ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Дмитро Дроздовський (1970) / Вірші

 Залиште коньяк недопитим. Сідайте. Вже вечір




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-02-20 22:58:07
Переглядів сторінки твору 4836
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.835 / 5.5  (4.817 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 4.804 / 5.5  (4.721 / 5.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2018.10.12 18:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 23:11:56 ]
Привіт із швидкоплинного травмаю ;-)
Бачу поїздка виявилася вдалою. Проте, перебування у дивній землі внесло трохи русизмів:

*"Не бачу себе у люстерці німого жалю." - люстерко середнього роду, у чому? у люстерку. Із вашого теперішнього варіанту виходить, що називний відмінок люстерка (вона?) чи її очі? :Р

*передостання строфа:
"Так хочеться кинути чимось — немає шеляги," - шеляг чоловічого роду, немає кого? шеляга. До вашої "тяги" підходить "фляги" :Р

*остання строфа:
"Чи, може, все буде ізнову навспак догори."
прошу сказати, що то є "навспак"?

*і, тут же, важко читати передостанній рядок, забагато впритул приголосних:
"Й на тлі театральних овацій приїде карета", може забрати "Й"? Тоді додастся дзвінкості :)

Однак... Те, що маю сказати ще, прочитайте медитативно :-)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Макс Непорада (М.К./Л.П.) [ 2008-02-20 23:15:16 ]
Карету мне, карету - и горе от ума... Не знаю чи є якісь відхилення від норм (Зара без мене збіжаться й знайдуть, а ні то - винайдуть) але те, що Ви написали я приймаю як своє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 23:33:25 ]
Максе, Ваш коментар про написане стосується автора чи коментатора? ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Дроздовський (Л.П./М.К.) [ 2008-02-20 23:41:40 ]
Дорогі друзі!! Дуже Вам дякую за слушні поради!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2008-02-20 23:57:45 ]
Чудово. А тепер скажу: мені подобаються ваші вірші, Дмитре :) Залиште коньяк недопитим, а краще... налийте іще :Р


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-02-21 10:17:29 ]
Дмитре, настрій важкуватий, проте передано його уповні. А "карета швидкого спасіння" - і взагалі саме воно!
Не будемо вдаватись до театральний овацій, вдамося до щирих;)
Успіху!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2008-02-21 11:16:04 ]
Гарний вартісний вірш, Дмитре. Вітаю!
з теплом, Варця))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-02-21 11:20:05 ]
Може, шпалери "витріщають" очиська? А вірш прекрасний, це правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2008-02-21 18:28:23 ]
Мені останні кілька днів щастить писати відгуки на хороші вірші)) Дуже вартісна річ, сподобалось і ще раз сподобалось.
Майстерне використання деталей. Настроєвість. Хороший стиль і "голос автора". Розвивайте їх далі))).
Дякую, Ната.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стахівська Юлія (Л.П./Л.П.) [ 2008-05-15 22:00:02 ]
вітання!
вперше потрапляю на ці тексти, хоча, правду сказати, чула про них різне.втім, один на один з ними краще:)
мені важко писати тут оцінкові якісь речі, єдине - черговий злам століть знову повертає до символізму (чи не так?), декадансу та фаустівського духу...
перша строфа цього вірша мене підкупила прочитати більше.є дуже смачні речі.люблю фактурну мову (хоч тепер вона якась вигнанка, мовляв, де ти бачила, щоби хтось так говорив),а тут це трапляється. такі мої скромні думки