ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.02.15 11:44
Мінливість травня тиха і примарна
Спалахує і гасне вдалині.
Мінливість травня, мов свята омана,
Що не горить в пекельному вогні.

Побачиш таємничий рух природи
В мінливості сезонів і дощів.
Так істина себе у муках родить

Юрій Гундарів
2026.02.15 10:46
Доброго вечора, шановні радіослухачі! В ефірі щотижнева передача «Особистість - поруч!» Сьогодні наш гість - переможець конкурсу короткого оповідання на таку всеосяжну тему, як «Мета мого життя», Іван Кочур. Зараз ми сидимо у затишній однокімнатній ква

Іван Потьомкін
2026.02.14 19:27
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Микола Дудар
2026.02.14 15:38
Здетонірував неспокій…
Глянув, поруч холодильник.
Недалечко, в кілька кроків,
А над ним пра-пра світильник…
Довелось порозумітись.
Ніч неспокю вже вкотре,
Головне, щоб не гриміти
І дотриматися квоти…

Ігор Шоха
2026.02.14 11:44
А наш великий воїн Скандербек
один за всіх воює й не тікає.
Він(ім’ярек)
сьогодні ще абрек,
та термін скороспечених минає.

***
А бевзям до душі усе супутнє

Світлана Пирогова
2026.02.14 11:05
Усе темнішає: і світ байдужий,
і ніч тривожна, і зими крижини.
Лиш місяченько, давній, добрий друже
нагадує минуле, щось дитинне.
Легким вражає світлом сонне місто,
Як охоронець душ і снів солодких,
Не маючи для себе зовсім зиску,
Освітлює дорогу

Борис Костиря
2026.02.14 11:01
Ні, не сховаєшся ніде
Від погляду німого ока.
Безжальний суд тепер гряде.
Крокує кат розлогим кроком.

Цей погляд пропікає скрізь
До серцевини, до основи.
Якщо існують даль і вись,

Адель Станіславська
2026.02.14 10:02
Стомлене серце торкається тиші.
Гупає лунко, мов дзвони церковні.
В дотику тім прокидаються вірші
І лопотять, мов дощі підвіконням.

Стомлений день витікає у вечір
І мерехтить межи тиші свічею...
Ніч опадає на стомлені плечі

Віктор Кучерук
2026.02.14 07:23
Не сидить незрушно в хаті
Невиправний мандрівник, -
По чужих світах блукати
З юних літ помалу звик.
Не зважаючи на пору,
Та не дивлячись на вік, -
Рюкзака збирає скоро
Невгамовний чоловік.

М Менянин
2026.02.13 22:12
Хто ще про людей цих напише?
Чиї душі плачуть від ран?
Касатий, Наглюк і не лише,
Нагорний. Тупіца, Таран…*

Колись на вокзалі у Мені –
для рук вантажі в ті літа,
а поруч і в’язи зелені,

Лесь Коваль
2026.02.13 20:45
Не слухай інших - слухай тупіт степу
між веж курганів і хребтів валів,
що бє у груди перелунням склепу
й від крові вже звогнів, пополовів.
Вдихни на повні жар вільготи Яру
Холодного, як мерзла пектораль,
впусти його під шкіру барву яру,
наповни не

Артур Курдіновський
2026.02.13 18:42
Кілька місяців. Кілька життів
Я прожив, загубивши єдине,
Де в роси найчистіші краплини
Свято вірив. І дихав. І жив.

Мерехтіння вечірніх зірок,
Мов пронизана сумом соната,
Та, яку я не зможу зіграти,

Юрій Лазірко
2026.02.13 16:55
як тихо
я сплю
сонце ляга
на ріллю

небо
пошите з калюж
стежкою в’ється

Юрій Гундарів
2026.02.13 14:57
Столиця України знову під шквалом ракетних ударів.
Тисячі киян у п‘ятнадцятиградусні морози лишилися без тепла, без електрики, без води.
У ХХI столітті варварськими методами чиниться справжній геноцид проти мирних людей - стариків, дітей, вагітних жінок

Пиріжкарня Асорті
2026.02.13 10:25
Протокол 01/02.2026 від тринадцятого лютого поточного року. Місце проведення — Головний офіс Спостерігається масив образів, в якому сакральні, космічні та наукові поняття не стільки логічно з’єднуються, як взаємно змішуються і розчиняються. "Миро" я

Борис Костиря
2026.02.13 10:21
Я бачу в полоні минулих років
Своїх сьогоденних знайомих.
Вони подолали великий розрив
Епох і часів невідомих.

Ну звідки вони там узятись могли
У зовсім далекій епосі?
Знамена і гасла стоїчно несли,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Пиріг (1978) / Вірші

 ***




Найвища оцінка Жорж Дикий 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Дарина Березіна 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-10-18 22:33:19
Переглядів сторінки твору 4065
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.421 / 5.67  (4.929 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 5.731 / 6  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2010.02.19 10:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дарина Березіна (М.К./М.К.) [ 2006-10-19 08:41:34 ]
Несамовито. Щиро. Навикрик. Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кашеф Анаірда (Л.П./Л.П.) [ 2006-10-19 16:01:18 ]
Біль затисне зап’ястя
і вуста оніміють;

оце!
саме ці радки так...
нема словника, а слова погубилися!
Гарно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-10-19 23:03:01 ]
Вже і не згадаю, чому я тоді так кричала, але дуже приємно почути у відповідь добрі слова... :) Дякую, дівчата.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-10-20 02:08:50 ]
Ірино, це дуже потужну річ ти написала (починаючи наше знайомство, пропоную одразу на ти). Небо-цитрина, жовте небо. Все правильно. Жовтий колір - це колір душевної хвороби (сама відчула, чи десь почерпнула? У Далі, може?). "Я питатиму - хто ти?" - так. Відчуття, що хтось є поруч, коли поруч нікого нема. Пройняло. Коротше, це були мої пояснення до шістки. Трохи сумбурні, але які є.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-10-20 02:39:25 ]
Дякую... Рада отримати послання від Тебе :) Жовтий колір побачила інтуїтивно...В мене так в основному і буває: відчуваю-пишу-аналізую. І саме у такому порядку.
P.S. А що, ми досі не знайомі? Взагалі-то я Твоєю дружкою була на тутешньому весіллі :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2006-10-20 12:11:20 ]
В тебе теж безсоння цієї ночі було? Біс його знає, погода, чи що? Отже, доброго ранку, дружко! Тільки перебрав я у Варри на весіллі трохи. Ще як ми з Ервіном україніше шнапс пити почали - пам'ятаю. Як я його слова записував в книжечку - пам'ятаю, але тільки тому, що той запис зберігся. А далі - провал.

І не треба мене з великої літери писати: я ж запропонував на ти, а не на Ти.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Пиріг (М.К./М.К.) [ 2006-10-20 21:48:47 ]
Привіт, дружбо!Та ні, не було безсоння :) То я просто не вкладаюся у 24 години, щоб встигнути все, що хочеться встигнути :)
...А "Ти" я писати з маленької літери не вмію :)Так що доведеться Тобі змиритися з отим "Ти" :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-02-09 08:18:58 ]
Дуже гарно.
Яскраві своєрідні фарби-образи, ці фарби кладуться на полотно сміливо, впевнено, відверто...
Та головне в цьому вірші і "каркас", є ідея.
Мене останній час хвилює наскільки автори захоплюються новими образами, фарбами, метафорами, майже зовсім забуваючи про суть вірша, його потаємну глибоку цінність заради якої і жива ще поезія.
Дякую, Іринко!
Ви врятували від яскравих кольорів, декоративного блиску і фетишу, і в черговий раз доводите, що душа у вірша є.