Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.14
18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.
2025.12.14
17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео
2025.12.14
15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.
Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,
2025.12.14
11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
2025.12.14
10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.
Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,
2025.12.14
10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.
2025.12.14
09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.
2025.12.14
06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?
2025.12.14
04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе
нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.
2025.12.14
02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.
Прівіт, мала.
2025.12.14
00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…
2025.12.13
23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…
2025.12.13
21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.
Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
2025.12.13
16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.
Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н
2025.12.13
12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
2025.12.13
08:57
Вірш розглядався на онлайн-колегії робочих змін і керівників профільних департаментів "Асорті Пиріжкарень" з долученням сторонніх експертів.
І от що ми маємо в результаті.
Технічно текст повністю тримається купи на граматичних і словотвірно спорід
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анна Куртєва (1956) /
Вірші
Письмо Путину
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Письмо Путину
Владимир Владимирович.
К вам обращается гражданка Украины – русскоязычная болгарка, бывшая пацифистка, кандидат физ.-мат. наук, бабушка. Во время Чеченских войн я оплакивала погибших граждан России и написала цикл стихов «Прошу мира на Земле», за который получила благословение Павла II за несколько месяцев до его смерти. Вам я тоже высылала этот цикл. Я – атеистка, а вы креститесь в церкви и нарушаете заповеди христианства.
Вы убили мой пацифизм, нарушили систему международной безопасности, отобрали у моей страны Крым, направили на моих внуков «Ураганы». Я три месяца панически боялась начала полномасштабной войны, увековечила ваши деяния в стихах, оплакивала наших погибших солдат. После публикации стихотворения про Януковича на сайте stihi.ru, меня обозвали фашисткой и националисткой, которую нужно расстрелять, а после публикации стиха «Путлеру» закрыли мою страницу (требую ее восстановления).
Я несколько раз была на Майдане, фашистов там не видела, а своим чувствам доверяю больше, чем российским СМИ. Майдан – это качественно новое явление в истории человечества и Украины, граждане которой проявили чудеса мужества и самоорганизации.
Пожалуйста, не нужно меня (русскоязычную) защищать, указывать, как нам жить, учить писать конституцию нацию, которая написала свою первую конституцию до того, как Вашингтон был зачат. Мы со своими правителями и казнокрадами сами разберемся. Огромная просьба к вам: верните нам Крым и заберите своих «стрелков», «бесов», чеченцев и казаков. Я за них переживала во время Чеченских войн, а они пришли уничтожать моих соотечественников. У вас нет шансов покорить мой самый миролюбивый народ: дети в садике поют гимн Украины, а сельские жители сами создают партизанские отряды и проклинают вас на разных языках. Украинцы и весь мир увидели истинную суть Российской империи. Я никогда вам не прощу смерти и горя своих сограждан. Неужели вам мало целой империи и несметных личных богатств? Я – такой же землянин, как и вы. Имею право спокойно жить на своей земле.
Прилагаю посвященные вам стихи.
3.06.14 г. Анна Куртева.
(Сегодня послала)
ВРАГ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА
Обнимался с Обамой
и заигрывал с НАТО –
и спокойная мама
ожидала солдата.
Нам казалось, Европа
будет мирной навеки,
и военные тропы
замели «человечки».
Но по воле мутанта
человечьего рода
из страны - лжегаранта,
злой имперской породы
мир застыл в ожидании
катастрофы жестокой:
главный враг мирозданья
держит руку над кнопкой.
Безопасность, свобода,
нерушимость границы,
все творенья Природы
стали жертвой амбиций.
Собиратель народа
(это вовсе не снится)
с наркотическим сбродом
рвется к древней столице.
Видно, имени мало
обворованных предков,
хочет снова вассалом
сделать Родину деток.
Ну а мы перекрасим
ползунки в желто-синий,
чтоб «советская Раша»
испарилась отныне.
10 мая 2014
http://www.maysterni.com/publication.php?id=101292
http://youtu.be/SQlVAeqylGo. - читаю стих.
ПУТЛЕРУ
Эталон лицемерия,
потерявший доверие,
тупо бьется в истерике
от угрозы Америки.
Оболванил часть нации,
чтоб спастись от люстрации
и продолжить салонами
щеголять миллионами.
Возомнил себя сказами
властелином Евразии
и нарек «миротворцами»
отморозков под порцией.
Он своими замашками
кинул мир вверх тормашками:
все, кто был пацифистами,
сразу стали «фашистами»,
наводнил террористами
мою землю неистовый
и спасать их, непризнанных,
покусился от избранных,
тиранию презревших,
свою сотню отпевших,
на своей территории
и страницах истории.
Мы запомним для вечности
акты бесчеловечности -
вы «живыми щитами»
не прикроетесь сами.
25 апреля 2014
https://www.youtube.com/watch?v=rtCXw1CQoCQ – читаю стих.
К вам обращается гражданка Украины – русскоязычная болгарка, бывшая пацифистка, кандидат физ.-мат. наук, бабушка. Во время Чеченских войн я оплакивала погибших граждан России и написала цикл стихов «Прошу мира на Земле», за который получила благословение Павла II за несколько месяцев до его смерти. Вам я тоже высылала этот цикл. Я – атеистка, а вы креститесь в церкви и нарушаете заповеди христианства.
Вы убили мой пацифизм, нарушили систему международной безопасности, отобрали у моей страны Крым, направили на моих внуков «Ураганы». Я три месяца панически боялась начала полномасштабной войны, увековечила ваши деяния в стихах, оплакивала наших погибших солдат. После публикации стихотворения про Януковича на сайте stihi.ru, меня обозвали фашисткой и националисткой, которую нужно расстрелять, а после публикации стиха «Путлеру» закрыли мою страницу (требую ее восстановления).
Я несколько раз была на Майдане, фашистов там не видела, а своим чувствам доверяю больше, чем российским СМИ. Майдан – это качественно новое явление в истории человечества и Украины, граждане которой проявили чудеса мужества и самоорганизации.
Пожалуйста, не нужно меня (русскоязычную) защищать, указывать, как нам жить, учить писать конституцию нацию, которая написала свою первую конституцию до того, как Вашингтон был зачат. Мы со своими правителями и казнокрадами сами разберемся. Огромная просьба к вам: верните нам Крым и заберите своих «стрелков», «бесов», чеченцев и казаков. Я за них переживала во время Чеченских войн, а они пришли уничтожать моих соотечественников. У вас нет шансов покорить мой самый миролюбивый народ: дети в садике поют гимн Украины, а сельские жители сами создают партизанские отряды и проклинают вас на разных языках. Украинцы и весь мир увидели истинную суть Российской империи. Я никогда вам не прощу смерти и горя своих сограждан. Неужели вам мало целой империи и несметных личных богатств? Я – такой же землянин, как и вы. Имею право спокойно жить на своей земле.
Прилагаю посвященные вам стихи.
3.06.14 г. Анна Куртева.
(Сегодня послала)
ВРАГ ЧЕЛОВЕЧЕСТВА
Обнимался с Обамой
и заигрывал с НАТО –
и спокойная мама
ожидала солдата.
Нам казалось, Европа
будет мирной навеки,
и военные тропы
замели «человечки».
Но по воле мутанта
человечьего рода
из страны - лжегаранта,
злой имперской породы
мир застыл в ожидании
катастрофы жестокой:
главный враг мирозданья
держит руку над кнопкой.
Безопасность, свобода,
нерушимость границы,
все творенья Природы
стали жертвой амбиций.
Собиратель народа
(это вовсе не снится)
с наркотическим сбродом
рвется к древней столице.
Видно, имени мало
обворованных предков,
хочет снова вассалом
сделать Родину деток.
Ну а мы перекрасим
ползунки в желто-синий,
чтоб «советская Раша»
испарилась отныне.
10 мая 2014
http://www.maysterni.com/publication.php?id=101292
http://youtu.be/SQlVAeqylGo. - читаю стих.
ПУТЛЕРУ
Эталон лицемерия,
потерявший доверие,
тупо бьется в истерике
от угрозы Америки.
Оболванил часть нации,
чтоб спастись от люстрации
и продолжить салонами
щеголять миллионами.
Возомнил себя сказами
властелином Евразии
и нарек «миротворцами»
отморозков под порцией.
Он своими замашками
кинул мир вверх тормашками:
все, кто был пацифистами,
сразу стали «фашистами»,
наводнил террористами
мою землю неистовый
и спасать их, непризнанных,
покусился от избранных,
тиранию презревших,
свою сотню отпевших,
на своей территории
и страницах истории.
Мы запомним для вечности
акты бесчеловечности -
вы «живыми щитами»
не прикроетесь сами.
25 апреля 2014
https://www.youtube.com/watch?v=rtCXw1CQoCQ – читаю стих.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
