ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер

Артур Курдіновський
2026.03.12 23:33
Зимова соната лунає красиво,
Сніжинки легенькі пошиють серпанок.
Казкова новела лягає курсивом -
Краплинки надії прикрасять світанок.

Октави небесні співають блакиттю,
Стражденні рядочки запахли зимою.
Ласкаво засяють минулі століття,

Володимир Бойко
2026.03.12 22:48
Себе, коханого, люби,
Люби шалено й емоційно.
Ти найдорожчий і безцінний
Серед безликої юрби.

Себе, коханого, люби,
Не припиняй ні на хвилину,
Нехай думки до себе линуть

Євген Федчук
2026.03.12 17:24
У часи, як в Україні ще чумакували.
Ішли валки чумацькії по Дикому полю,
Випробовували часто мінливую долю,
Бо усякі небезпеки на них там чигали.
Хижаки та ще, не дай Бог, степові пожежі,
Від яких порятуватись було неможливо.
Чи то в балці налетить

Ігор Шоха
2026.03.12 17:01
                    І
Знищує совкове покоління
бог війни, але цупке коріння
пріє – не пани, і не раби,
а розтерте жорнами судьби
і не пересіяне насіння
під орала іншої доби.
Ера воєн вирушає далі,

Артур Курдіновський
2026.03.12 15:16
Я чув, що скоро весняна відлига
Розтопить лід прозоро-кришталевий...
І дійсно! Тануть вже баби зі снігу...
Та серед них немає королеви.

Усупереч весні у серці зимно.
Куди не подивлюсь - нема нікого.
О, руйнівна фантазіє нестримна!

Іван Потьомкін
2026.03.12 11:36
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде

Борис Костиря
2026.03.12 11:08
Подорожній іде
невідомо куди, він продирається
крізь ніч. Його ніхто
не чекає. Його вічним посохом
стала самотність,
а вічним другом - покинутість.
До кого він постукає у двері?
До відчаю, зневіри?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 Вовчиця




Найвища оцінка Христина Лисюк 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Белла Донна 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-04-08 16:54:14
Переглядів сторінки твору 4797
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.887 / 5.5  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.741
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-04-08 17:20:55 ]
Варцю, а хто така Тереза? Щось мені важко зрозуміти, про що цей вірш...:((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-08 17:25:05 ]
Порівняння з матір'ю Терезою, звісно не буквальне. Знаєш, багато читала про Гомору і це ніби таке враження, якісь уривки, толком не поясню одним словом)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-08 18:11:21 ]
Ідею схопив. але не дуже зрозумів до чого там Тереза...
"Гоморра" - дабл "р".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-04-08 19:53:11 ]
Вірш гарний, а смисл - то суто авторська справа:) Але і асоціації ж у мене пішли колами по свідомості!.. Якось дивно мені в одному асоціативному ряді читаються Тереза і "вночі - вовчиця". Хоча, вовчиця у мене чомусь вималювалась у ту, що годувала Ромула і Рема... Та то вже деталі:)
Варуню, у мене одне питання: яку "найбільшу слабкість" ти мала на увазі? Заінтригувала!..:)
З любов"ю,
Ніка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-04-08 20:28:49 ]
Якщо за плечима горить - обертатися не можна. Асоціативний ряд і справді химерний, Варцю. "Рівень моралі - на рівні болю" - оце воно, воно! Десь я ту Гомору бачила, десь зовсім близько...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Каменський (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-08 21:24:07 ]
Ти готеса?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2008-04-08 21:28:23 ]
Варцю!
Ти ж знаєш як я до вовків відношусь...
"самотній вовк зпоміж вовків..."
А вовчиць...
Береш зубами її за загривок...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2008-04-08 23:05:01 ]
Вірш звучить, захоплює і в той же час викликає суперечливі відчуття, бо трактувати його можна майже у протилежних напрямках. Як на мене, люди і вовки не є антагоністами у своїх моральних якостях. Я б навіть сказала, що деяким людям до вовків – як до неба, бо те що я знаю про вовків, дозволяє стверджувати, що у своїй зграї ці тварини досить таки високоморальні істоти. Інша справа, що люди і вовки були колись конкурентами, і вовк для більшості людей залишається символом зла. Але і в цьому разі все одно залишається багато вільного місця для розуміння як кому заманеться. Особливо строчка про найбільшу слабкість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-09 09:54:54 ]
Юрцю, виправила)))
Ніко, найбільща слабкість - це неволя. Цей вірш повністю я не зможу пояснити)))
Лесюню, всі ми її бачили, мабуть... Дякую))
Богдане, ні не готеса, хоча спілкуюся тісно із готами))
Юрцю, ррррр, все то ти знаєш;)
Тетяно, погоджуюсь стовідсотково! Дивовижні тварини.
З теплом, Варця))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Бойчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-09 13:54:03 ]
Прочитав тільки сьогодні і захоплено, наче загнане зграєю вовків ягня, кричу, та не від страху, а від "+"-их вражень - "СУПЕР!!!".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-09 14:11:20 ]
Дякую))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-04-09 15:53:05 ]
Сучасно, красиво. «Рівень моралі – на рівні болю.»!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-09 16:16:31 ]
Дякую, Володю))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-04-09 16:40:20 ]
Кажется, на самой глубине памяти - имя? И мораль должна быть где-то недалеко... так что "на уровне боли" - 100%!!))
Что-то мне напомнило "Вдень ти людина, вночі – вовчиця.", но что?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-09 16:43:17 ]
Мені самій щось нагадує... Але що?!)))
Дякую)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Христина Лисюк (Л.П./Л.П.) [ 2008-04-16 10:03:13 ]
Подобається "ти не із тих, що звертають гори". Непафосно, правдиво. Глибоко. Пасіба))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-04-16 10:12:24 ]
Тобі дякую))))