ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Жанна Люта (1960) / Вірші

 Жанна
...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Валентин Бендюг 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-26 12:53:54
Переглядів сторінки твору 16157
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.033 / 5.71  (4.689 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.882 / 5.63  (4.528 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.05 12:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 16:46:17 ]
Ой, наше юноє дарованіє загнівалося. Шекспірику наш майбутненький, негайно піду і п'юрком помахаю над вашим самотнім сонетиком. Але прощу не гніватися. Всі ознаки сонета на місці, всі рими чергуються правильно, та не ллється поки що текст, хоч і без ком. Плавності бракує. От над цим і попрацюйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 17:25:40 ]
Я так старалася, вчила. От, думаю, наша Ла Зірка прилетить, а тут вогник тепленький... А у вас там дощик... Дощовички красним панночкам роздаєте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 12:57:42 ]
Скільки вважаю, стільки й ставлю. Для Вас особисто можу ставити по максимуму не читаючи. Згода?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 13:25:14 ]
Мені особисто від Вас нічого не треба. Тим більше не читаючи. А "Скільки вважаю, стільки й ставлю" - це Ви забудьте, тут такі штучки не проходять. Згоди між нами не буде. Ви ще не зрозуміли, куди потрапили. Почитайте чуже і своє, порівняйте, якщо спроможні, а тоді й воюйте. А найкраще - власним словом, власними гарними віршами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 13:37:31 ]
Жанцю, я оце подумую, що ж між нами з Анею і Вандою спільного... Мені би Шерлока сюди, той би враз допетрив:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 13:38:40 ]
Жанна права, адміністрація нашого ресурсу несе відповідальність за дії користувачів.
Тобто є правила і за дотриманням цих правил строго слідкують. Ціль дотримання наших правил - максимальна об'єктивність і допомога авторові у його стосунках із Високим, і утримування від проявів низького...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 14:00:43 ]
Матінко, знову ці рейтинги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 14:06:01 ]
Оцінки, бали, вимпели та стяги - це неприємна дійсність, яка залишилась від соціалістичного змагання, до якої одна людина вже охолонула після творчої дискусії шанованих мною авторів на одній з його сторінок.
Вітаю Вас, шановані мною автори :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 14:34:13 ]
Олесю, вітаю. Безплідні дискусії варті лише одного - щоб їх припинити. Я все бачила, все зрозуміла і все оцінила, Олесику, дякую. Спосіб - залізти у стару публікацію і там наслідити видає у цьому новачкові не такого вже й новачка.
Але радість поета не в оцінці, радість у тому, що згори вірша послали! От у чому сенс! Ми тут гріємося біля сонця поезії, а по небу - кракаділи... Ото буду розганяти, або я не Жанна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 14:45:47 ]
Може, і ні.
Людина могла просто піти вивчати Вашу творчість з глибини часів, як роблю і я стосовно кожного автора, який залишає на моїх сторінках свій коментар або оцінку.
Я вже не докучатиму своїми появами. Або я не Олесь.
На все добре. ЩАСТИ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-01 14:30:21 ]
Вірші мене зацікавили як поетичний твір. Емоційно і продумано. Характер Жанни мені не знайомий. Думаю, що це характер автора. Не погано і так. Сучасності таких людей не вистачає. Історично Жанна д’Арк могла бути і такою. Сильна частина твору без зайвих емоцій така: «І злизав
Вогонь ганебну сукню… Тіло… Тіло,
Дівоче, юне, непорочне тіло
На глум, на посміх натовпу біліло
Так довго… Та ж гори!».
Успіхів Вам, Люта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 09:19:34 ]
Емоційний, так емоційний. І романтика аж зашкалює. Суцільна романтика. Сказав би так дівочо-дитяча. З теми про сльозу Цезаря. А є й інші теми. Вязьма. Березень, 42-ий рік. Без їжі, без сну, мокрі, без патронів і зовсім без надії на якусь допомогу. Немає кому допомогти і немає чим допомогти. Котрий місяць ті що залишилися відтягують на себе німецьки війська, стараються виконати накази, яких не можна виконати. Єдиний генерал, якого за всю війну німці самі поховали з почестями. Не Цезар, занадто довго і вдало він їх водив, занадто багато часу відняв, плани порозвалював. З оточення вийшли одиниці. Жанна д"Арк можливо і свята, але не на слов"янській землі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2017-03-11 00:39:07 ]
Сильний вірш. І тема вічна.... Сподобалось!