ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2025.11.24 12:28
Мій любий щоденнику! Я лежав у стаціонарі тоді вже, мабуть, четвертий день, із депресією. Лікарі ставилися до мене добре, медсестри й санітари теж. Самогоспіталізувався і порядку не порушував. До мене навіть людську товариську зацікавленість виявляли. Чи

Тетяна Левицька
2025.11.24 10:47
Цей дощ солоний простір студить,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.

Віктор Кучерук
2025.11.24 06:12
Ксенії Кучерук

Хай сумнів душу не шкребе,
Що смак поганий маєш досі, -
Тобі пасує голубе
До золотистого волосся.
Тобі, онуко, до лиця
Оцей блакитно-білий колір,

Володимир Бойко
2025.11.24 00:00
Поки два українці чубляться за гетьманську булаву, їхню долю вирішує хтось третій. Ті, що облаштовують місце собі в Україні, здебільшого мають мало України в собі. Жадоба влади нестерпніша за сверблячку. Ніщо так не дістає, як чужі достатки.

Борис Костиря
2025.11.23 22:14
Я прийшов на пустир, де немає коханих зітхань.
Катехізис весни проспіває розчулена осінь.
І навіки тепло покидає дорогу благань,
Уплітаючи в озеро тихе стривожену просинь.

Я прийшов на пустир, де нікуди шляхи не ведуть,
Де втонули в тумані ост

Артур Курдіновський
2025.11.23 20:03
Батько гойдає біленьку труну.
Реквієм сенсу життя - колискова.
Світом несуться порожні розмови,
Як не помітити підлу війну.

Милий малюк не побачить весну,
Білій зимі не всміхнеться казковій.
Батько гойдає біленьку труну.

Богдан Манюк
2025.11.23 17:27
Осінь, що тільки торкнулась перону,
потягом ночі примчала в Париж.
Сонну, сторонню і геть безборонну,
ледь оглянувшись, її ти уздриш.
Давнє кафе мандрівницю полонить.
В ньому судилося бути усім,
в кого на столику кава холоне
й очі зволожені вельми

С М
2025.11.23 14:44
о ці вилиски у твоїх очах
мов габаритки на літачках
по вінця сповнюєш не уві сні
прийду іще чому би ні
мої душа і серце ти
у тебе срібні & золоті
а ще алмази із темних шахт
купляй лиш час усе інше прах

Микола Дудар
2025.11.23 14:12
У разі скупчення проблем,
Відразу так і не відчуєш…
У курки з півнем свій тотем,
А їх чомусь не рекламуєш…
Бодай би проса їм сипнув
Із тих проблем, що втаємничив.
Хіба утихомирить… ну,
А курку з півнем спантеличив…

Євген Федчук
2025.11.23 13:17
Дванадцять років з тих часів пройшло,
Як москалі, застосувавши силу,
Угорський дух свободи задушили,
Щоби в других бажання не було.
Та дух свободи, як не закривай,
Як не загвинчуй крани – все ж прорветься.
Знов у страху трястися доведеться,
Що пану

Тетяна Левицька
2025.11.23 12:39
Хоча багряне листя впало,
й далеко до весни,
свята любов ярить опалом
у серця таїни.

Вливає музику журливу
жовтневий листопад,
а я закохана, щаслива

Борис Костиря
2025.11.22 22:10
На перехресті ста доріг
Стою, розіп'ятий вітрами.
І підпирає мій поріг
Пролог до неземної драми.

На перехресті ста розлук,
Ста болів, ста смертей, ста криків,
Стою на перехресті мук,

Сергій СергійКо
2025.11.22 20:29
На теренах родючих земель,
Де життя вирувало і квітло,
Перетворено світ на тунель,
І в кінці його вимкнено світло.

Це страшніше за жахи війни –
Для когось бути просто мішенню!
Люди-привиди, наче з труни –

Іван Потьомкін
2025.11.22 20:00
«Ось нарешті й крайня хата.
Треба газду привітати!», –
Так сказав Олекса хлопцям
І постукав у віконце.
Раз і два.... Нема одвіту.
Кілька свічок в хаті світить...
За столом сім’я сидить...
На покуті – сивий дід ...

Володимир Мацуцький
2025.11.22 19:21
Пам’яті Василя Неділька,
12 років, с. Любарці

«Озброєні загони, керовані енкаведистами*,
оточили голодну Україну.
Затримано 270000 втікачів.
У селах померли всі діти віком до 8 років***»

В Горова Леся
2025.11.22 14:41
Слухай, світе, мій стогін у ребрах, війною побитих.
То не вітер, то плаче позбавлене плоті життя.
А у тебе погрозливо ноги лише тупотять.
А ще свариться палець: ну-ну, так не можна робити.

Хочеш пилу вдихнути, що сірим сідає на чорне?
То не вихор,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Артур Курдіновський (1989) / Вірші

 Останній погляд




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-02-08 06:47:59
Переглядів сторінки твору 2045
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (5.188 / 5.85)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.208 / 5.87)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.11.24 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 16:33:26 ]
Редакція пропонує почати обговорення заново. Вірш відкритий і промовистий, чи багато з наших авторів писатимуть про себе з іронією? Особисто мені сподобалось.
Окрім останнього рядка - про світ. Я переконаний - світ прекрасний, а ось наше суспільство, суто ця наша цивілізація, йде наразі в інший бік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 18:17:40 ]
Дякую Вам за відгук! Я не відокремив світ від суспільства, можливо, це недолік цього вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:07:43 ]
гобой взагалі цікава річ, і не так часто його вшановують

інтимніший такий звук, тьмяноромантичний чи світлотужливий, вимагає відповідної атмосфери
й окреслення чи обрамлення музичного

саме його виносити в якості символа музики як такої - трохи ризиковано завжди

але "відзвуки гобою" це от прямо, добре є

бо переносить сприйняття кудись, де імовірно мали би лунати
ті відзвуки


а от сама тема про смерть поета (хрест плита могила етц)
завдяки Олександру Сушкові, мабуть вже ніколи не буде належно прочуваною, як не шкода




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 17:18:03 ]
От хто ніколи не стане дорікати за такі слова - це Олександр Сушко.
Що цікаво - в вокаліста ДДТ є теж непоганий вірш, що нічим не гірше від наших іронічних - "На смерть поета", якщо не помиляюся.

Але в вірші пана Артура, нмсд, ніби немає жодного пафосу від надто окрилених, можливо навпаки, що, як мені здається, дещо печалить наш прекрасний світ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 19:48:16 ]
ну, смерть поета це дуже тема. бодлер, (окей, набрид він, а усе ж ----)...
бодлер написав загалом одну лише книгу віршів і не в останню чергу задля того,
щоби завершити, увінчати її поемою про смерть поета

сушко (всякий шалом) зробив одну негідну річ, цілком в стилю епохи постправди -
подібно до того, як повторюючи без кінця якесь змістовне слово (не харекрішна), можна позбавити його змісту,

він затаскав найсумнішим чином теми, до який прийнято ледь доторкатися один раз

як це оцінювати чи сприймати -
це дуже хороше, належне естетичне питання

а естетика в поезії це і етика, вжеж-бо





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-08 19:49:43 ]
*до який = до якої


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 12:55:11 ]
Усе ж, з плином часу залишається і в творчості не заперечення, а саме ствердження життя.
Саме виразності цієї нотки мені дещо бракує в цьому творі пана Артура.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 13:55:18 ]



якби ну от, імовірна етична проблема таких от прощальницьких (насправді нє) текстів, власне саме в тому, що вони вмикають станіславського в читачеві, і станіславський нє, не вірить



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-09 18:23:48 ]
Ой, панове, в мене від вашої дискусії вже майже склався комплекс меншовартості. Стільки розумних міркувань, що я забився під плінтус. Навіть не очікував, що цей мій "могильний" вірш викличе таку жваву дискусію. Це не "прощальницький" текст, як зауважив пан Сонце Місяць. Я просто писав про свої теперішні відчуття, те, що на душі. Якщо станіславський щось там прошепотів читачеві на вушко, то це вже проблема читача, а не автора. Взагалі, різні голоси в голові - це привід звертатися до лікаря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 08:18:13 ]
у Вас видко, великий досвід звертань


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2025-02-10 10:46:25 ]
О, треба ще й перспективного автора, до речі, земляку СонцеМісяцю зачепити. Якщо вже Павлюку і Чорногузу не вірить, то що за Артура казати? А собі самому пан СонцеМісяць вірить? Ні, Ви таки дограєтеся до пародії у Ваш бік, причому недоброзичливої. Бо суті речей Ви не бачите, а є тільки претензія на розуміння цієї суті і більш нічого.
Чи вирішили розворушити Майстерні? А настроєвість віршів Ваш Станіславський допускає, затяжну депресію, розчарування?! Га? Скільки цього було у Байрона, наприклад? От Артур зараз у його віці.
Артуре, знай і роби своє, не зважай. Це якийсь чоловічий клімакс у людини. Все мине, як казав мудрий Соломон, і ця критика теж.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 12:15:00 ]
Дякую Вам, друже, за підтримку! Та нехай собі пишуть. Головне, пан мене заблокував, я навіть не знаю, з якої причини. Я його не чіпав від слова "зовсім". Щось із людьми відбувається. Якийсь парад неадекватності. Можливо, війна, а можливо, вірус імені желіби передається повітряно-крапельним шляхом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 14:45:21 ]
Дякую за добрі, відверті слова. А головне, за вишуканий стиль спілкування. Як ото кажуть: "Ваші речі - Вам на плечі". Здохну я тоді, коли Бог вирішить, а не коли захоче якась комаха. До речі, змініть нік. Нанюхався бензину - не дуже. Краще буде "Наївся цианіду".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 15:02:31 ]
Від мене пішла дружина? Серйозно? Вам цікаво? Ну мені ж не цікаво, чому від Вас чоловік пішов!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 14:54:06 ]
І ще. Можете писати мені гидоту, скільки хочете, поки самі у ній не захлинетеся. На мене це не діє. А хто там що про мене каже? Ой, та я тепер ніч спати не буду. В мене є кілька людей з творчого кола, думка яких мене цікавить. Ви туди не входите, ні Ви, ні Ваш бензин, ні Ваше ЛСД. Кидайте це все! Ви ж бачите, як деградуєте! Цей зелений змій до добра нікого ще не довів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 23:36:43 ]
Та ні! На ганд*она більше схожий Спиридон. Навіть римується.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 15:29:35 ]
Адміністраці видалила хворобливі коментарі відомого троля.
Пане Артуре, ви можете і самостійно видаляти подібні дурниці - натискаючи на іконки таких коментаторів на полях обговорення на ваших сторінках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 21:34:36 ]
Сильний, емоційний, болісний вірш! Нещодавно приблизно такий написала, Артуре, бо душа боліла і зарадити цьому ніхто не зміг. Я не встигла прочитати усю полеміку, яка розгорнулася на Вашій сторінці, але Станіславському можу сказати, що я вірю кожному слову. Відчуваю Вашу біль і відчай усіма фібрами душі, бо лише той може Вас зрозуміти, хто сам переніс горе без знеболюючих препаратів! Обіймаю Вас, дорогий друже, і підтримую, бо талантам потрібно допомагати, бездарності проб'ються самі куди треба і куди не треба. Стосовно Сонця Місяця, то він мене дуже вразив, бо раніше поважала його і прислухалася до його порад. Я думаю, що з ним щось трапилося, бо хіба може людина придурюватися стільки років і видаватися чемною, дипломатичною, ерудованою,обізнаною в поезії? Таке враження, що це інша людина, яка загубилася у своїх власних думках і вчинках. Шкода, але іншого припущення у мене немає, не хочеться вірити у навмисне зло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Артур Курдіновський (Л.П./М.К.) [ 2025-02-10 23:34:41 ]
Дорога Тетяно! Щиро дякую за Вашу підтримку. Коли я почав знайомитися з Вашою поезією, я одразу звернув увагу на те, що лейт-мотивом Вашої творчості є людяність. Не та псевдолюдяність, про яку тут розповідав персонаж з багатьма іменами, неначе у повії, а справжня віра у світ та людей. І мені дуже приємно, що Ви розумієте все, про що я пишу та не лишаєтеся осторонь. Ось це і є для мене головною оцінкою. А щодо цих знаних критиків... Ви помітили, як вони спілкуються? Як роботи. Сиплять термінологією, а емоційності - нуль. Нахапалися по верхах. Для того, щоб написати гідний вірш, володіти теоріями замало. Треба мати душу й серце для того, щоб цей вірш хотілося перечитувати. Ось як у Вас. Я вже кілька днів поспіль тихо собі наспівую пісню на Ваш вірш у виконанні Світлани Мирводи " А по той бік війни". Це говорить про те, що поезія справжня. А справжню поезію створює тільки справжня Людина. Дякую Вам і бажаю натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2025-02-11 10:43:10 ]
Ви образилися на мене тому, що я Вас не помічаю, не пишу відгуків? Даруйте, але я реагую лише на те, що мене по-справжньому чіпляє. Я не кажу, що Ваша поезія слабка, чи недолуга, у кожного свій смак, але так само, як моя поезія Вас не торкає, так само і Ваша мене. Тож будемо толерантними і терпимі одне до обного. Нічого особистого, просто ми надто різні, щоб сперечатися. А Лібуркіною мене лякати не потрібно, життя показало хто на що здатен. Що досягли ті критики, які псували життя справжнім, щирим поетам? За цей час я багато чого встигла зробити і сподіваюся, що четверта стадія раку мені не завадить, ще видати кілька книг, які майже готові. Мені не соромно ні за свої поезії, ні за свої вчинки. Доброю людиною була і такою ж залишаюся попри все!


1   2   3   Переглянути все