Відчувається та галантність, яка має бути, - як за неписаними умовами жанру, так і за авторським брендом. Гра на наголосах теж цікава або навіть і корисна: ві́рші проти вірші́в.
Перемагають то вірші́, то вірші́.
Словники-апологети, поети одних уподобань та інших - і всі за свою правоту.
Форма катренів в їхній варіативності теж замиловує.
Іноді рядки коротші - і вони як кода.

Про недоліки я не казатиму, бо вони проявляються більшою мірою у дисциплінованих версифікаторів на зразок Вашого дописувача - і вони [недоліки] звичайні. Це римування. Важко його не дотримуватися, бо звичка до перфектності робить свою справу. Як не змінюється хода, так і звички з навиками. Хіба що коли ходити з милицями - такими як граматичні рими або рими одні ті ж самі, що переходять з одного твору до іншого. Недоліки не місцеві, а скоріше, актуальні. Вони на сайті.

Слабким місцем (щоби не звертатися до слова "недоліки") або ланкою - однією, але важливою, є та обставина, що публікація вже до ранку сповзе донизу в "нових надходженнях" - і тю-тю. Щоправда, це чисто візуально та для окремо взятої публікації. Будь-чиєї.
Сам жанр живе у публікації іншій. Гаврило та К°.

Дякую за цікавий, змістовний та навіть по-святковому світлий твір.
Ю. С.