ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.29 05:46
* * *
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.

Борис Костиря
2025.08.28 22:01
* * *
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити

Олена Побийголод
2025.08.28 21:43
1961. Дірки у сирі (із Яна Бжехви)
Із Бориса Заходера

– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?

«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,

Євген Федчук
2025.08.28 19:27
Про російсько-японську війну
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на

Віктор Кучерук
2025.08.28 06:17
* * *
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Поробили
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
* * *
Голоси із покинутого будинку,
голоси із делеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Щось воно не так
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Тепла ілюзія
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
* * *
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.

Юрій Гундарєв
2025.08.27 09:15
Іван Франко
Заплющую очі та, аж важко повірити,
навіть у горлі наростає ком,
бачу: рудий весь із очима сірими -
Франко…

-Пане Іване, як ви там на небесех?
Чи бачите на годиннику лютий час?
-Вболіваю, рідні мої, всім серцем

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
* * *
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
У класі...
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
* * *
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
* * *
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
* * *
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Бичок Наталя

 суб'єктивно об'єктивно (поетична пародія)

Ніч втопилася в чорній тиші,
холод влігся на сірих сходах,
об'єктивно вилазять миші,
...
Десь до ранку гавкали люди.

Наталя Бичок

суб'єктивно за ніч утомились
об'єктивно на сходах вляглися
об'єктивні сіренькі миші
суб'єктивно агенти лісу
об'єктивно прийшли зі сходу
суб'єктивно в них гострі зуби
об'єктивно скоріше зі споду
суб'єктивно собі на згубу
об'єктивно злякались любовно
суб'єктивно завили на когось
об'єктивно як місяць уповні
суб'єктивно загавкали вголос


03.05.2014

Натхнення: Наталя Бичок "Ніч втопилася" (http://litclub.org.ua/texts/show/36468/)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Наталя Бичок Ніч втопилася


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-05-03 17:12:19
Переглядів сторінки твору 3672
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-05-04 12:20:43 ]
суб'єктивна об'єктивність ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:46:51 ]
тип того )) дяка, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-05-04 21:56:31 ]
насолода, нє?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:47:12 ]
ага ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-05 01:08:55 ]
Цікавий підтекст і паралель до сьогоденних подій ось у цих рядках:
суб'єктивні сіренькі миші
об'єктивно агенти лісу
суб'єктивно прийшли зі сходу
об'єктивно в них гострі зуби
суб'єктивно скоріше зісподу
об'єктивно собі на згубу

Тут я згоден з громадянською позицією автора. Є гумор непоганий, але до кінця пороху не вистачило. Тут би обіграти на контрасті наприкінці, оригінал дає розкішний матеріал щось на зразок:
Об"єктивки настукали миші,
Гомоніли собаки: щО буде?
Суб"єктивно роздерши тишу,
Перелякано гавкали люди.

Контраст - чудовий засіб і Ви його використали на грі слів "суб"єктивно-об"єктивно". Але треба "усубить" його використання. Вибудувати контекст послідовно відповідно задуму, щоб усі рядки грали на "агентів москалісу". Пишіть два-три варіанти, а той більше. Хай відлежиться, потім свіжим оком поглянете, підчистите, коли відчуєте, що "не в бровь, а в глаз", тоді друкуйте. Треба щоб було "здОрово", ферштейн?!







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:52:42 ]
Чудова кода, Ярославе! Візьму, якщо Ви не проти. )) Щира дяка!
О, про те, що вірш має відлежатись 2-3-4 роки, мені, пам'ятаю, ще досить давно тут казала наша спільна знайома з Італії. ) Але я дотримуюсь іншої думки - публікую ще свіжий вірш, одразу ж після публікації бачу деякі недосконалості і правлю його, тоді чекаю підказки інших авторів і знову правлю, а тоді за рік-два-три, поглянувши свіжим оком, знову дещо підправляю. Що цікаво, мені деколи геть перестають подобатися вірші, написані давніше - ось чому досі не спромігся випустити збірку, бо ж як буду віддавати на суд людям вірші, які самому собі перестали подобатися? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-05 15:56:37 ]
А щодо підтексту на сьогоднішні події - тут Ви абсолютно праві, Ярославе. Приємно, що Ви це зауважили.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-05 20:11:15 ]
Беріть, Валерію, мені не шкода. Але й ця кінцівка недосконала. Знайома з Італії правду казала. Але то супервимогливість рік-два-три. Можна тиждень-два, або й день-два хоча б потримати і перечитати-поправити, щоб не видавати в друк "напівфабрикати". Ви ж хочете майстром стати, і все злітаєте - вже вдруге, здається, з цього статусу. Тому будьте прискіпливіші до самого себе на етапі редагування. Моя дружня порада. Бо я відчуваю Ваш потенціал, але Вам витримки не вистачає, як мені - іноді в музиці. Я там - посередність, а хочу все і відразу. А майстерність приходить так повільно.)
У попередньому коментарі у мене пропуск складу у слові "усугубить", даруйте!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-07 09:44:10 ]
Дякую, Ярославе. Аби не порушувати авторське право, я додав у примітці Вас, як автора останніх 4-х рядків.
Та з цією пародією у мене з самого початку не вдавалося - переробляв її не знаю скільки разів. Просто дуже пародійні рядки в оригіналі, не міг пройти мимо. Можливо, відлежиться і ще спробую. Поки що не вдається.

Щодо статусу, то мені тоді надали його за Вашою рекомендацією, як я зрозумів, за одну з пародій на Ваш твір, а згодом забрали за іншу пародію - на твір іншого Ярослава, Петришина. Тоді Осока потужно мене критикнув за однокореневу риму. І хоч я цю пародію теж переробив, статус мені вже не повернули. Але я цим сильно не переймаюсь, адже тут стільки нових, але, вважаю, зовсім незаслужених статусників з'явилось відразу після відходу звідси потужної плеяди авторів з цілком заслуженим статусом, що нічого аж такого почесного я у ньому зараз і не бачу. :)

Щодо публікацій у мережі ще свіжих і не завжди досконалих творів - я вже казав, що одразу після їх публікації бачу, як їх можна покращити, а згодом можуть з'явитися і підказки інших авторів, отже, можна ще переробити і покращити. А от коли вони з'являться на папері і вже переробити і покращити буде годі - це зовсім інша річ. Можливо, саме тому і не спішу з випуском збірки - словесної макулатури і без моєї збірки, вважаю, у сучукрліті цілком достатньо. :)

Дякую Вам за підтримку та віру у мене, Ярославе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-05-07 09:53:08 ]
Ярославе, у мене ще до Вас буде прохання: якщо знайдете час, чи не могли б сказати свою думку щодо рими "колонади - а далі" у моєму попередньому вірші:

http://maysterni.com/publication.php?id=100946

Мене переконують (на іншому сайті), що це - не рима, а я чомусь упевнений, що все-таки рима. Хто правий, на Вашу думку: я чи мої опоненти?