ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.03.18 22:08
***
Якось трапивсь папуасам
Отакий журнал «Плейбой».
Племенем вивчають, разом, -
Лише чути: - йой та йой.

Граціознії постави
І фігурки, бюсти пишні.
Папуасам все цікаве -

Оксана Дністран
2026.03.18 21:01
ПЕРЕМОВЧИ МЕНЕ…
Перемовчи, перетерпи,
Перелюби мою печаль,
Коли розхристані вітри
Крізь мене мчатимуть у даль,
Коли відступниця зима
Мене полишить на весну,
Коли давитиме вина
Холодним потом після сну,

В Горова Леся
2026.03.18 20:36
Весняного зачаття дух тонкий
Весняного зачаття дух тонкий
Несе світання поспіхом несмілим.
Де снігу нерозталі п'ятаки
Дивацьким слідом поміж трав осіли,

Збігаючись до півночі у тінь.
Так схожі на потріпані мачули.
Обабіч них струмок прохлюпотів,

Олена Побийголод
2026.03.18 19:12
1935. Пісня про Щорса (в скороченні)
Михайло Голодний (1903-1949; народився й провів юність в Україні)

Йшов загін над берегом
    в цокоті підків,
на коні під прапором
    командир сидів.

Голова зав’язана,

Марія Дем'янюк
2026.03.18 19:05
Золоте телятко
Молочний місяць — золоте телятко,
Візьму тебе на руці й пригорну...
Одвічна на Землі для всіх загадка:
Хто це говорить зорями «Люблю»?
Чому стежина в небесах ясніє?
Хто йде по ній і одночасно мріє?
Чому сопілки музика бринить,
Коли, здається, все д

Іван Потьомкін
2026.03.18 19:04
"Любій Учительці від неслухняного учня"
Я був майже в приятельських стосунках з Іваном Дзюбою, Євгеном Сверстюком – чоловими шістдесятниками, чиєю думкою дорожив кожний з причетних до красного письменства. Не раз і не два, відвідуючи Євгена Сверстюка в Інституті ботаніки, чув від нього: «Оце н

Борис Костиря
2026.03.18 13:24
* * *
Народжується ранок, як оргазм.
Народжується у вогні страждань.
І кожен промінь, наче богомаз,
У первісному вихорі жадань.

Проміння пронесеться крізь пітьму,
Немов крізь павутиння і полон,
Крізь пустку ошелешену й німу,

Юлія Щербатюк
2026.03.18 13:14
Маки цвітом в полях облетіли
Маки цвітом в полях облетіли,
Скоро в вікна загляне зима.
І природа слаба і безсила
Вже не схожа на себе сама.

По самотніх і голих алеях,
Там, де шурхіт опалих пожеж.
Голови не покривши своєї,

Юрій Гундарів
2026.03.18 09:47
ВОНИ ЗАХИЩАЛИ НАС. Василь Сліпак
Оперний співак зі світовим іменем. Володар унікального голосу - контртенору.
Соліст Паризької національної опери.
Перебуваючи за межами України, ніколи не припиняв переживати за її долю, завжди був у вирі подій.
Загинув у бою на Донбасі від кулі снайп

Віктор Кучерук
2026.03.18 06:36
* * *
Сірі котики вербові
І пухнасті, і м'які, -
І убрані празниково,
І завжди небоязкі
Ці сіренькі верхолази,
Ці пухнастики малі,
Що знов просяться до вази
На письмовому столі.

Ірина Вовк
2026.03.18 06:35
Княжна козацького степу: Епілог Пам’яті. Троянда і Полин
Не шукайте її в холодних реєстрах, у переліку дат чи в тесаному камені. Вона розчинилася в Рашківському тумані, там, де Дністер зупиняє свій біг, зачувши шерех княжих подолів. Її могила – не пагорб із хрестом, а простір між козацьким степом і молдавськи

С М
2026.03.17 22:01
За чуттями (Jefferson Airplane)
За чуттями як-от бити фарфор
Або сміятися
Бий фарфор, сміючись
Бий фарфор, сміючись, сміючись

За чуттями, як-от падолист
Або усміхання
Падай листям усміхаючись

Ірина Вовк
2026.03.17 19:35
Княжна козацького степу: Намисто султана -- прокляття і любов (продовження 3)
…У скринях окованих, серед шовків і смирни, лежало в о н о – дарунок зі Сходу, важкий і сліпучий. Намисто султана, де кожен алмаз – як сльоза, і кожен рубін – наче крапля крові пекучої. Господар Васіле Лупул надів його доньці на шию в день шлюбу: «Носи, Р

Іван Потьомкін
2026.03.17 17:57
***
Ти вже шосте коло з легкістю долаєш,
А я по-старечому ледве шкутильгаю.
Не стану хвалитись, що колись і я
Не одного з бігунів, як ти, обганяв.
Спогади, щоправда, в спорті не підмога,-
Попри біль і втому треба трудить ноги.
Ти вже на десятім – я ж на

Ігор Терен
2026.03.17 12:43
На межі терпіння
                    І
Що не малюй,
              а йде війна,
допоки є московія
і корегує сатана
неписану історію.

                    ІІ

Юрій Гундарів
2026.03.17 12:22
Мій читацький денник. Юрій Яновський
…Я люблю людські руки. Вони мені здаються живими додатками до людського розуму. Руки мені розповідають про труд і людське горе. Я бачу творчі пальці — тремтячі й нервові. Руки жорстокі й хижацькі, руки працьовиті й ледарські, руки мужчини й жінки! Вас я л
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Жанна Люта (1960) / Вірші

 Жанна
Надихатись. Вдихнути наостанок.
Позаду Орлеан, Турель, Боревуар,
Комп’єн, Руан. Руан… Травневий ранок…
Надихатись… О, зараз буде жар…
Ко… Королю Карле… Лю… Людовіку, дофіне…
Не… покидайте, ні… Ні. Німо… Ні, гуде…
Це хмиз. Надихатись… Хвилину… Стіни, стіни…
Стіна вогню! Королю, де ти, де?
Реве юрба. Чи то давно ревіла
Ти стоголосим «Слава!»? І злизав
Вогонь ганебну сукню… Тіло… Тіло,
Дівоче, юне, непорочне тіло
На глум, на посміх натовпу біліло
Так довго… Та ж гори!
Усе…

Конклав
Не врятував…
Король
Не врятував…
І ти
Не врятував,
Мій лицарю…

Летить душа у простір…
Чекає небо.
Діва вознеслась.
Я так любила вас!
Наосліп і нарозтвір,
На розпач, люди,
Я любила вас!
Реве юрба. Гарячий попіл, значить –
Не діва, не свята, не взначена перстом!
Руан їм не простив. Руан ганьбу позначив
На плитах площі пам’яті хрестом.

Я- Діва. Я – любов. Я – Франція. Я – Жанна.
Легенда, символ, пам’ятник, свята…
Горить вогонь. Надихатись востаннє.
Руан. І дим у ранок відліта.




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Валентин Бендюг 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-02-26 12:53:54
Переглядів сторінки твору 17560
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.033 / 5.71  (4.689 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.882 / 5.63  (4.528 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.01.05 12:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 16:46:17 ]
Ой, наше юноє дарованіє загнівалося. Шекспірику наш майбутненький, негайно піду і п'юрком помахаю над вашим самотнім сонетиком. Але прощу не гніватися. Всі ознаки сонета на місці, всі рими чергуються правильно, та не ллється поки що текст, хоч і без ком. Плавності бракує. От над цим і попрацюйте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-26 17:25:40 ]
Я так старалася, вчила. От, думаю, наша Ла Зірка прилетить, а тут вогник тепленький... А у вас там дощик... Дощовички красним панночкам роздаєте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 12:57:42 ]
Скільки вважаю, стільки й ставлю. Для Вас особисто можу ставити по максимуму не читаючи. Згода?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 13:25:14 ]
Мені особисто від Вас нічого не треба. Тим більше не читаючи. А "Скільки вважаю, стільки й ставлю" - це Ви забудьте, тут такі штучки не проходять. Згоди між нами не буде. Ви ще не зрозуміли, куди потрапили. Почитайте чуже і своє, порівняйте, якщо спроможні, а тоді й воюйте. А найкраще - власним словом, власними гарними віршами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 13:37:31 ]
Жанцю, я оце подумую, що ж між нами з Анею і Вандою спільного... Мені би Шерлока сюди, той би враз допетрив:(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 13:38:40 ]
Жанна права, адміністрація нашого ресурсу несе відповідальність за дії користувачів.
Тобто є правила і за дотриманням цих правил строго слідкують. Ціль дотримання наших правил - максимальна об'єктивність і допомога авторові у його стосунках із Високим, і утримування від проявів низького...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 14:00:43 ]
Матінко, знову ці рейтинги!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 14:06:01 ]
Оцінки, бали, вимпели та стяги - це неприємна дійсність, яка залишилась від соціалістичного змагання, до якої одна людина вже охолонула після творчої дискусії шанованих мною авторів на одній з його сторінок.
Вітаю Вас, шановані мною автори :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жанна Люта (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-27 14:34:13 ]
Олесю, вітаю. Безплідні дискусії варті лише одного - щоб їх припинити. Я все бачила, все зрозуміла і все оцінила, Олесику, дякую. Спосіб - залізти у стару публікацію і там наслідити видає у цьому новачкові не такого вже й новачка.
Але радість поета не в оцінці, радість у тому, що згори вірша послали! От у чому сенс! Ми тут гріємося біля сонця поезії, а по небу - кракаділи... Ото буду розганяти, або я не Жанна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2008-02-27 14:45:47 ]
Може, і ні.
Людина могла просто піти вивчати Вашу творчість з глибини часів, як роблю і я стосовно кожного автора, який залишає на моїх сторінках свій коментар або оцінку.
Я вже не докучатиму своїми появами. Або я не Олесь.
На все добре. ЩАСТИ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-04-01 14:30:21 ]
Вірші мене зацікавили як поетичний твір. Емоційно і продумано. Характер Жанни мені не знайомий. Думаю, що це характер автора. Не погано і так. Сучасності таких людей не вистачає. Історично Жанна д’Арк могла бути і такою. Сильна частина твору без зайвих емоцій така: «І злизав
Вогонь ганебну сукню… Тіло… Тіло,
Дівоче, юне, непорочне тіло
На глум, на посміх натовпу біліло
Так довго… Та ж гори!».
Успіхів Вам, Люта.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-12 09:19:34 ]
Емоційний, так емоційний. І романтика аж зашкалює. Суцільна романтика. Сказав би так дівочо-дитяча. З теми про сльозу Цезаря. А є й інші теми. Вязьма. Березень, 42-ий рік. Без їжі, без сну, мокрі, без патронів і зовсім без надії на якусь допомогу. Немає кому допомогти і немає чим допомогти. Котрий місяць ті що залишилися відтягують на себе німецьки війська, стараються виконати накази, яких не можна виконати. Єдиний генерал, якого за всю війну німці самі поховали з почестями. Не Цезар, занадто довго і вдало він їх водив, занадто багато часу відняв, плани порозвалював. З оточення вийшли одиниці. Жанна д"Арк можливо і свята, але не на слов"янській землі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Шон Маклех (Л.П./М.К.) [ 2017-03-11 00:39:07 ]
Сильний вірш. І тема вічна.... Сподобалось!