щодо вчителів... Я особисто не вчуся персонально ні у кого, шукаю власний шлях і розробляю власні концепції. І, коли саме мені була потрібна, як Ви кажете, підтримка, я її не отримував. І це сам наша ось данність. А хтось саме в цей час отримував. Хто, за що отримав чи ні, чому саме так сталось, до яких горніх висот хто саме доріс, і що з того вийшло- також проаналізуйте самі, я ж не пишу в коментах аналітичних статей, а люди ми з Вами не дурні)
Ставати, як Ви кажете. в чергу? А існує черга, Май, є?))) То треба б на неї глянути, де її хвіст))) Жартую))) Я розумію, що мали на увазі Ви дещо інше. Так, саме здавшись з потрохами у кон"юнктурники, можна певні привілеї на творчість отримати. Проте справи ж при совку робились трохи не так. Ставши в чергу можна купити ковбасу, але не стати директором продмагу. І гарна ковбаса все одно розійдеться на руки поза прилавком)))
Жарт... Щодо конкурсів... Якби я вважав, що все і вся згнило-перегнило, то не варт було б і подавати нікуди, нікому і нічого. По аналогії і країну треба б тоді було здати, а не боротись за неї. Тоді чому за що вмирають хлопці на війні? За владу? Я не певен, що колись у цій країні буде ідеальна влада. Ми певною мірою і є віддзеркаленням влади. Але існує Батьківщина в усі часи, і її треба рятувати і допомагати їй, чим можна.
Ось я, наприклад читав ці дні свої речі різним аудиторіям.В різних містах і селищах. І в школах, і літнім людям. Різні напрямки читав звісно, залежно від аудиторії. Це все поза межами конкурсів і т. д. І ні про які нагороди я в даному випадку мови не йшло. По велінню совісті читав. Бо з людьми треба спілкуватись і людей розуміти. І намагатись при цьому не принижуватись до них, а підтягувати до рівня своєї творчості. З іншого ж боку, аудиторію треба і зацікавлювати. Бо будь-яка література, якою б вичурною вона не була (наприклад, як сучасна "квітометафорятина", чи та сама "постбродськість" у сучасному виконанні, мною введені терміни), якщо вона нецікава- то, скажіть на милість, кому і нащо вона потрібна? Що і для кого вона відображає? Це має назву ХИБА. Не розвиватиму, знов таки, тема всеосяжна)
Журі? Воно оголошене на ФБ в блогах, кого цікавить- будь хто може глянути. Гляньте й Ви) Я свої речі подаю на різні конкурси. Абсолютно різні номінації, абсолютно різні люди. Саме це мені й цікаво. Є і такі, куди не подам ніколи. А є такі, куди саме подам. Навіть просто з зацікавленості. І проаналізую результат. І складу думку. І, якщо треба, озвучу її вголос.
Відносно мови. Тут трохи особистого скажу. Ось я. Корінний киянин. Київ- місто зрусифіковане. Я й писати починав, як кажуть, фіфті-фіфті. І українською, і російською. Зараз пишу українською. То що, погано пишу? А теза, хто якою мовою думає... Це трохи вже з іншої області, можливо і позалітературної... Це треба трепанацію черепа робити усім і справки видавати кожному з печаткою, хто там що думає... І то періодично перепровірки робить- а може, думки змінились?))) А те, що за мову треба стояти горою, як і за її чистоту- це теза загальна і навіть банальна трохи, бо хто лишень її не мусує. Самі ж добре знаєте- не всі, хто носить вишиванку, українці, не всі, хто не носить- американці чи росіяни. Чи папуаси, якщо взагалі нічого не носить, бо існує ніч і ложе для кохання))) А на ньому взагалі всі просто собі закохані люди)))
Відносно мого суддівства десь- от вибачте за каламбур, особисто в цій царині я МОЖУ, але НЕ ХОЧУ))) Я краще ото та з дівчиною у ліжко. Там І МОЖУ І ХОЧУ, це й цікавіше, запевняю))) Я поет, а не прокурор, Май"є))) А якщо серйозно- бачив я різні суддівства, і праведне і неправедне. Пам"ять лишається... Особисто моє кредо- НЕ СУДИ, ТО НЕ СУДИМИЙ БУДЕШ. Проте- Ви дійте як хочете, це особистий вибір і особиста відповідальність насправді. Багато хто, беручись судити, навіть не розуміє цього... То ж, як візьметесь, моє добре вам побажання- СУДИТИ ПРАВЕДНО. Як вже довелось би- я б неправедно не судив, Май"є... І так багато болю на землі...
Дякую за запитання, і надіюсь, моя оця розлога відповідь Вас вдовольнить. Я, може, певні блоги з неї куди-нікуди візьму, скористаюсь нею, з Вашого дозволу)))
Творчої наснаги і здоров"я, Май,є)))

Гляну, Май"є))) Цікаво)))

Не найгірший конкурс буффф, запевняю) Та під коньчок-сч, я не казав? Я туди поїхав просто по східній прогулятись, до побратимів по службі. То прийшлось відволікатись, їм ота література вся постільки-поскільки, а от випити по гусарській з моєю скромной персоною- за честь))) Так що зумістиффф таки приємне з корисним) Бо часи нелегкі, і справ багато. Де і розслабитись...

Ото й гаразд, Май"є))) Тим більше- от кому-кому, а нам з Вами ділити точно нема чого) В однім човні пливемо, то й потонути не дамо йому))) А попікіруватись трохи- навіть приємненько)))