Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.07
19:56
Протокол засідання номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року.
Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень".
Що можна сказати про цей вірш
Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат, однак між цим текстом і виз
2026.01.07
19:48
У милого є мила —
для нього я немила.
В душі глибока рана,
а може — фініш мрій.
Але, якщо серйозно,
хоч за вікном морозно,
та бідкатись не стану —
що він уже не мій.
для нього я немила.
В душі глибока рана,
а може — фініш мрій.
Але, якщо серйозно,
хоч за вікном морозно,
та бідкатись не стану —
що він уже не мій.
2026.01.07
15:27
Виблискує красою
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?
- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -
Приваблива вітринка.
Чи справді є такою
Сучасна сильна жінка?
- Варити вам вечерю?
Знущаєтесь? О, небо!
Я зачиняю двері -
2026.01.07
14:48
У дворі... на дворі дощик.
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…
В січні. Дощик у дворі.
Піду в двір, поївши борщик.
Жаль, не скажеш дітворі…
В сніжки їм вже не зіграти.
Лижи змокли, ковзани…
Двір такий, що не впізнати,
Боже славний, борони…
2026.01.07
10:45
Зазирнути в безодню ніщо, а безодня на тебе
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.
Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних
Хай подивиться оком потужним, тугим.
Хай пропалює око до дна, пропікає до неба,
Хай випарює вщент алкогольний і зморений дим.
Ти пірнеш до основ небуття, у прадавні закони.
Ти пізнаєш глибини незнаних
2026.01.07
07:16
Москви не жаль і москалів не шкода,
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...
Тому і заявляю завгодя:
За геноцид вкраїнського народу
Не Бог їм буде - стану я суддя.
Я добре знаю міру покарання
За вбивство і калічення людей, -
На ланцюгах істоти негуманні
Нікого не лякатимуть ніде...
2026.01.07
02:25
Присвяти мені вірш-епітафію, рідний мій січню!
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.
Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже
Нас було колись троє січневих. Лишився один.
Та життя стало чорним, гірким і нестерпно-трагічним,
А вінець йому - спомин і безліч стареньких світлин.
Не рятує ні сніг, ні коріння твоє королівське,
Вже
2026.01.06
19:13
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був
Солодке, наче січневий вечір.
Він робив вино
З крапель липневої зливи,
П’янке, наче квіти троянд.
Він лишав глибокі сліди
На їдкій пилюці доріг –
Може він був
2026.01.06
15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.
Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.
Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,
2026.01.06
13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.
2026.01.06
11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.
Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.
Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча
2026.01.06
10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.
А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.
А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь
2026.01.06
04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,
Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,
Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень
2026.01.05
22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.
***
А ніж розпочинати рокіровку
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.
***
А ніж розпочинати рокіровку
2026.01.05
21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…
2026.01.05
21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я
хутко забирай мене
відси караване
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я
хутко забирай мене
відси караване
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
За помислом Господнім
Аби гравці тель-авівського «Маккабі» хоч раз зрівнялися в рахунку, а потім і випередили ЦСКА, певен, молився увесь Ізраїль, забувши на час внутрішні суперечки й нелади. Молилися всі, та я, мабуть, найбільше.
Річ у тім, що за цим стояв не стільки азарт колишнього спортивного журналіста, а невтримне бажання не дати Росії ще одної нагоди для її божевільної радості з приводу будь-якого успіху на підтвердження вигаданої нею самою горезвісної особливої місії.
В перекладі на сучасність – це право робити із сусідами все що заманеться. Поки що жертвою свавілля стала моя Україна, чий президент, чоловий корупціонер, по суті був пішаком на шахівниці Москви, готовий підпорядкувати своєму босу Путіну поки що суверенну державу. Тож не дивно, що після його втечі настав спланований заздалегідь під маскою сепаратизму розгул злочинних елементів, спротив формуванню нової влади тощо. Доля Криму була давно вже вирішена...
Отож, очікувана недругами України перемога ЦСКА додала б чергову дозу чаду націонал-патріотизму Москви.
Перемога «Маккабі» спроможна була стати перепоною на здавалося б вирішених намірах недругів України. І ситуація майже до кінця півфіналу складалася на користь ЦСКА. Тільки триочковий кидок міг перервати постійну перевагу москвичів. І це сталось.
Комусь одне очко, завдяки якому тель-авівці вийшли у фінал, видасться дивом, а мені - помислом Господнім. І те, що сталося невдовзі у фінальному поєдинку з мадрідським «Реалом» (98-86 на користь «Маккабі») було продовженням волі Всевишнього. Тією волею покарано ЦСКА і в боротьбі за призове третє місце в поєдинку з «Барселоною».
Певен, що кара настигне свавільну Росію не тільки в спорті. За великий злочин, який вона чинить, настане й велика розплата. Шкода тільки тих, хто по-рабськи ще вірить в особливу місію міжнародного розбійника.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
За помислом Господнім
"О, как мне хочется смутить веселость их...
И дерзко бросить им в глаза железный стих,
Облитый горечью и злостью!.."
М.Лермонтов "Как часто пестрою толпою окружен..."
Аби гравці тель-авівського «Маккабі» хоч раз зрівнялися в рахунку, а потім і випередили ЦСКА, певен, молився увесь Ізраїль, забувши на час внутрішні суперечки й нелади. Молилися всі, та я, мабуть, найбільше.
Річ у тім, що за цим стояв не стільки азарт колишнього спортивного журналіста, а невтримне бажання не дати Росії ще одної нагоди для її божевільної радості з приводу будь-якого успіху на підтвердження вигаданої нею самою горезвісної особливої місії.
В перекладі на сучасність – це право робити із сусідами все що заманеться. Поки що жертвою свавілля стала моя Україна, чий президент, чоловий корупціонер, по суті був пішаком на шахівниці Москви, готовий підпорядкувати своєму босу Путіну поки що суверенну державу. Тож не дивно, що після його втечі настав спланований заздалегідь під маскою сепаратизму розгул злочинних елементів, спротив формуванню нової влади тощо. Доля Криму була давно вже вирішена...
Отож, очікувана недругами України перемога ЦСКА додала б чергову дозу чаду націонал-патріотизму Москви.
Перемога «Маккабі» спроможна була стати перепоною на здавалося б вирішених намірах недругів України. І ситуація майже до кінця півфіналу складалася на користь ЦСКА. Тільки триочковий кидок міг перервати постійну перевагу москвичів. І це сталось.
Комусь одне очко, завдяки якому тель-авівці вийшли у фінал, видасться дивом, а мені - помислом Господнім. І те, що сталося невдовзі у фінальному поєдинку з мадрідським «Реалом» (98-86 на користь «Маккабі») було продовженням волі Всевишнього. Тією волею покарано ЦСКА і в боротьбі за призове третє місце в поєдинку з «Барселоною».
Певен, що кара настигне свавільну Росію не тільки в спорті. За великий злочин, який вона чинить, настане й велика розплата. Шкода тільки тих, хто по-рабськи ще вірить в особливу місію міжнародного розбійника.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
