ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.05.01 10:45
Вже міллю сточене руно,
У даль поринула б давно —
Болять суглоби, руки.
Кульбабою сивини літ,
Лелека кличе у політ —
Тримаюсь за онуків,

За соломинку майбуття,

Віктор Кучерук
2026.05.01 06:29
Сонце сяє понад містом
І радіє звіддалі,
Що промінчики іскристі
Мерехтять на всій землі.
Обціловують дбайливо
Стебла, листя, пелюстки
І дають нарешті привід
Погуляти залюбки.

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це ті джерела,
які не стільки напувають, як звучать
милозвучністю твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водос

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ольга Калина (1964) / Вірші

 Завіруха




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2019-01-12 09:57:27
Переглядів сторінки твору 1340
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.587 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.587 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.12.12 08:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 15:24:50 ]
сніги тричі повтор
двічі в кінці рядка
є синоніми
запрягай ти
запрягай надшвидкого
попЕреду наголос отакий
в незмозі не в змозі наче чіткіше
ми у даль
ген у даль


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-01-12 16:06:07 ]
ЗавірУха - це, здається, білоруською мовою так це слово пишеться. Так, принаймні, співають "Вераси" однойменну свою пісню. А українською мовою буде завірЮха - так дає словник української мови.
Знаю бандуристку Ольгу Калину з Черкас, учасницю найкращого бандурного жіночого тріо бандуристок в Україні, яке років 30 радувало нас своїм мистецтвом разом з Лідією Глотовою та Людмилою Зайнчківською, якщо не переплутав прізвища, даруйте. Це не Ви часом?
Віку вона приблизно Вашого.
Є здібності до поезії. Прислухайтесь до порад колег, тут можна вішліфувати майстерність.
Наголос НЕхай - можна шляхом інверсії - зміни порядку слів - поставити на місце - Хай же віхола нас доганя. Намагайтесь більш Образно висловлювати бачене, не просто заримовувати рядки.
З побажаннями творчої наснаги -
колега по перу чи подвійний колега і по бандурі - не знаю...
Ярослав


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-01-13 04:59:08 ]
" Розляглися сніги, глянь в снігу, білі сніги" - неприпустимі повтори. Один раз, максимум два. Але двічі в одній строфі однозначно не можна.
Окрім того в суміжних словах багато сичання "розляглисЯ сНІги проСИнайся". Два дієслова з однаковими закінчення ідуть майже поспіль. Це не дуже зер гут. Можна розвести такі слова подалі. Наприклад " розляглися пухнасті сніги", "огорнулись діброви в сніги" тощо.

"Запрягай ти" - тут не потрібен займенник ти, оскільки дієслово і так вказує про кого тут ідеться. Можна просто написати "Запрягаймо" або "Запрягай но". Звереіть увагу на семантичний казус : якщо сніги нездоланні, то навішо запрягати коня і мучати скотину? Давайте подумаємо: " Мчать як вітер мальовані сани, ззаду віхола нас підганя". Десь так. І наголоси неправильні заодно мухобойкою повбиваємо.

Обережніше з пустопорожніми словами наче, неначе, мовби, немовби, либонь. Використовуйте дозовано. Прямі порівняння як і дієслівна рима - ознаки низької майстерності в сучасній поезії.
"Глянь в снігу" - ньвсн - кошмарний збіг приголосних. Треба випрозорити.
"НЕхай віхола нас доганя". Наголос так читається. Напишіть " А хурделиця хай доганя"".
" Промчимо ми..."- треба позбутися зайвого займенника ми. Якщо промчимо, то ясно що ми. Випрозорюйте. Краще написати цікавий прикметник. "Промчимо по життєвій дорозі" - щось таке. 'і взагалі чому це не взмозі вітер обігнати? Сумно якось. Давайте перепишемо.
"Промчимо по життєвій дорозі
(Многотрудні шляхи до мети).
Хай вітрець обпікає морозом,
Сани в небі малюють сліди."
Щось таке. З повагою, Олександр