ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
у чесність повернути віру,
не красти і багатим буть!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Усі крадуть у цій країні - 2
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-06-28 15:18:00
Переглядів сторінки твору 4621
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.637 / 5  (4.611 / 5.08)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.342 / 4.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.06.07 12:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 15:23:42 ]
Оце правильно п. Володимире. $60 за секунду крав Вітя Фєдя по словах Святої Юлії. Вона так переживає, бо їй мало що дісталося. Різниці між ними ніякої.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 17:13:40 ]
Олександре, українська ментальність така: «немає людини краще за мене». Назвіть, будь ласка, джерело, з якого Ви берете звинувачення на адресу Ю. В. Тимошенко. Звідки така злість проти людини, яка працює на державу. Данні про «60 доларів за секунду» я почув від Голови комісії з перевірки державних підприємств (зафіксовано розкрадання на 10,2 мільярда грн. при владі уряду Януковмча). Але не в тому річ, хто це озвучив. Подивіться навколо себе, як я це роблю. Там де я живу, у мене з-під ніг крадуть мою українську землю, український ліс, українські водойма, українське повітря. А Ви, вже вкотре, намагаєтесь захищати крадіїв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-29 19:36:08 ]
Олександре, перечитав Ваш коментар і зрозумів, що не зрозумів його. Тому прошу вибачити. З повагою, Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 21:08:53 ]
"КПСС - ум, честь и совесть"

Розум вбили жахливим цинізмом
Честь отримала свій ешавот
Совіть стала давно атавізмом,
Як і кожна із списку чеснот. (с)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 21:09:14 ]
ешафот, пардон

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-29 19:38:01 ]
Нажаль, це так. Міркую вголос: що може примусити українську владу жити по правді? Християнська релігія? Ні. Не можна ввійти два разу в ту ж саму річку. Ми вже входили в це православ’я, яке завжди було проросійським.
Саме з проросійським православ’ям боровся і Тарас Шевченко, і Леся Українка, і Іван Франко. Залишаються: технічний прогрес, національна культура, національна релігія з національним Богом. Скільки треба часу для цього, і що далі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-29 22:26:38 ]
Я думаю, що ніхто і ніщо не зможе примусити владу, бо вона є закономірним відображенням духовного рівня народу.

Ні прогрес, ні культура, ні релігія тут не допоможуть до тих пір, поки вони самі не будуть засновані на абсолютних цінностях. Бо інакше прогрес породить монстрів від науки, національна культура, - нацизм, релігія, - фанатизм.

Але як це зробити, - у мене немає відповіді. Тут хоча б втілити обрані цінності у своєму власному житті, хоча б вплинути через це на власне оточення...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-30 12:12:47 ]
Я б з Вами погодився, якби Ви не обізвали національну культуру - нацизмом. Без національної культури немає нації, немає нації – немає народу (є натовп людей), немає народу – немає держави, немає держави – немає країни (є територія). Нацизм, як ярлик, дуже застарілий. «Гражданіном міра» може бути тільки та людина, яка поважає свою націю, культуру, мову, і поважає інші нації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-30 21:09:00 ]
Цілко з вами згоден.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-30 21:08:34 ]
Володимире, у нас з вами десь тут непорозуміння вийшло (лікаре, мене ігнорують :) )

Повторюю ще раз, - до тих пір, поки центром національної культури не будуть абсолютні цінності (щирість, чесність, самоповага і повага до інших ... і т.д. по списку), можливі різні збочення. І нацизм в тому числі.

А поки що маємо такі перли народної творчості як "хай відсохнуть руки, що гребуть від себе."

Досить точний діагноз для стану теперішнього суспільства, чи не так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-30 22:17:20 ]
Саме так. Але я не уявляю собі українців нацистами. Націоналістами, в кращому розумінні, так. Більш того, вважаю, що здоровий націоналізм допоможе українському народу стати з колін. Ми на якомусь етапі пригноблення чужинцями і своїми запроданцями загубили шану до себе. Відродити її дуже важко. В цьому може допомогти тільки національна свідомість, яка відроджується національною культурою, знанням національної історії і т. і. А «монстрів» і зараз багато, і всі вони в апогеї розвитку, далі вже нікуди. Українця вже не залякаєш монстром. З повагою, Володимир.