ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, його я не ділив,
А щиро поділяв - і вистачало.
І стільки розливав, що мій полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову

Борис Костиря
2026.04.23 12:49
Впадаєш в сон, як у нову затоку
І виринаєш неводом без риб,
Бажаючи поринути углиб
Й довіритись вселенському потоку.

На мілину тривожну і безплідну
Ти напливаєш у старім човні.
І тільки на жаданій глибині

Тетяна Левицька
2026.04.23 10:35
Дорогі коліжанки, не тіште мене,
не сушіть мої сльози жагучі.
І любов, і зажура колись промайне,
кане каменем в урвищі кручі.

Я не знаю, коли ті печалі пройдуть —
сильна жінка теж інколи плаче.
На порозі моїм розплескалася ртуть —

Юрій Гундарів
2026.04.23 09:24
Позивний «Сімба". Надзвичайно вродлива, завжди зі стильною зачіскою… Родом із Челябінська. Загинула за свободу України. Їй було 34 роки.
Оля стала першим контрактником Збройних Сил – іноземкою, яка отримала паспорт громадянки України під час служби в ар

Віктор Кучерук
2026.04.23 06:18
Через стишену дорогу
Неквапливо вечір брів
І стелив собі під ноги
Довгі тіні яворів.
Він топив у видноколі
Сонця схилене чоло, -
За собою вів із поля
Сірі сутінки в село.

хома дідим
2026.04.22 21:23
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Гундарів (1955) / Вірші

 Першорух




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-09-04 09:19:35
Переглядів сторінки твору 427
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.665 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.630 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.04.24 09:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2026-04-07 09:17:28 ]
Одному відомому всім місячному колезі за допомогою асистента пиріж-карної вдалося самотужки написати на свій нехитрий твір «пилипи та ін.» аж понад 700(!) рецензій і притім вийти на справді астрономічну кількість переглядів - близько 39 тисяч!
От хочу і собі спробувати використати цей передовий досвід. Отже, визначаю один свій невеличкий вірш «Першорух», на який зобовʼязуюсь час від часу писати авторецензії. Цікаво, чи вдасться хоч приблизно вийти на показники місячного колеги?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Борис Костиря (М.К./М.К.) [ 2026-04-07 19:52:04 ]
Пане Юрію, я помітив, що одна людина створює кілька акаунтів для коментування, голосування і просування своєї творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2026-04-08 11:18:00 ]
Так, абсолютно згоден із Вами, пане Борисе.
Тож спробую на прикладі свого вірша продемонструвати, як працює цей нехитрий механізм щодо штучного нарощування кількості переглядів. Звичайно, мені не потрібні ті 39 тисяч, достатньо й однієї!
Отже, один захаращує Вибране своїми пересічними, не завжди елементарно вичитаними текстами, другий на такому віршику -
пилип лише строфу допише
то наче брязкальцем трусне
і в ньому шаркне розмаїття
рясне -
примудряється накручувати багатотисячні перегляди…
А «народ безмолвствует»… Допоки, звичайно.
Між іншим, про це йдеться у моєму щойно опублікованому нарисі «Вибране і вибрані».
Ще раз дякую за Вашу підтримку, пане Борисе. Приємно відчувати, що ти - не один.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2026-04-09 09:14:17 ]
Першорух - це народження нового слова, якого досі не було у словниках.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2026-04-09 14:50:32 ]
"Притулюся до твого живота вухом,
щоб розчути далекі звуки,
як божественну музику, буду слухати
грядущого серця стукіт…"

Ідея чудова. Але спробуємо зайти в авторський задум крізь сусідню грань бачення, аби увиразнити потрібне без зайвих протиріч, і чіткіше ритмізованим твором, віршем. Наприклад.

***
До живота твого в радості сущого
я притулюсь, напоюсь першорухами,
наче божественну музику слухати -
стукоти юного серця з грядущого…

І навіть, окрім "першоруху", і "напоюсь" додамо до словників, як слова на своїх місцях... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2026-04-10 09:17:04 ]
Дякую за такий поетичний джем-сейшн.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2026-04-17 10:11:55 ]
Рецензія від ШІ:
«Автор зумів створити атмосферу інтимності та очікування, обігруючи образ "першоруху" як щось зароджуване, лише починаюче свій шлях до світу. Сильна сторона цього вірша – його чуттєвість та здатність зобразити момент близькості між двома людьми. Використання образу "далеких звуків" та "божественної музики" метафорично підкреслює глибокий зв’язок і ауру таємничості»…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2026-04-20 19:17:57 ]
РЯДОК, що запамʼятався:
…трамвай дзеленьком зупинки мітить…
(Мирон Шагало)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2026-04-21 09:09:39 ]
РЯДОК, що запамʼятався:
Ми — чергове покоління забутих…
(Кіра Лялько)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2026-04-22 09:14:52 ]
РЯДОК, що запамʼятався:
Покотилась крашанка до самого неба…
(Марія Демʼянюк)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Гундарів (М.К./Л.П.) [ 2026-04-24 09:13:40 ]
РЯДОК, що запамʼятався:
Я все сказав і витік я словами…
(Анатолій Криловець)