ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

Павло Сікорський
2026.03.15 10:51
Двовірш - архіскладна поетична форма із двох віршових рядків, де перший і другий римуються між собою. Причому рима читається згори вниз і знизу вгору, зберігаючи ритм.
На додачу, конкретно у цьому двовірші сенс не зміниться, якщо поміняти рядки місцями.

М Менянин
2026.03.15 02:02
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Чорнява Жінка (1965) / Вірші

 Пінгвіни летять – скоро осінь




Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-06-21 18:29:37
Переглядів сторінки твору 11761
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.214 / 5.5  (4.999 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 5.213 / 5.5  (5.005 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2018.09.20 11:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нестор Мудрий (М.К./Л.П.) [ 2008-06-21 18:43:46 ]
Та цур Вам, Чорнявко! Таке придумати...
А корови у Вас не літають?!
Класна річ. Якось так сприймається... і як гумор, і як лірика водночас. Саме це й захоплює.
Бравіссімо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:07:59 ]
Ні, Несторе, корови літають у Зені. Тому він ходить в броньованій касці :))
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Павло Потелицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-21 20:13:12 ]
Цікавий вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:08:31 ]
Тішуся, що сподобалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 21:25:51 ]
Цей вірш мені здався схожим на схил, яким легко йти донизу, але так важко повертатися назад.
Але...
Часто буває, коли образи твору від початку до кінця стають все більш широкими, але ж саме тут - в перших рядках вже так багато... їх прочитав - наче отримав чашу, повну по вінця. і страшно розлити, не пройти - з напругою, хоч цей твір і читається на одному подусі, - віршем.
Але...
кінець знов стає площиною, паралельною горизонту,
ряд крапок ніби це підкреслює.
Але...
Але...
хм. не зважайте...))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:10:54 ]
ОнЛі, а де тут, по твоєму, починається кінець? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 22:14:51 ]
А як на мене, то сильний в цій поезії саме кінець. Сподобався такий собі симбіоз жанрів і настроїв. Але, Чорі, чому Мальвіна, а не Маргарита? Так хочеться, щоб Маргарита...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:18:18 ]
У Маргарити, Оленко, був свій транспорт, якщо пам"ятаєш :) І потім, всіх багато, а фанери мало :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Пашук (Л.П./М.К.) [ 2008-06-21 22:21:39 ]
Та що той її транспорт, коли тут на фанері катають. А голяка на фанері, знаєш як круто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:37:50 ]
Чоррріііі-і-і-і!! Зарезервуй і мені місце на фанерці! І сто грамів моря, якщо не встигну долучитися до "попойки", дуже попрошу у слоїчок...;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-21 22:41:49 ]
Дивлюсь, скоро фанерку двоповерхову доведеться робити :))) А моря - запросто, хоч 150 грамів :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2008-06-22 01:24:28 ]
такі вони, сестри...
і від раю ближчі до краю...
і море випити, аби солі більше ні на кого не лишилось...
і благословити, навіть верхи на фанері, утрьох, чотирьох, п"ятьох...
а тоді - день сьомий.
мир і спокій. відпочинок...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-22 01:41:16 ]
а тоді знову – початок, і знову до раю далеко, і знову солі - ціле море... і тільки viola d’amore вічна...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-22 09:50:53 ]
Уже повсідались. Фанера по вінця набита
набралось дівчат і кобіт, всі - посестри
що будем робити, коли не злетить гвинтокрил
під вагою гріхів, що нанести зуміли в салон
ці красуні зухвалі?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-22 10:15:05 ]
Доведеться штовхати з гори
гвинтокрилу фанеру:
потоки повітря її неоднмінно
врятують,
а разом із нею дівчат і кобіт -
всіх посестер,
Бо кохали вони – тому не грішні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Зубрицький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-22 16:07:59 ]
Мені сподобалося. Окрім срібної струни і горя, яке шкрябає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-23 02:04:23 ]
Дякую. А чим вам не вгодили струна з горем? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Півторак (Л.П./М.К.) [ 2008-06-23 01:38:51 ]
Насправді, Чорнявко, класно. Текст сподобався, тому одразу ж поспішив оцінити й прокоментувати. А тут узагалі прозрів: коменти (насамперед Ваші відповіді) - просто бомбові. Приємно читати. Аж часом і втручатися здається недоречним: дуже все елітно, аристократично, по простому - файно.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-06-23 02:11:56 ]
От як раз ви, Володю, будь ласка, втручайтеся, не соромтеся. Завжди приємного поспілкуватися з розумними людьми :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-23 11:16:52 ]
Пінгвіни - українські народні птахи.