ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.10.17
2024.08.04
2024.07.02
2024.05.20
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Оксана Ратушняк (1985) /
Проза
Філософія кольорів
***
Це ще було за тих часів, коли три кольори домовились намалювати цілий світ. Червоний, зелений і синій малювали нову картину. Творінню їх не було меж: синє просторе небо, широкі зелені поля, глибокі моря й океани, червоне гаряче сонце. Поєднавши зусилля, вони створили цілу гаму відтінків: жовтий, рожевий, помаранчевий, фіолетовий, коричневий, чорний, сірий, білий…Благородний зелений, в парі з яскраво-червоним, намалювали жовтий. До справи долучився поважний синій, домовившись з червоним, в купі вони створили рожевий. Гарячий жовтий відтінок теж спробував свої зусилля, і , змішавши свої фарби з червоним, вони створили помаранчевий. Червоний колір був дуже енергійним, намалювавши вже декілька відтінків, вирішив попрацювати в парі із синім. Коли змішались їх фарби, світ побачив загадковий фіолетовий відтінок. Коричневий вималювався у поєднанні червоного та зеленого. Аби створити найсвітліший, білий тон, свої зусилля приклали аж три кольори: червоний, зелений та синій. Фіолетовий синій та жовтий разом змішались у чорний. Новенький чорний та білий намалювали сірий. Світ забарвився новими тонами, ожив миловидними картинами. З’явились ліси, гори, квіткові поляни... Стільки кольорів вималювалось, що й не злічити.
…Той колір був ніби і потрібний, але часами нагнітав своєю похмурістю. Він був присутній під час усіх творінь. Мав й своє призначення. Та йому відводилась найменша роль. Інколи, гніваючись, вступав в перепалку з синім небом й забарвлював його в темніший тон – це був чорний колір. Бувало, як зійдуться вони у сварці, то аж світ темніє. Небесну синь закриє така похмура завіса чорних хмар, що й сонцю не пробитись.
Часами їх перепалка тривала по декілька днів, а то й тижнів. Щоб прояснити ситуацію, усі кольори вирішили зібратись на нараду. На засіданні кольорова гама постановила наступне: щоб проявитись усім кольорам, вони об’єднались в групи відтінків і працювали кожен в свою пору року. Малось на увазі чотири періоди: весна, літо, осінь та зима, де б кожен колір мав свою роль. І в чорного була своя робота. Аби не затемнити світ, йому постановили працювати у парі з білим. Їх порою була зима. Чорний забарвлював землю, дерева, темнив своїм кольором хмари. Недаремно йому постановили малювати в парі з білим: той лиш сніжком притрусить, вже й світ світлішає. Та, бувало, зима так затягувалась, що кольори починали тривожитись, проте чекали своєї пори, як і домовлялись.
Тим часом, чорному все було мало. Йому хотілось замалювати темними фарбами увесь світ. Незважаючи на домовленість, у літню пору він пішов в наступ й заплямував сонячну блакить. Зірвався вітер, нагнав грізних, темних хмар, стривожив літній спокій. Казна-що творилось у небі. Гроза змішала усі кольори світу, небо нагадувало велику пляму.
На щастя, яскравих кольорів було значно більше. Спільними зусиллями вони прогнали чорного аж на край світу. Лиш де-не-де залишив він по собі слід. Під час того буревію рясним дощем його частина опала на землю, й зафарбувала в чорний колір. Відтоді її прикриває шар зеленого, що проріс травою. Взимку землю прикрашає біла перина снігу.
Відтоді чорний колір живе наодинці. Щороку гостює у нас восени та взимку, але не довго - боїться теплих кольорів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Філософія кольорів
Кольори живі. Вони дихають, та без свободи. Це ще було за тих часів, коли вони домовились намалювати цілий світ.
***
Це ще було за тих часів, коли три кольори домовились намалювати цілий світ. Червоний, зелений і синій малювали нову картину. Творінню їх не було меж: синє просторе небо, широкі зелені поля, глибокі моря й океани, червоне гаряче сонце. Поєднавши зусилля, вони створили цілу гаму відтінків: жовтий, рожевий, помаранчевий, фіолетовий, коричневий, чорний, сірий, білий…Благородний зелений, в парі з яскраво-червоним, намалювали жовтий. До справи долучився поважний синій, домовившись з червоним, в купі вони створили рожевий. Гарячий жовтий відтінок теж спробував свої зусилля, і , змішавши свої фарби з червоним, вони створили помаранчевий. Червоний колір був дуже енергійним, намалювавши вже декілька відтінків, вирішив попрацювати в парі із синім. Коли змішались їх фарби, світ побачив загадковий фіолетовий відтінок. Коричневий вималювався у поєднанні червоного та зеленого. Аби створити найсвітліший, білий тон, свої зусилля приклали аж три кольори: червоний, зелений та синій. Фіолетовий синій та жовтий разом змішались у чорний. Новенький чорний та білий намалювали сірий. Світ забарвився новими тонами, ожив миловидними картинами. З’явились ліси, гори, квіткові поляни... Стільки кольорів вималювалось, що й не злічити.
…Той колір був ніби і потрібний, але часами нагнітав своєю похмурістю. Він був присутній під час усіх творінь. Мав й своє призначення. Та йому відводилась найменша роль. Інколи, гніваючись, вступав в перепалку з синім небом й забарвлював його в темніший тон – це був чорний колір. Бувало, як зійдуться вони у сварці, то аж світ темніє. Небесну синь закриє така похмура завіса чорних хмар, що й сонцю не пробитись.
Часами їх перепалка тривала по декілька днів, а то й тижнів. Щоб прояснити ситуацію, усі кольори вирішили зібратись на нараду. На засіданні кольорова гама постановила наступне: щоб проявитись усім кольорам, вони об’єднались в групи відтінків і працювали кожен в свою пору року. Малось на увазі чотири періоди: весна, літо, осінь та зима, де б кожен колір мав свою роль. І в чорного була своя робота. Аби не затемнити світ, йому постановили працювати у парі з білим. Їх порою була зима. Чорний забарвлював землю, дерева, темнив своїм кольором хмари. Недаремно йому постановили малювати в парі з білим: той лиш сніжком притрусить, вже й світ світлішає. Та, бувало, зима так затягувалась, що кольори починали тривожитись, проте чекали своєї пори, як і домовлялись.
Тим часом, чорному все було мало. Йому хотілось замалювати темними фарбами увесь світ. Незважаючи на домовленість, у літню пору він пішов в наступ й заплямував сонячну блакить. Зірвався вітер, нагнав грізних, темних хмар, стривожив літній спокій. Казна-що творилось у небі. Гроза змішала усі кольори світу, небо нагадувало велику пляму.
На щастя, яскравих кольорів було значно більше. Спільними зусиллями вони прогнали чорного аж на край світу. Лиш де-не-де залишив він по собі слід. Під час того буревію рясним дощем його частина опала на землю, й зафарбувала в чорний колір. Відтоді її прикриває шар зеленого, що проріс травою. Взимку землю прикрашає біла перина снігу.
Відтоді чорний колір живе наодинці. Щороку гостює у нас восени та взимку, але не довго - боїться теплих кольорів.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію