ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.06.14 20:11
іще на хвилину дитинство городом недостигаючих полуниць · строго зелений нечервоніючий аґрус усе дозволяється їсти навіть не миючи · старий холодильник кавказ із характерною залізною ручкою що в одноруких бандитів тільки стирчить не догори а додолу · херн

Євген Федчук
2026.06.14 19:27
Ще прізвищ в давнину не існувало,
По прізвиськам людей і розрізняли.
Князів, скажімо давньоруських взяти.
Мстиславів там і Рюриків багато,
Всеславів, Володимирів чимало.
Та й Святославів, Ігорів навалом.
Ще Всеволоди всякі, Ярослави.
Й багато хто з

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Пінгвіни летять – скоро осінь




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-21 18:29:37
Переглядів сторінки твору 12185
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.214 / 5.5  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.213 / 5.5  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2008-06-21 18:43:46 ]
Та цур Вам, Чорнявко! Таке придумати...
А корови у Вас не літають?!
Класна річ. Якось так сприймається... і як гумор, і як лірика водночас. Саме це й захоплює.
Бравіссімо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:07:59 ]
Ні, Несторе, корови літають у Зені. Тому він ходить в броньованій касці :))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-21 20:13:12 ]
Цікавий вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:08:31 ]
Тішуся, що сподобалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 21:25:51 ]
Цей вірш мені здався схожим на схил, яким легко йти донизу, але так важко повертатися назад.
Але...
Часто буває, коли образи твору від початку до кінця стають все більш широкими, але ж саме тут - в перших рядках вже так багато... їх прочитав - наче отримав чашу, повну по вінця. і страшно розлити, не пройти - з напругою, хоч цей твір і читається на одному подусі, - віршем.
Але...
кінець знов стає площиною, паралельною горизонту,
ряд крапок ніби це підкреслює.
Але...
Але...
хм. не зважайте...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:10:54 ]
ОнЛі, а де тут, по твоєму, починається кінець? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 22:14:51 ]
А як на мене, то сильний в цій поезії саме кінець. Сподобався такий собі симбіоз жанрів і настроїв. Але, Чорі, чому Мальвіна, а не Маргарита? Так хочеться, щоб Маргарита...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:18:18 ]
У Маргарити, Оленко, був свій транспорт, якщо пам"ятаєш :) І потім, всіх багато, а фанери мало :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 22:21:39 ]
Та що той її транспорт, коли тут на фанері катають. А голяка на фанері, знаєш як круто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:37:50 ]
Чоррріііі-і-і-і!! Зарезервуй і мені місце на фанерці! І сто грамів моря, якщо не встигну долучитися до "попойки", дуже попрошу у слоїчок...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:41:49 ]
Дивлюсь, скоро фанерку двоповерхову доведеться робити :))) А моря - запросто, хоч 150 грамів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-06-22 01:24:28 ]
такі вони, сестри...
і від раю ближчі до краю...
і море випити, аби солі більше ні на кого не лишилось...
і благословити, навіть верхи на фанері, утрьох, чотирьох, п"ятьох...
а тоді - день сьомий.
мир і спокій. відпочинок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-22 01:41:16 ]
а тоді знову – початок, і знову до раю далеко, і знову солі - ціле море... і тільки viola d’amore вічна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-22 09:50:53 ]
Уже повсідались. Фанера по вінця набита
набралось дівчат і кобіт, всі - посестри
що будем робити, коли не злетить гвинтокрил
під вагою гріхів, що нанести зуміли в салон
ці красуні зухвалі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-22 10:15:05 ]
Доведеться штовхати з гори
гвинтокрилу фанеру:
потоки повітря її неоднмінно
врятують,
а разом із нею дівчат і кобіт -
всіх посестер,
Бо кохали вони – тому не грішні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Зубрицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-22 16:07:59 ]
Мені сподобалося. Окрім срібної струни і горя, яке шкрябає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-23 02:04:23 ]
Дякую. А чим вам не вгодили струна з горем? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-23 01:38:51 ]
Насправді, Чорнявко, класно. Текст сподобався, тому одразу ж поспішив оцінити й прокоментувати. А тут узагалі прозрів: коменти (насамперед Ваші відповіді) - просто бомбові. Приємно читати. Аж часом і втручатися здається недоречним: дуже все елітно, аристократично, по простому - файно.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-23 02:11:56 ]
От як раз ви, Володю, будь ласка, втручайтеся, не соромтеся. Завжди приємного поспілкуватися з розумними людьми :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-23 11:16:52 ]
Пінгвіни - українські народні птахи.