ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.10.22 09:33
Духовні паролі…
Видіння чи сон:
дарує ієрогліф
Мацуо Басьо.

2024 рік

Микола Соболь
2024.10.22 07:15
Зажурилась діва на пеньку,
а дівки журитись файно вміють,
захотілось яблук у соку,
смак яких відомий тільки змію.
Каже хлоп їй: «Знову за своє?
Ти біди на нас накличеш, люба.
Бачиш, вже світанок настає?
А твоє бажання – чиста згуба».

Віктор Кучерук
2024.10.22 06:58
Стигне в раннім осіннім смерканні
Переповнений тишею двір, -
Яскравішає швидко сіяння
Неймовірно привабливих зір.
Безнастанно вглядаюся в небо
І вслухаюся в шурхоти трав,
Бо спокою немає без тебе,
Бо з душі не зникає жура.

Микола Дудар
2024.10.22 06:54
Споглядає холод крізь Віконце…
Все чатує, хитрий, за дверми
Лізе, як завжди, поперед Сонця
Наче розпаскудилися ми…
Правда, є питання, як без нього?
Грішником і хай не обізвуть
Не чіпляюсь, лиш благаю Бога
Підсказати й виправити суть

Артур Курдіновський
2024.10.22 04:36
А запах твого парфуму -
Гіркий, наче стигла осінь.
Настукує дощик: "Думай!"
Стою на твердім порозі.

Цей запах твого парфуму -
Мов цукор на мармеладі.
Та й справа яка до суму

Віктор Михайлович Насипаний
2024.10.21 19:48
Так як риба гниє з голови, так і людина починає хворіти від нервів. А воно так і є. Старі люди недаремно кажуть, що всі хвороби від нервів. Рознервувався – зламав ногу. Добре, що не собі, а сусіду. Рознервував жінку: побила, ще й із хати в

Ніна Виноградська
2024.10.21 16:35
Пахне туманним
Золотом просинь.
Осінь…

Сонця з-за хмари
Не видно досі.
Осінь…

Ірина Вірна
2024.10.21 14:00
Під тихий шелест ніжних крапель дощових
Так добре мріється й чекається на краще.
Приворожить, заколисає, поведе за думку-нитку в сни,
Щоб забуття вточило вік по краплі.

Розірве нитку провідну то гуркіт грому, то спалах блискавиці.
Немає спокою, зач

Сонце Місяць
2024.10.21 11:56
Згубись, нікель-гріш
На теренах цупкіших
Котися за мріями — на інший бік

Щоби тільки мені саме того
Тендітного дня дзвінким
Потягом білих богів з-за обрію
Прибути неспішно сміливим звіром

Микола Дудар
2024.10.21 11:25
У своїм дико-форматі —
Ви гарнюсінька нікчема…
Зауважу — у квадраті.
Ви при розумі? Богема?
Я би вас не взяв задаром
Ви — зерно майбутніх бід,
Що дісталося нашару
Ось лице… чортяки міт…

Іван Потьомкін
2024.10.21 11:04
Кохать і втрачати, прагнуть і шкодувать,
Болісно падать і знову підводитись,
Кричати зажурі: «Пріч!» і благати : «Провадь!»
Оце ж бо життя: ніщо, а якже задосить...
Вибігать за єдиним скарбом в пустині,
Стрибати в безодню за неповторним,
Аби після

Віктор Кучерук
2024.10.21 05:59
Проснувся – і бачу туман за вікном
Та чую важке безгоміння, –
Не шурхає вітер по шибці листком,
Не сіється мжичка осіння.
Сухою імлою засмучений вид
Пробудження смуги світання, –
Знеможений мороком ранок поблід
І втратив мотив для звучання.

Микола Соболь
2024.10.21 05:32
Я сподіваюсь, ви мене пробачите,
бо запізнився десь на пів життя.
Красуня-осінь звала на побачення
така наївна, грішна і свята.
Ми заблукали на задвірках пристрасти,
згубилися у вирі почуттів.
Коли ж устигли з листопада випасти,
де до нестями я те

Євген Федчук
2024.10.20 15:30
Сидить Сатана та й дума, як би відомстити,
Всякі кари вигадує тому найлютіші.
Надіями захопити й замучити тішить,
Що зумів його не лише отак обдурити,
А й корону відібрати й крила відрубати.
Позбавив його можливості на небо літати.
Тож надумався і в

Пиріжкарня Асорті
2024.10.20 14:26
не від газманова почує
про костю та його баркас
багато хто у довгих чергах
до кас

тут не париж чого вмирати
і ця ж турбота за Творцем
хапай рюкзак і до платформи

Іван Потьомкін
2024.10.20 11:17
Не по мені, як старість зубожілу дурять законами,
Не вартими паперу, на якому пишуть,
Причастями, молебнями й іконами
Кличуть у рай, аби юдоль земну залишить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Іван Кушнір
2023.11.22

Олена Мос
2023.02.21

Саша Серга
2022.02.01

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Публіцистика

 Богданові Козаку на світлу пам'ять!

Сьогодні ЛЬВІВ прощається з народним артистом України, лауреатом Національної премії імені Т.Шевченка, професором кафедри театрознавства і акторської майстерності факультету культури і мистецтв Львівського університету імені І.Франка, корифеєм Театру імені Марії Заньковецької – БОГДАНОМ КОЗАКОМ.

Мені часто доводилося писати присвяти знайомим та друзям з нагоди уродин. Траплялося, що серед них – відомі, шановані в Україні та за її межами люди. На цей раз мова йтиме про народного артиста України Богдана Миколайовича Козака, який натхненно працював більше півстоліття у Львівському академічному драматичному театрі ім. Марії Заньковецької. Це він заснував факультет культури та мистецтв при Львівському національному університеті ім. Івана Франка, зокрема кафедру театрознавства та акторської майстерності. Якийсь час був деканом, дотепер займав посаду – завкафедри. Учні його, випускники факультету, працюють у мистецтві по всій Україні. Присвята, яку я пропоную вашій увазі, написана тринадцять років тому до ювілею 70-ліття, але все що там заримоване – не втратило своєї мистецької вартості… Хіба лишень присвята перетворилася на епітафію!..
Згадувані ролі Богдана Козака і вистави «заньківчан» вплетені в рими – відшукайте їх в якості надзавдання!

Присвята-епітафія

...
перейти до тексту твору

Контекст : У Львові помер н.а. України Богдан Козак


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2024-05-29 10:42:53
Переглядів сторінки твору 270
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.954 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.983 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Культурологічна тематика
Довкола відомих персон
Автор востаннє на сайті 2024.09.28 10:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2024-05-29 14:24:14 ]
Ірочко, великі співчування усім українцям, людям мистецтва, театральному світу - пішов із земського плану Великий ЧолоВік. Дякую тобі за неймовірно високе Слово - спогад, Слово - сльозу за Богданом Козаком. Я пам'ятаю, якою важливою людиною Він був у твоєму творчому житті. Осанна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вовк (М.К./М.К.) [ 2024-05-29 15:33:54 ]
...Боляче... Богдан Миколайович багато важив і для "МЕТи" і особисто для мене, а ще більше для Усті, яка встигла закінчити до війни маґістерку по театрознавству і застала "кінець Золотого Віку кафедри" на чолі з Ним і Маєю Гарбузюк. Він дуже сердечно ставився до Усті, майже по-"родинному"... Світла і Миру Його Душі... Легкого лету!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Вовк (М.К./М.К.) [ 2024-05-29 15:30:18 ]
...Боляче... Богдан Миколайович багато важив і для "МЕТи" і особисто для мене, а ще більше для Усті, яка встигла закінчити до війни маґістерку по театрознавству і застала "кінець Золотого Віку кафедри" на чолі з Ним і Маєю Гарбузюк. Він дуже сердечно ставився до Усті, майже по-"родинному"... Світла і Миру Його Душі... Легкого лету!..