Я пізно йшов додому. Кроки нетверді:
Крок-крок... і крок... і крок... і знову крок.
Аж бачу - тихо, наче риба у воді,
Іде дитина. Ніби мій синок?

Або чиєсь розглублене дитинство?

Я зупинився - хто там, що там, роздивлюсь.
Дивлюся в ніч: там пустка, тиша там -
Не лайт, не хоум, тиша двічі-тричі плюс -
Чужий якийсь інопланетний штам,

Чи так мовчить доросле сиротинство?

Та все мовчало, принишк і Місяць білий,
Лиш набрякав дощем у скронях день,
На Сході прапор чий заіржавілий
Вже починав змальовувать знамень,

Чи там чергове відбулось злочинство?

Та ж раптом звідкись тіні - безліч, "кроком руш!"
І спалахи, і постріли, і грім,
І відчайдушне щось у кронах чорних груш
Кричить і очі їсть, як сивий дим,

Чи то волає вбите материнство?

...А ранком у новинах Сходу збитий ІЛ,
Лічба нова неповоротних втрат,
І сорок дев'ять душ в ривку за виднокіл -
Для служби безстрокової солдат -

Небесне привітало українство...


15 червня 2014 року

В ніч з 13 на 14 червня 2014 року над аеропортом міста Луганськ російські диверсанти збили український військово-транспортний літак ІЛ-76. Загинуло 9 членів екіпажу зі складу Мелітопольської авіаційно-транспортної бригади та 40 бійців 25-ої окремої Дніпропетровської аеромобільної бригади. Вічна пам'ять загиблим воїнам. Співчуття їх родинам. Слава Україні! Героям слава!