ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.04.24 16:40
з добрим днем
прощайтеся зі сном
все минулося
та світ чекає вас
хліб
не тіло
кров
ще не вино

хома дідим
2026.04.24 13:43
не продирався у достойники
ніяк
роздаючи і душу й тіло
належний кракелюр і краков’як
іще неподалік щось прилетіло
в думках твоїх лютневий одинак
яке комусь узагалі є діло
ти не мудри

Борис Костиря
2026.04.24 13:03
Листок осінній скроні посріблить
І передчасним снігом увінчає.
Тоді пізнаємо урочу мить,
Коли зима замислиться про щастя.

Листок осінній спопелить слова
Облуди й фальшу, злоби і безумства,
Торкнувшись потаємного єства

Сергій Губерначук
2026.04.24 11:26
Він вибухнув,..
пустивши білу кров
по тілу двадцять першого століття.

4 квітня 1989 р., Київ

Тетяна Левицька
2026.04.24 10:46
Не жаліла себе ніколи,
піклувалась завжди про інших.
А тепер, не збагну відколи,
я розраду знайшла у віршах.
Та мені не достаюньо цього,
щоб щасливою почуватись.
Сонце соняхом за порогом
зазирає в мою кімнату.

Юрій Гундарів
2026.04.24 09:44
Звичайно, такий відгук свідчить про щире бажання його автора знайти ключик від серця того чи тієї, хто може допомогти стати членом якоїсь творчої спілки, видати власну збірку за рахунок видавництва, зрештою, стати лавреатом… А якщо не зможе, ось тоді можн

Іван Потьомкін
2026.04.24 08:16
А є ж і без слів пісні...
Слова їх заблудилися в дорозі
і бозна, чи до голосу дійдуть.
...А є ж і суцвіття слів,
котрі несуть в собі мелодію.
І з-поміж бідних той найбідніший,
в чиєму серці не звучить вона,
аби розрадить в мить найгіршу.

Віктор Кучерук
2026.04.24 05:50
Знову в грудях б'ються хвилі
Потаємних почуттів, -
Знову в серці дух і сила
Вічних мрій і кращих слів.
Знов, закоханий по вуха,
Вірю в сяючу зорю
І вином не повню кухоль,
І знедавна не курю.

Охмуд Песецький
2026.04.23 22:07
Крізь версти юності - до зрілості й сивин,
Буває, йду собі, як нелюдим,
Долаючи життя природний плин,
І не ловлю нічого і ні з ким.

Коханням ділячись, хіба ж його ділив?
Я просто поділяв - і вистачало.
Було, і проливав - тоді й полив

Володимир Невесенко
2026.04.23 21:42
Ти не прийшла...
А я чекав тебе.
Я стільки усього хотів сказати...
Стьмяніло швидко небо голубе
і дощ почав холодний накрапати.

Та я чекав.
Вслухався в голоси,

хома дідим
2026.04.23 21:20
вивчав місцеву фауну і флору
захоплювався краєвидами
хотів
закохувався ще у неповторне
і просльозився декілька разів
о донно анна
потяг порух промах
що вірші незатійливі мої

Євген Федчук
2026.04.23 21:13
Волоколамський Йосиф вивів строго
Про царство колись бачення своє:
«Понєже влада царська є від Бога,
То й цар тому богоподібний є».
Тож, що хотів, той цар - те міг робити.
Йому не було суду на землі:
Міг мордувати або просто вбити.
То з легкістю с

Іван Потьомкін
2026.04.23 19:09
Я й замолоду не відзначавсь красою.
Тож і на старості не скаржусь на літа:
Не так вони погарцювали на моїм обличчі.
А от як бачу тих, з ким і стоять колись не личило,
Туга такою млостю серце огорта,
Немовби хтось знічев’я замахнувсь косою.
Крізь зем

Костянтин Ватульов
2026.04.23 18:48
Мовчазні твої губи до біса приємні та трохи вологі,
А сьогодні всю ніч виявляються кволі і як неживі.
Подивися, дукач, мов останні години нам очі мозолить.
Подивися, вже моститься вітер бешкетний до крони тополі.
І крізь темінь світанок пускає на не

Ігор Терен
2026.04.23 17:39
                    І
Як за весною прийде літо,
так за війною буде мир.
Який не є орієнтир,
навіщо зайве ворожити,
чи то відкине кінь копита,
чи ноги простягне емір.
Гадай на гущу і на карти,

С М
2026.04.23 13:00
І поки любов уві всіх почиває
Моя гітаро, плач собі
І поки підлога метіння чекає
Поплач, гітаро, собі

Чом не підкажуть вам спосіб жоден
Свою відкрити любов
Чом інші вами керують знову
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ІСТОРІЯ

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Зоряна Замкова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ольга Ляснюк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-25 13:34:14
Переглядів сторінки твору 7618
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.338 / 5.83  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2008-12-25 17:14:11 ]
"Усе більш самота душу степом і морем манила" - що не рядок, то влучний і гострий, як кавказький кинджал.
Лірика Павлюка - урок високої поетичної майстерності!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Замкова (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 10:23:25 ]
Повністю погоджуюсь з Тарасом - це висока поетична майстерність, скарбниця образів.Зачудована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 11:50:47 ]
Ігоре, я не знаю чи сміятися чи плакати коли "обсервую" оцінки твоїх віршів))
Воно (оцінки) тобі тре*?)))

пан Ляшкевич може обуритися, мовляв чого це я "агітую"... Але, ну... уявімо, що якась молода авторка мило глипне ранковим postкоїтусним поглядом на цей сайт, і впаде їй в око оцінка 6,5 за якусь графоманію і (6-5,5) - що тобі оце наставили. Уявляєш, ото вона, не вируливши "тєму", подумає, що раз там вище - то є "лучше"... а далі - "нє сотворі сєбє куміра" у голівці цієї дівчинки трансформується у суміш Лесі Українки+Лесь Подерев*янський))) Уявляєш ШО з того вийде?!))
Ех!..

Успіхів і натхнення нам усім! Най би вже швидше минув оцей убивчий і (б)лядський рік...

Здибаємося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 11:57:38 ]
Молода авторка глянула.

І нічого в молодої авторки в голові не змішалося))))

із теплом,
Ганна, 19 років.

Хто наступний?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 12:32:02 ]
То ти, Ганю, не в тому, "postкоїтусному" стані, в якому пан Короташ звик залишати молодих авторок :) Тому з твоєю головою все в повномуу порядку, не переймайся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 12:46:16 ]
еммм...а що таке postкоїтусний стан? О_о

з контексту бачу лишень, що щось погане :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 12:50:41 ]
нууууу, чому погане... це залежить від коїтусу :) Тільки не запитуй мене, що таке коїтус :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 12:55:25 ]
О Боже!!!

Тільки щойно дізналася, що воно таке!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 13:04:47 ]
Ч.Ж. має рацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-26 12:37:19 ]
Мир вам браття і сестри!
Тільки у різноманітті сила істини.
У мирному різноманітті! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 13:05:37 ]
дякую, шановний БОТе))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 13:29:42 ]
Насправді - філігранно і надзвичайно насичено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 20:30:30 ]
Ігоре,
Ви один з небагатьох суч-укр-поетів (для мене), котрих хочеться перечитувати і чекати з нетерпінням нових поезій...
Тішуся, що є у кого повчитися і від кого - наповняти душевний стан божественним нектаром істини.
Знімаю свого ковбойського капелюха,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 16:18:57 ]
Що ж, Юрію, коли Ви знімаєте свого ковбойського капелюха, то я відчуваю, яка тяжка (хоча й тепла :)) "шапка Мономаха". Мої вірші - немоя заслуга. Тому переадресовую Ваше добре слово генам, долі... десь туди -- у глибоку висоту.
От якщо б Ви мене як людину знали - і за мужність, скажімо, чи вірність руку потиснули, я покулупав би піч, яка у нас "більша за хату". Але, на жаль, козак з мене такий собі, громадянин також...
Але (якщо зовсім чесно :) ), то Дякую.
Мені ваші вірші загалом також, як знаєте, щиро сподобалися!
Отож, Юрію, Будьмо і тримаймося!
Удачі!
До зустрічі.

Ігор павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 22:06:54 ]
"Історія" - улюблений мій вірш з твоїх останніх, Ігоре. А тепер і не тільки мій.
Отака вона, наша історія, втомлена офіціантка.
Глина дешевої слави...
Десь із ядер клітин проростали шаблі, наче крила... Дякую.