ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 ІСТОРІЯ
Образ твору Історичні вітри не уміють співати з душею
Про кавказький кинджал, де карбований кровію вірш,
Про багаття монголів загашені їх же сечею
І могильну траву у високій підводній траві.
Про заховане в церкві мазепинське золото біле,
Журавлино-весняне забуте весілля садів
І про те, як ще обри до обрію синього бігли,
І про те, як Отой світ народженню цього радів.
Як горіли степи й розмовляли про вітер ялини,
Не святі, та посвячені, пасли легенди волхви,
Дід Григорій чудний самокрутку із бюлетня слинив
І шукав собі місце на вічність у небі трави.
«Молодьож» танцювала – весела, як люди первісні.
І прощали поети своїм побратимам гріхи,
Хто помер молодим десь якраз посередині пісні,
Не розпасши у корчмах свої золоті потрохи.
Усе більш самота душу степом і морем манила
І заразні, мов страх, в сни приходили ті, хто чужі...
Десь із ядер клітин проростали шаблі, наче крила,
Проти течії Лети училися серцем пливти.

В чорні діри свідомості лазили фройди та хвойди
І шукали там сала, калини, молочних братів.

Пуповина відрізана. Ера відходить – як води –
І змиває усе на невічній спіральній путі.

...Отака-от історія – втомлена офіціантка,
Отака-от радянська і рідна, і радісна бідність життя.
Все почнеться зі смерті – як обри, як анти...
Тільки нащо історії взяте на Той світ дитя?..

Синім Місяцем всім усміхнеться прехитрий диявол.
Він вже в космосі був... Може, він і придумав людей?..
Те, що тілом зоветься, – то глина дешевої слави,
А душі ще не мацав наразі ніхто і ніде.

Краще цих таємниць, мабуть, справді не знати ніколи.
Заболіли сніги, забіліли сади, як фата...
І вернулись до себе ті обри й татаро-монголи...
І зосталася осінь... і зір он орда золота.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Зоряна Замкова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ольга Ляснюк 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-12-25 13:34:14
Переглядів сторінки твору 8057
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.338 / 5.83  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.03.09 22:04
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2008-12-25 17:14:11 ]
"Усе більш самота душу степом і морем манила" - що не рядок, то влучний і гострий, як кавказький кинджал.
Лірика Павлюка - урок високої поетичної майстерності!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Замкова (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 10:23:25 ]
Повністю погоджуюсь з Тарасом - це висока поетична майстерність, скарбниця образів.Зачудована.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 11:50:47 ]
Ігоре, я не знаю чи сміятися чи плакати коли "обсервую" оцінки твоїх віршів))
Воно (оцінки) тобі тре*?)))

пан Ляшкевич може обуритися, мовляв чого це я "агітую"... Але, ну... уявімо, що якась молода авторка мило глипне ранковим postкоїтусним поглядом на цей сайт, і впаде їй в око оцінка 6,5 за якусь графоманію і (6-5,5) - що тобі оце наставили. Уявляєш, ото вона, не вируливши "тєму", подумає, що раз там вище - то є "лучше"... а далі - "нє сотворі сєбє куміра" у голівці цієї дівчинки трансформується у суміш Лесі Українки+Лесь Подерев*янський))) Уявляєш ШО з того вийде?!))
Ех!..

Успіхів і натхнення нам усім! Най би вже швидше минув оцей убивчий і (б)лядський рік...

Здибаємося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 11:57:38 ]
Молода авторка глянула.

І нічого в молодої авторки в голові не змішалося))))

із теплом,
Ганна, 19 років.

Хто наступний?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 12:32:02 ]
То ти, Ганю, не в тому, "postкоїтусному" стані, в якому пан Короташ звик залишати молодих авторок :) Тому з твоєю головою все в повномуу порядку, не переймайся :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 12:46:16 ]
еммм...а що таке postкоїтусний стан? О_о

з контексту бачу лишень, що щось погане :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 12:50:41 ]
нууууу, чому погане... це залежить від коїтусу :) Тільки не запитуй мене, що таке коїтус :))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 12:55:25 ]
О Боже!!!

Тільки щойно дізналася, що воно таке!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 13:04:47 ]
Ч.Ж. має рацію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-12-26 12:37:19 ]
Мир вам браття і сестри!
Тільки у різноманітті сила істини.
У мирному різноманітті! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Короташ (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 13:05:37 ]
дякую, шановний БОТе))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 13:29:42 ]
Насправді - філігранно і надзвичайно насичено...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-12-26 20:30:30 ]
Ігоре,
Ви один з небагатьох суч-укр-поетів (для мене), котрих хочеться перечитувати і чекати з нетерпінням нових поезій...
Тішуся, що є у кого повчитися і від кого - наповняти душевний стан божественним нектаром істини.
Знімаю свого ковбойського капелюха,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2008-12-27 16:18:57 ]
Що ж, Юрію, коли Ви знімаєте свого ковбойського капелюха, то я відчуваю, яка тяжка (хоча й тепла :)) "шапка Мономаха". Мої вірші - немоя заслуга. Тому переадресовую Ваше добре слово генам, долі... десь туди -- у глибоку висоту.
От якщо б Ви мене як людину знали - і за мужність, скажімо, чи вірність руку потиснули, я покулупав би піч, яка у нас "більша за хату". Але, на жаль, козак з мене такий собі, громадянин також...
Але (якщо зовсім чесно :) ), то Дякую.
Мені ваші вірші загалом також, як знаєте, щиро сподобалися!
Отож, Юрію, Будьмо і тримаймося!
Удачі!
До зустрічі.

Ігор павлюк.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Романчук (М.К./М.К.) [ 2008-12-26 22:06:54 ]
"Історія" - улюблений мій вірш з твоїх останніх, Ігоре. А тепер і не тільки мій.
Отака вона, наша історія, втомлена офіціантка.
Глина дешевої слави...
Десь із ядер клітин проростали шаблі, наче крила... Дякую.