ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Прощання з літом
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Парасолька
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Зустріч у Світлих Споминах --- український блюз
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
***
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
***
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Сонце істини
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
Від Хухри до Охтирки (той таки 1668 рік)
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
***
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Автопортрет
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
Україна салом заросла…
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору

Микола Дудар
2025.10.30 10:03
Мені би трішечки...
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…

Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Сьогодення
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.

Борис Костиря
2025.10.29 21:47
Старий парк
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,

С М
2025.10.29 18:32
Надгробковий Блюз (Bob Dylan)
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
До тих, хто прагне серцем діалогу
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Мар'яна Невиліковна (1988) / Вірші

 Знаки нескінченності...
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2008-09-13 18:02:54
Переглядів сторінки твору 10757
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.748 / 5.5  (4.807 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.43)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2017.09.17 08:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 0000-00-00 00:00:00 ]
Старий Сірко, я ознайомилася з Вашою творчістю і вважаю її з огляду виробництва - акуратною. Але на жаль - не більше. і що? Вам яке діло? Ви пишете - ви ж мабуть теж (по собі суджу) по дві доби самі себе "їсте", затираєте все і пишете наново, бо "не те"?
Я дуже вимоглива до себе.
І коли вже я щось викладаю - значить воно мене задовольнило. Нарешті задовольнило...
Для мене одним з головного є не_спіймати_себе_на_механістичності.. І моя відмова від суворої рими - лише засіб для цього.

ПСи. Ні, я не 1c8ee0192599de=И.AG шЙ1:(
Усе минає... Тільки пляма тиші
Не зми


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 16:37:38 ]
Класний вірш, Мар*яно, малюнок з натури нашого суспільства. Одне я би вилучила - слово "вибачте", зайве, як на МСД.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:09:03 ]
:) ви мене лякаєте.. сподіваюся суспільство (особливо - за натури) зовсім не таке..
ніколи не мала на думці узагальнювати свої внутрішні викидні з глобальними тенденціями в масах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Критус Нахман (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-14 17:41:40 ]
Я також вважаю, що "вибачте", зайве.
Та ще трішки побурчу..."недосказаних" якось неоковироно звучить, я б замінив його на "недомовлених"
З теплом,
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-15 19:21:04 ]
не згодна.
я багато кажу, розказую.. досказую.. а іноді - недосказую..
мені оцих "жіночних рюшиків" у вірші не треба...
пишу - як є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-09-14 18:57:27 ]
таки класно. і глибокодумно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:09:41 ]
гг.. "без клепки" дуже глибокодумно не виходить...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бешлега (Л.П./Л.П.) [ 2008-09-16 20:35:54 ]
Мар'яно, ось маленька поезія, навіяна вашим образом...
Засинаєш без слів, без вагань, без емоцій,
Я холодна, мов крига, мене не зігрів.
Я люблю твої очі і кроки, і спокій.
Та чому ж ти без мене заснути посмів?

Я заплакана? Так, задивилась у осінь...
Ні, не думай, не впущу її на поріг,
Ще тремтить усередині зірвана гусінь
І тихенько благає, щоб хтось допоміг.

Допоміг. Переміг. Без вагань не буває.
Не буває без осміху, ниций подій,
Пригорни, хай же тіло мене зігріває,
Якби й гусінь в мені ти зігріти зумів...

Я самотня без тебе, чого ще чекати?
Пригортаю тебе у безмежжі північних снігів.
Я холодна й свята, та цього тобі краще не знати,
Я свята і холодна, мій кокон, на жаль, онімів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-16 22:28:06 ]
дуже полестили..
мені навіть захтілося трохи бути схожою.. на дівчинку з Вашого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Багрій (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:05:12 ]
просто супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-17 21:10:18 ]
дякую. Поважаю такі коментарі. Лаконічно і змістовно))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Старий Сірко (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 08:01:22 ]
Гарно, тільки я б трохи радив над римами попрацювати - типу "нескінченності-протилежності" - 1. - два іменники в одному відмінку - трохи простувато як для Вашого рівня, а 2. - ну, якось воно не зовсім римується...так само, як "недосказаних-дражнені"... Мені здається, Ви здатні на краще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 09:14:50 ]
поезія - не робота.
не працюватиму.
у вірші "Хто я?" сказано все, що я думаю про риму.
на першому місці - зміст.. Решта - нехай почекає, як у рекламі данон.
Я здатна іще на багато речей. Але то вже моя справа і моє бажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 13:01:48 ]
А мені так подобається, коли на вулиці теплі весняні дні - всі красуні, в риму сонячному дійству і відповідно одягнуті, і відповідно роздягнуті. Словом - відповідність Вищому завжди актуальна.

Ви ж розумієте, Мар'янко, що справжнім цінителям, а заодно і знавцям розбіжності у відповідностях вельми кидаються в очі - маю на увазі тільки Страшний Суд :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 13:04:49 ]
Сірко розумний, знає все, - пережив напевно багато, бачив не мало...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 14:19:38 ]
о так.. це ж зараз модно - написати аби що, тільки б у віршований рядок влазило і римувалося, а потім просто зверхньо випалювати щось типу "вам просто бракує уяви мене зрозуміти".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2008-09-18 16:33:33 ]
не зовсім так.. Ви кричите як мала дитина - аби Вас зауважили, а коли Вам про це кажуть - кричите ще голосніше.. але можу Вас порадувати - ця невиліковність - лікується :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-05-19 16:58:14 ]
"паразитуємо
на недосказаних,
на недотраханих
(вибачте) любощах,
ніби світ клином
зійшовся на дражненні:
хто кого вжалить
дужче..." - найбільше сподобалось!
Не дивлячись на усі попередні коменти...
Класно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2009-05-19 19:40:34 ]
дякую Вам, Ліно, за таку увагу до моїх творів! Ваші відгуки роблять мені неоціненний аванс.. Змушують "тримати марку" :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2009-05-19 17:20:12 ]
Все нормально - творчий процес, і час, як головна властивість явищ, розставить остаточні акценти.
Взагалі, я вважаю, що жінкам на Поетичних Майстернях дозволено майже все, і вони чемно не переходять кордонів дозволеного.

Це спеціально так, аби вони (жінки) нас (чоловіків), як дітей за стилос, виводили в люди. :)