ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.21
23:17
Жебрак на землі просить на хліб.
Падати далі нікуди.
Нижче тільки пекло.
Він сходив землю
уздовж і впоперек,
Знає її родимки, шрами,
Падати далі нікуди.
Нижче тільки пекло.
Він сходив землю
уздовж і впоперек,
Знає її родимки, шрами,
2024.05.21
21:39
Боги Богів...і тих Богів Боги,
і той, хто над Богами й над собою,
скажіть нам, людям, де ті береги,
де хвилі духу б'ються до прибою -
й радіють грою.
Де врозсип розлітаються зірки,
а згустки душ - насилених на нитку -
і той, хто над Богами й над собою,
скажіть нам, людям, де ті береги,
де хвилі духу б'ються до прибою -
й радіють грою.
Де врозсип розлітаються зірки,
а згустки душ - насилених на нитку -
2024.05.21
20:32
А тепер забери у мови усю її кров,
Щоб кожен рядок став глухою стіною розпачу,
Щоб сонце здавалося болем старих розмов
А слово — веслом, що постійно гребе до острова.
До острова, подібних якому цілий архіпелаг
У морі самотнього вітру порожніх роздумі
Щоб кожен рядок став глухою стіною розпачу,
Щоб сонце здавалося болем старих розмов
А слово — веслом, що постійно гребе до острова.
До острова, подібних якому цілий архіпелаг
У морі самотнього вітру порожніх роздумі
2024.05.21
11:51
СО-СУ-КУР
Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!
Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,
Вітаємо із створенням літературного блоку СО-СУ-КУР (Соболь-Сушко-Курдіновський)!
Блок СО-СУ-КУР -
свято культур,
група поетів,
2024.05.21
11:25
Вертить римами поет,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.
Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,
Віршики ладнає.
То ронделик, то сонет -
Він війни не знає.
Знову зрада і любов,
Пристрасні сюжети...
Що там жертви, що там кров,
2024.05.21
10:58
Мрії збуваються.
https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k
https://m.youtube.com/watch?v=WmxjyMRUCJE&si=9IyrcA6yGrlEhr8k
2024.05.21
08:12
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.
А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.
А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,
2024.05.21
07:03
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси
2024.05.21
04:06
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.
Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.
Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,
2024.05.21
00:02
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.
Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
20:34
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д
2024.05.20
19:15
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
2024.05.20
13:30
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.
2024.05.20
12:53
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.
А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,
2024.05.20
12:46
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.
Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Оксана Ратушняк (1985) /
Проза
Філософія кольорів
***
Це ще було за тих часів, коли три кольори домовились намалювати цілий світ. Червоний, зелений і синій малювали нову картину. Творінню їх не було меж: синє просторе небо, широкі зелені поля, глибокі моря й океани, червоне гаряче сонце. Поєднавши зусилля, вони створили цілу гаму відтінків: жовтий, рожевий, помаранчевий, фіолетовий, коричневий, чорний, сірий, білий…Благородний зелений, в парі з яскраво-червоним, намалювали жовтий. До справи долучився поважний синій, домовившись з червоним, в купі вони створили рожевий. Гарячий жовтий відтінок теж спробував свої зусилля, і , змішавши свої фарби з червоним, вони створили помаранчевий. Червоний колір був дуже енергійним, намалювавши вже декілька відтінків, вирішив попрацювати в парі із синім. Коли змішались їх фарби, світ побачив загадковий фіолетовий відтінок. Коричневий вималювався у поєднанні червоного та зеленого. Аби створити найсвітліший, білий тон, свої зусилля приклали аж три кольори: червоний, зелений та синій. Фіолетовий синій та жовтий разом змішались у чорний. Новенький чорний та білий намалювали сірий. Світ забарвився новими тонами, ожив миловидними картинами. З’явились ліси, гори, квіткові поляни... Стільки кольорів вималювалось, що й не злічити.
…Той колір був ніби і потрібний, але часами нагнітав своєю похмурістю. Він був присутній під час усіх творінь. Мав й своє призначення. Та йому відводилась найменша роль. Інколи, гніваючись, вступав в перепалку з синім небом й забарвлював його в темніший тон – це був чорний колір. Бувало, як зійдуться вони у сварці, то аж світ темніє. Небесну синь закриє така похмура завіса чорних хмар, що й сонцю не пробитись.
Часами їх перепалка тривала по декілька днів, а то й тижнів. Щоб прояснити ситуацію, усі кольори вирішили зібратись на нараду. На засіданні кольорова гама постановила наступне: щоб проявитись усім кольорам, вони об’єднались в групи відтінків і працювали кожен в свою пору року. Малось на увазі чотири періоди: весна, літо, осінь та зима, де б кожен колір мав свою роль. І в чорного була своя робота. Аби не затемнити світ, йому постановили працювати у парі з білим. Їх порою була зима. Чорний забарвлював землю, дерева, темнив своїм кольором хмари. Недаремно йому постановили малювати в парі з білим: той лиш сніжком притрусить, вже й світ світлішає. Та, бувало, зима так затягувалась, що кольори починали тривожитись, проте чекали своєї пори, як і домовлялись.
Тим часом, чорному все було мало. Йому хотілось замалювати темними фарбами увесь світ. Незважаючи на домовленість, у літню пору він пішов в наступ й заплямував сонячну блакить. Зірвався вітер, нагнав грізних, темних хмар, стривожив літній спокій. Казна-що творилось у небі. Гроза змішала усі кольори світу, небо нагадувало велику пляму.
На щастя, яскравих кольорів було значно більше. Спільними зусиллями вони прогнали чорного аж на край світу. Лиш де-не-де залишив він по собі слід. Під час того буревію рясним дощем його частина опала на землю, й зафарбувала в чорний колір. Відтоді її прикриває шар зеленого, що проріс травою. Взимку землю прикрашає біла перина снігу.
Відтоді чорний колір живе наодинці. Щороку гостює у нас восени та взимку, але не довго - боїться теплих кольорів.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Філософія кольорів
Кольори живі. Вони дихають, та без свободи. Це ще було за тих часів, коли вони домовились намалювати цілий світ.
***
Це ще було за тих часів, коли три кольори домовились намалювати цілий світ. Червоний, зелений і синій малювали нову картину. Творінню їх не було меж: синє просторе небо, широкі зелені поля, глибокі моря й океани, червоне гаряче сонце. Поєднавши зусилля, вони створили цілу гаму відтінків: жовтий, рожевий, помаранчевий, фіолетовий, коричневий, чорний, сірий, білий…Благородний зелений, в парі з яскраво-червоним, намалювали жовтий. До справи долучився поважний синій, домовившись з червоним, в купі вони створили рожевий. Гарячий жовтий відтінок теж спробував свої зусилля, і , змішавши свої фарби з червоним, вони створили помаранчевий. Червоний колір був дуже енергійним, намалювавши вже декілька відтінків, вирішив попрацювати в парі із синім. Коли змішались їх фарби, світ побачив загадковий фіолетовий відтінок. Коричневий вималювався у поєднанні червоного та зеленого. Аби створити найсвітліший, білий тон, свої зусилля приклали аж три кольори: червоний, зелений та синій. Фіолетовий синій та жовтий разом змішались у чорний. Новенький чорний та білий намалювали сірий. Світ забарвився новими тонами, ожив миловидними картинами. З’явились ліси, гори, квіткові поляни... Стільки кольорів вималювалось, що й не злічити.
…Той колір був ніби і потрібний, але часами нагнітав своєю похмурістю. Він був присутній під час усіх творінь. Мав й своє призначення. Та йому відводилась найменша роль. Інколи, гніваючись, вступав в перепалку з синім небом й забарвлював його в темніший тон – це був чорний колір. Бувало, як зійдуться вони у сварці, то аж світ темніє. Небесну синь закриє така похмура завіса чорних хмар, що й сонцю не пробитись.
Часами їх перепалка тривала по декілька днів, а то й тижнів. Щоб прояснити ситуацію, усі кольори вирішили зібратись на нараду. На засіданні кольорова гама постановила наступне: щоб проявитись усім кольорам, вони об’єднались в групи відтінків і працювали кожен в свою пору року. Малось на увазі чотири періоди: весна, літо, осінь та зима, де б кожен колір мав свою роль. І в чорного була своя робота. Аби не затемнити світ, йому постановили працювати у парі з білим. Їх порою була зима. Чорний забарвлював землю, дерева, темнив своїм кольором хмари. Недаремно йому постановили малювати в парі з білим: той лиш сніжком притрусить, вже й світ світлішає. Та, бувало, зима так затягувалась, що кольори починали тривожитись, проте чекали своєї пори, як і домовлялись.
Тим часом, чорному все було мало. Йому хотілось замалювати темними фарбами увесь світ. Незважаючи на домовленість, у літню пору він пішов в наступ й заплямував сонячну блакить. Зірвався вітер, нагнав грізних, темних хмар, стривожив літній спокій. Казна-що творилось у небі. Гроза змішала усі кольори світу, небо нагадувало велику пляму.
На щастя, яскравих кольорів було значно більше. Спільними зусиллями вони прогнали чорного аж на край світу. Лиш де-не-де залишив він по собі слід. Під час того буревію рясним дощем його частина опала на землю, й зафарбувала в чорний колір. Відтоді її прикриває шар зеленого, що проріс травою. Взимку землю прикрашає біла перина снігу.
Відтоді чорний колір живе наодинці. Щороку гостює у нас восени та взимку, але не довго - боїться теплих кольорів.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію