ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.22 21:23
* 50 *
направду побоку хто й що про це помислить
мислителю немає жодних меж
усім подобається відстань адже відстань
як є життя прадивіш не прозвеш
дзвінкий тверезий ранок славнозвісний
о не вантаж його
забутих предків тіні не бентеж
у кілька сотень літ не

Тетяна Левицька
2026.04.22 16:30
За фіранками
Вже за фіранками минуле —
як бути далі, я не знаю.
Здається, й досі не збагнула,
що більше пролісків немає.

Ділю думки на «до» і «після»,
і посипаю сіллю рану.
На струнах серця, наче пісня,

Борис Костиря
2026.04.22 15:20
* * *
Такі дощі тотальні і вселенські
Охоплюють із флангів, як орда.
Вони відкриють манускрипти древні,
В яких перегорить свята біда.
А на гілках повиснуть одкровення,
Як вищі і непізнані знамення.

Дощі відкриють невідомі суті,

Охмуд Песецький
2026.04.22 14:43
Ще не весна
Співають пісень вовки,
Надривне нічне сопрано.
Дається зима взнаки,
Радіє весна зарано.
Доходять і до 5-ти,
Буває, нічні морози.
Вона не спішить прийти
З теплом весняної дози.

Олена Побийголод
2026.04.22 07:45
1952. Під стукіт коліс
Л.Давидович (1900-1986), В.Драгунський (1913-1972)

Мчать ялинки, мчать галяви,
місяць в озеро пірна.
Гарно так на верхній лаві
край відкритого вікна!

    Нічка за вікном чорніє,

Віктор Кучерук
2026.04.22 05:29
* * *
На теплих крилах весняних вітрів
Ключ журавлиний звично прилетів
І на болоті ось уже курличе
Щодня невпинно зграя мандрівнича.
Гучне звучання повних голосів
Тепер не змовкне до осінніх днів,
А потім самозахист знов покличе
Птахів кудись за наше п

хома дідим
2026.04.21 22:19
* 49 *
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав...
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Котилася крашанка
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Зелений лист
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Нетривіальні думки - 2
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Рядок, що запамʼятався
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
За дверима вічності
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
* * *
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Код грудня
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Іван Гонта / Вірші

 Гонта - синам
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Валентин Бендюг 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Вадим Гаращук 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-03-04 11:05:50
Переглядів сторінки твору 11435
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.530 / 5.67  (4.853 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.675 / 5.28)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.845
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2010.10.16 15:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:28:30 ]
Зреклись? Мої сини - Іуди? Звірі?
Вітаю, пане Іване! Чи не треба тут тире?
цей – займенник

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цей ця це ці
родовий цього́ ціє́ї цього́ цих
давальний цьому́ цій цьому́ цим
знахідний цей, цього́ цю це ці, цих
орудний цим ціє́ю цим ци́ми
місцевий на/у цьо́му, цім на/у цій на/у цьому́, цім на/у цих
І ще з цим дати раду та й буде відмінно!




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:35:49 ]
Дякую, Валентине. А тепер як?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-03-04 11:38:19 ]
З захопленням прочитала, але кінець насторожив. Чому ви готові все продати? Діти беруть приклад з батьків, а за наші гріхи діти також відповідають.
"Я все продам - Вітчизну, віру, душу," - поганий приклад.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 11:42:15 ]
Можливо, Любо. Я не оцінюю "ліричного героя". Але я батько. Я його можу зрозуміти. Я справді не знаю, як його треба оцінити. І не хочу оцінювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 11:45:01 ]
Цікавий вірш, перечитала кілька разів, викликає суперечливі емоції, але однозначно подобається.
З теплом, Варця;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2008-03-04 11:48:36 ]
Чудово, пане Іване, чудово. Настрій - "один в один" переданий, я навіть відчув, як би його прочитав, приміром, Богдан Ступка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2008-03-04 12:02:54 ]
Не зважайте, Іване, я дійсно з захопленням прочитала Ваш вірш. Просто ті три поняття "Вітчизна, віра, душа" вважаю святими.
Можливо, такою дорогою ціною Ваш герой вимолює майбутнє своїм дітям? Мабуть в тому і полягає сила Вашого твору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:04:11 ]
Варваро, дуже дякую тобі. :) За відгук і за тепло. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:07:17 ]
Дякую, Любо. Тут є ще один момент. Він полягає у відмінностях між католицизмом і православ'ям. Я не надто глибоко знаюсь на питаннях віри, але щось я таке чув, що для католиків вирішальною є турбота про власну душу, а для православних може бути більш важливою турбота про душу ближнього, а не власну. Але я можу й помилятись. Ще раз дякую Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 12:08:30 ]
Володимире, а чий настрій переданий? :) Я свій передавав. Навіть не знаю, чи вдалось. Дякую Вам за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вадим Гаращук (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 14:56:35 ]
Бачу, що тут вже розвернулося листування. А я просто хотів залишити відгук. Чудовий, патріотичний вірш. Мені дуже подобаєтсья розмір рядка і те, що автор часто вдаєтсья до запитань(влучних і вмотивованих). Гарно

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 15:15:44 ]
Клас відчувається. Нічого не скажеш. Але продадуть і чужих також продадуть. Якщо сам продаси.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 15:36:45 ]
Вадиме, дякую Вам. А що, вірш справді патріотичний? :) Бо якось я не про те писав. :) От, чорт візьми, знов не вийшло...
Олександре, не переймайтесь. Раз хочуть продати, значить, це чогось варте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 18:55:04 ]
Іване, вибачте, що не відразу відповів. Відмінна робота. Нагадує Шевченкове: Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 19:04:04 ]
Щиро дякую, Валентине. Насправді, я люблячий син України і люблячий батько своїх дітей. І часом доводиться чимось, хай у дрібницях, але зраджувати чи дітям, чи Україні, чи переконанням (вірі). Страшний вибір був у Гонти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-04 20:02:28 ]
Гоголю
За думою дума роєм вилітає,
Одна давить серце, друга роздирає,
А третяя тихо, тихесенько плаче
У самому серці, може, й бог не побачить.

Кому ж її покажу я,
І хто тую мову
Привітає, угадає
Великеє слово?
Всі оглухли -- похилились
В кайданах... байдуже...
Ти смієшся, а я плачу,
Великий мій друже.
А що вродить з того плачу?
Богилова, брате...
Не заревуть в Україні
Вольнії гармати.
Не заріже батько сина,
Своєї дитини,
За честь, славу, за братерство,
За волю Вкраїни.
Не заріже -- викохає
Та й продасть і різницю
Москалеві. Це б то, бачиш,
Лепта удовиці
Престолові-отечеству
Та німоті плата.
Нехай, брате. А ми будем
Сміяться та плакать.

Це, Іване, замість коментаря до останньої відповіді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 15:40:34 ]
Я тут подивилася-у вас трапляються "посвяти".А "любов" до верлібру" ЗВІДКИ?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гонта (Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 16:01:10 ]
Та... Якщо чесно, від неуцтва. От може Ви, Таню, мене навчите? От скажімо, покажіть мені поганий верлібр і гарний верлібр. Щоб я міг порівняти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 16:39:46 ]
Я у віршах ціную не форму,якій автор віддає перевагу,це вже його справа.Мені подобаються оригінальні образи,за допомогою яких глибоко відтворена тема,ідея.А що це-верлібр чи римований вірш не важливо.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-03-24 17:55:44 ]
Добре,але я зроблю це на volms@ukr.net .Це ж ваш е-mail?Тож зачекайте вже ,будь ласка.