Щир Вам дякую! Люблю віддавна ці короткі, але багатозначні форми хокку...
Ваше теж таке ніжно-тремтливе...

Ви знайомі з такими народними піснями як "А під Хустом ворон кряче","Ворон кряче в вишині", "Із-за гори ворон кряче"? Це наша українська традиція вже й не знаю якої давнини. Та й взагалі забийте в гуглі цей вираз і буде у багатьох літераторів, а у вас лише качки крячуть, мо часу самому повчитися треба? ...))))А щодо погребальний, то цей "русизм" можете найти в академічному тлумачному словнику української мови та й теж в інших літературних та наукових текстах. Щодо скула, то невже не зустрічали в літературі "скуті інеєм дерева", скута морозом земля"? А ще таке "О, слово рідне, орле скутий" О. Олесь. Невже не чули? А може Вам не тільки так активно писати, а іноді почитувати треба? Шановний Олександре, я коли пишу, то маю звичку слова, які викликають сумніви звіряти зі словниками, шукати аналогів... І Вам пропоную теж робити, особливо коли коментуєте, а також подумати над ампутацією своїх текстів в одній публікації.

Із словника приклади: Та не втечеш, — кричить [Турн], — паничу!.. Тебе я швидко повінчаю І воронів потішу стаю, Коли начнуть твій труп клювать (Іван Котляревський, I, 1952, 263); Вся земля заколихалась, Стая пугачів зібралась На оселях в хуторах (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 81); Стоять на Карловім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями віються над нею (Олесь Гончар, III, 1959, 457);
// чого, перен. Велика кількість, скупчення чого-небудь. Там устигли вже чорниці обрости цілі стаї зрубу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 303).
Хочете посперечатися з ними?))

Неписьменні мужики вже укладають сучасні словники ))) Академічний тлумачний словник української мови. Зверніть уваги, що ваш приклад з качками йде лише 3 пунктом, тож може трохи попусте))) А ні, негайно пишіть в інститут української мови НАН, може вас послухають і негайно всі інші вилучать )))) Ну і зверніть увагу на приклади, там навіть про жабок і уявіть собі про маму йдется! )))) Може ті автори для вас теж не авторитети?
КРЯКАТИ, крякаю, крякаєш і крячу, крячеш, недок.

1. Видавати звуки «кря-кря» (про птаха родини воронових); каркати (у 1 знач.). Убрався між ворони і крякай як вони (Номис, 1864, № 5880); На стрісі.. Сів ворон та й кряче, недолю віщує (Іван Франко, XIII, 1954, 94); Стало чуть, як гайвороння кряче, Ворушачи.. гілля дібров (Микола Бажан, Роки, 1957, 228).

2. перен., розм. Віщувати, накликати нещастя, невдачу. — Журно! — промовила [мати], — все думається.. Та ще й сон такий бачила сю ніч.. Поганий сон, сину! — Ат, не крякайте, мамо! (Андрій Головко, I, 1957, 69).

3. Видавати звуки «кря-кря» (про качок); кахкати. За городом качки пливуть, Каченята крячуть (Українські народні ліричні пісні, 1958, 203); Там лиски чорніють, Там крижні крякають у ситняках, — І так щодня (Максим Рильський, I, 1956, 76).

4. рідко. Те саме, що квакати; кректати (у 2 знач.). Сова З-під стріхи в поле вилітає, А жаби крякають, гудуть (Тарас Шевченко, II, 1953, 16); Десь за Россю на болоті крякали жаби (Нечуй-Левицький, I, 1956, 62).

5. тільки крякаю, крякаєш і т. д. Те саме, що кректати 1. Демид Пампушка, слухаючи [Оврама], аж підстрибував од нетерплячки, аж крякав басом (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 268); Дзвеніли чарки, .. захмелілі друзі, випиваючи ще по одній, крякали (Петро Колесник, Терен.., 1959, 41).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 379.

1. — Та не втечеш, — кричить [Турн], — паничу!.. Тебе я швидко повінчаю І воронів потішу стаю, Коли начнуть твій труп клювать (Котл., І, 1952, 263); Вся земля заколихалась, Стая пугачів зібралась На оселях в хуторах (Бор., Тв., 1957, 81); Стоять на Кардовім мосту гігантські скульптурні постаті, суворі святі і воїни, дивляться на яскраво прикрашені набережні, на спокійні води синьої Влтави, на білокрилих чайок, що стаями в’ються над нею (Гончар, III, 1959, 457); // чого, перен. Велика кількість, скупчення чого-небудь. Там устигли вже чорниці обрости цілі стаї зрубу (Март., Тв., 1954, 303). Не авторитети? у то переверште їх ) А якщо серйозно, то не вихолощувати мову потрібно до одного слова, а вживати якнайбільше синонімів. Так що без стаї і інших чудесних аж ніяк. Хоч Ви, особисто можете й обходитися, мені байдуже)

Дякую щиро Домі...

Сонце Місяць вдячна за тепло й увагу...

Творчість завжди процес...

Ваше хокку надихає:

***
кінохроніка
життя снігопадами
вже відкружляло

Саме СкУла, з ритмом те все нормально, це ж хокку, а не силаботоніка, тому й дивне зауваження. ) А чому скула, а не скувала я пояснила ))

Ну, а щодо словників, то я завжди правопис перевіряю і мене не про не незнання слово йшлося, а про контекст де вжито )

Вашу думку я почула. Дякую! Але тут йдеться лише про смак.
А суперечка гарна справа, без суперечок не ростуть.
Щодо Майстерень то я тут рідко, тому щодо рангів.... ) Та й чи всі тут є і чи всі відповідні...