ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 при пам'яті
Образ твору хвилина мовчання, що сягає вічності
'2014

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-06-28 12:12:16
Переглядів сторінки твору 4824
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.907 / 5.5  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.753 / 5.5  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2014-06-28 18:18:04 ]
... на жаль, забуття таки нам властиве...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-28 21:46:54 ]
Мені нелегко давався цей вірш.
Ніхто нічого не забув. Війна була - то була.
Працювали військовополонені та вивезені з України цивільні підневільні трударі на підприємствах Круппа, у шахтах та на приватних ланах - та й працювали. Це не секрет, і це було озвучено на засідані Міжнародного військового трибуналу.
А хто нині працював і працює на споруджені фортифікаційних споруд на Донеччині та Луганщині, східної частини України, але ніяк не Німеччини. І які військовополонені, і чи не заручники насправді? Хто їх захопив, який окупант?
Хто і коли засудить сучасний фашизм там, де його не могло бути ні за яких обставин? Хто його заніс в Україну?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 07:07:45 ]
ідеологи сучасного скорозбагачення, пане Опанасе! Ржа ненажерливості у суміші зі злидарством.
Карпенко-Карий "Сто тисяч", "Хазяїн" у модернізованій моделі розпорошення суспільства за умов "після реформи 1861"(1991)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 08:08:24 ]
А розмови про скорботу за "СССР" - це лише прикриття своєї загарбницької місії на Землі.
І не те "СССР" може повернутись, бо не "Той тепер Миргород, Хорол-річка не та".
Все воно не те.
І фашизм набув нового авторства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 08:46:41 ]
Якщо набув.
Він, здається і був один на дві імперії. Одна, як бачу нині, засудила його і практично пережила (існують маргінальні осередки, які жодним чином не можуть впливати на державну політику), а друга - ні. І Україні доводиться з ним воювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 10:12:26 ]
Скорбота за СССР (без належного фінасування) - дійсно прикриття, але і не без ностальжі ці речі. Шоу "Фашизм" - доволі складний сценарій: Путіну ще потрібно вбити в голову росіянам їхню "арійську" вищість над рештою світу. Одних його амбіцій замало. Та й росіяни як нація не почуваються приниженими... Певно, мова йде про "похід сильного князя на слабішого" - як у часи міжусобиць.
А на Донбасі мають нарешті визначитися самі жителі краю: без цього АТО не може бути а)успішним, б) провальним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 12:01:35 ]
Не можу написати - реєстрація зникає...
Вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 15:47:38 ]
І мені складно. Я наразі їжджу країною. Вміють жити люди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-06-30 13:12:06 ]
Повністю поділяю думку про фашизм у двох імперіях... В червоній його так замаскували, так виплекали, що північний сусід наш, як правонаступник, має що експортувати. Важливої теми торкнулися! Метвих потрібно захищати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-01 09:32:38 ]
Правонаступниця (як вона себе вважає) СССР має багатий досвід і боротьби за незалежність.

Якщо згадати часи післявоєнного періоду, коли низка колоніальних країн Азії та Африки, не витримавши тиску з боку СССР, який донині не залишає своїх намірів щодо укріплення та поширення своєї гегемонії, обрали соціалістичну орієнтацію, то можна провести деякі паралелі, які нині зійшлись на сході України.
А тоді це були (за алфавітом) Ангола, Алжир, Гвінея-Бісау, Ефіопія, Мозамбік, Народно-Демократична Республіка Ємен...
І що з цього вийшло, можна спостерігати у Європі. Євроафриканців дедалі більшає.
До Росії чомусь не поїхали.
Як би не прийшлось захищатись від живих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 18:45:58 ]
Здається, остання строфа так краще виглядає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-06 21:42:09 ]
одні (винуватці) засудили, другі (винуватці, як перші) відроджують.