ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
Як гетьман Богдан Микошинський зупинив набіг татарської орди в 1586 році
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Прометей
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
* * *
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
2008. Футбольний репортаж (опера-буфа)
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
***
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
За хмарою
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод

Іван Потьомкін
2026.02.07 20:39
***
Про що ти хочеш розказати, скрипко?
Чом смутком пронизуєш до дна?
Чому веселістю прохоплюєшся зрідка?
Чи, може, скрипалева в тім вина?
Чи справжня музика і в радощах сумна?

Олександр Буй
2026.02.07 20:21
Ренесанс
Я спалю на багатті книжки
У вечірній туманній журбі –
Хай вогонь поглинає рядки
Тих віршів, що писав не тобі,

Хай у полум’ї згинуть слова –
Відтепер їм не вірю і сам.
Я минуле життя обірвав –

Світлана Пирогова
2026.02.07 13:53
Доля
У кожного вона своя. А чи прозора?
Немов туман над ранньою рікою.
То лагідна, сіяє, як вечірні зорі,
То б'є у груди хвилею стрімкою.
І не напишеш буквами її - лиш ритмом.
Ми чуємо : "Так доля забажала".
Не істина вона, не вирок і не міфи,
А інко

Борис Костиря
2026.02.07 10:26
Заморозки
Укрили заморозки ніжні квіти,
Немов тирани чи лиха орда.
Слова звучать беззахисно, як віти,
А гасла застигають, мов слюда.

Укрили заморозки сподівання
На світло, на відлигу, на прогрес.
І опадають квіти розставання,

Лесь Коваль
2026.02.07 09:00
Глибінь
Туманом розлилося небо в море,
розмивши своїм паром горизонт,
бентежне, феросплавне, неозоре.
Окріп вальсує з кригою разом
на цім окрайці часу і галактик
за межами людських думок глоти.
А ми, наївні смертні аргонавти
даремні робим спроби осягти

Артур Курдіновський
2026.02.07 05:08
Годинник з синім циферблатом (квартон)
Годинник з синім циферблатом,
Зі штучним і простим камінням
Не коштував грошей багато,
Та був для мене незамінним.

І проводжав моє дитинство
Годинник з синім циферблатом,
І юність зустрічав барвисту,

Марія Дем'янюк
2026.02.06 21:40
Дякую Тобі
Мій Боже, дякую Тобі, що Ти є,
За те, що ведеш Ти мене за руку,
За те, що так сяє ім'я Твоє,
За те, що витримує серце розлуку.
За віру : добро переможе завжди,
За шепіт: тримайся, дитино, зажди,
За дотик вві сні: ти не бійся, я тут,
Малюю любов'ю

Лесь Коваль
2026.02.06 21:07
Паросток
Наосліп, через кипінь і не в такт,
в хитке незнане майбуття сире
ми тчем свої маршрути до Ітак
під моторошний переспів сирен.

Наповнені живим теплом осердь,
заховані з народження у глині,
бють пагони собою темну твердь,

С М
2026.02.06 18:04
Чиста конкретика (Procol Harum)
О ти (чий зір усе одвертий, а мій все пропустив)
До болю прагну я спасіння. Дай гумору мені
Що в морі я у цій пшениці
йде гомін, а ні з ким не стрітись
І горе й сміх, правдиво дивні
Та умирають і без ридань

Всі оди, названі інакше, звучать, мабуть

Артур Курдіновський
2026.02.06 17:31
Кинуті тюльпани (сонет)
Німе повітря. Королівство тиші.
Дорога в безпросвітну далечінь.
Любов мені листа сумного пише...
Невже від почуттів лишилась тінь?

Стою на долі сірому узбіччі.
Життя проходить повз. Лише зітхне:
"Дивися, як змінилося обличчя!"
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Мацуцький / Вірші

 Усі крадуть у цій країні - 2
«Уряд Януковича у 2006-2007 роках
крав зі швидкістю 60 доларів на секунду».
(З радіо, телебачення та газет)

Усі крадуть
у цій країні.
Хто більше,
а хто менше.
Від тих часів крадуть.
І нині –
теж не востаннє,
як не вперше.
Один вкраде добра
в півгривні,
а інший
на мільярд вкраде.
Обидва перед Богом винні.
Та де ж той Бог?
Та віра де?
А, може, нам
свою країну
продати богу-москалю.
Хай покарає і дитину
за ту провину,
без жалю.
О Боже!
Дай же нам не красти,
не руйнувати
спільний дім,
себе звільнити
від напасти
і об’єднатися…
А втім…
Який святий
вкрав нашу віру,
ті наші будні
і свята,
ту рідну віру –
моці міру?
Яка ота
душі сльота?
І де ж та людськість,
дУші чисті,
діла і помисли братів?
Нема душі –
немає честі,
немає нації…
А втім…
Невірний брате українцю!
Невірний нації й землі,
ти – уподібнився гостинцю
чужим богам
в чужий імлі.
Якої ж ще чекати кари! –
від не своїх -
чужих богів.
Самі себе
ми обікрали.
Своя біда.
Свої борги.

16.06.08

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-06-28 15:18:00
Переглядів сторінки твору 4966
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.634 / 5  (4.713 / 5.22)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.703 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.02.08 19:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 15:23:42 ]
Оце правильно п. Володимире. $60 за секунду крав Вітя Фєдя по словах Святої Юлії. Вона так переживає, бо їй мало що дісталося. Різниці між ними ніякої.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-06-28 17:13:40 ]
Олександре, українська ментальність така: «немає людини краще за мене». Назвіть, будь ласка, джерело, з якого Ви берете звинувачення на адресу Ю. В. Тимошенко. Звідки така злість проти людини, яка працює на державу. Данні про «60 доларів за секунду» я почув від Голови комісії з перевірки державних підприємств (зафіксовано розкрадання на 10,2 мільярда грн. при владі уряду Януковмча). Але не в тому річ, хто це озвучив. Подивіться навколо себе, як я це роблю. Там де я живу, у мене з-під ніг крадуть мою українську землю, український ліс, українські водойма, українське повітря. А Ви, вже вкотре, намагаєтесь захищати крадіїв.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-06-29 19:36:08 ]
Олександре, перечитав Ваш коментар і зрозумів, що не зрозумів його. Тому прошу вибачити. З повагою, Володимир.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 21:08:53 ]
"КПСС - ум, честь и совесть"

Розум вбили жахливим цинізмом
Честь отримала свій ешавот
Совіть стала давно атавізмом,
Як і кожна із списку чеснот. (с)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-28 21:09:14 ]
ешафот, пардон

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-06-29 19:38:01 ]
Нажаль, це так. Міркую вголос: що може примусити українську владу жити по правді? Християнська релігія? Ні. Не можна ввійти два разу в ту ж саму річку. Ми вже входили в це православ’я, яке завжди було проросійським.
Саме з проросійським православ’ям боровся і Тарас Шевченко, і Леся Українка, і Іван Франко. Залишаються: технічний прогрес, національна культура, національна релігія з національним Богом. Скільки треба часу для цього, і що далі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-29 22:26:38 ]
Я думаю, що ніхто і ніщо не зможе примусити владу, бо вона є закономірним відображенням духовного рівня народу.

Ні прогрес, ні культура, ні релігія тут не допоможуть до тих пір, поки вони самі не будуть засновані на абсолютних цінностях. Бо інакше прогрес породить монстрів від науки, національна культура, - нацизм, релігія, - фанатизм.

Але як це зробити, - у мене немає відповіді. Тут хоча б втілити обрані цінності у своєму власному житті, хоча б вплинути через це на власне оточення...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-06-30 12:12:47 ]
Я б з Вами погодився, якби Ви не обізвали національну культуру - нацизмом. Без національної культури немає нації, немає нації – немає народу (є натовп людей), немає народу – немає держави, немає держави – немає країни (є територія). Нацизм, як ярлик, дуже застарілий. «Гражданіном міра» може бути тільки та людина, яка поважає свою націю, культуру, мову, і поважає інші нації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-30 21:09:00 ]
Цілко з вами згоден.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Кириченко (Л.П./Л.П.) [ 2008-06-30 21:08:34 ]
Володимире, у нас з вами десь тут непорозуміння вийшло (лікаре, мене ігнорують :) )

Повторюю ще раз, - до тих пір, поки центром національної культури не будуть абсолютні цінності (щирість, чесність, самоповага і повага до інших ... і т.д. по списку), можливі різні збочення. І нацизм в тому числі.

А поки що маємо такі перли народної творчості як "хай відсохнуть руки, що гребуть від себе."

Досить точний діагноз для стану теперішнього суспільства, чи не так?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Мацуцький (Л.П./М.К.) [ 2008-06-30 22:17:20 ]
Саме так. Але я не уявляю собі українців нацистами. Націоналістами, в кращому розумінні, так. Більш того, вважаю, що здоровий націоналізм допоможе українському народу стати з колін. Ми на якомусь етапі пригноблення чужинцями і своїми запроданцями загубили шану до себе. Відродити її дуже важко. В цьому може допомогти тільки національна свідомість, яка відроджується національною культурою, знанням національної історії і т. і. А «монстрів» і зараз багато, і всі вони в апогеї розвитку, далі вже нікуди. Українця вже не залякаєш монстром. З повагою, Володимир.