ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.07.27 16:21
Випадаю з життя, випадаю...
Випадаю з життя, випадаю.
Вир невдач — не простий поговір.
А ти кличеш з далекого краю:
«Сину, хлопче! У себе повір.
Не у ближнього, світ чи надію,
щонайперше у себе повір.

Піднеси на руках свою мрію

Сергій Губерначук
2026.07.27 14:34
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків…
Закінчується двадцять п’ятий рік пошуків.
Устиг лише загубити.
Забути не встиг.
Тільки дзвонить мені одна дівчина
і каже:
«Вас люблять і чекають».
А я її не знаю.
Приходь у гості з вулиці.

Вячеслав Руденко
2026.07.27 14:27
І тінь минулого й бетон…
Величний колір кипарису
І в потяг доданий вагон,
Похилих крил, краї карнизів
І тінь минулого й бетон,

І справжній, мов животворящий
Не жах, не смуток – декаданс -
Рук неймовірних, мезальянсу,

Борис Костиря
2026.07.27 13:16
Минуле
Не знав я, що колись у цьому місті
Все зміниться і зробиться чужим.
Стежок знайомих здавнене намисто
Загубиться під тягарем сумним.

Не впізнають мене оці стежини,
І вулиці відводять погляд вбік.
Лише частково в заростях ожини

Тетяна Левицька
2026.07.27 11:16
Над Києвом. древнім
Боже, як страшно, нестерпно, смертельно
дрони літають над Києвом древнім!
Далеч поранена скрапує кров'ю —
не заховати жахи за стіною.
Влучило в Дарниці та на Подолі,
бідна Лук'янівка стогне від болю.
На Оболоні будинок палає,
курява смерті пливе

Олександр Сушко
2026.07.27 10:13
Про кохання
Шал емоцій! Гра у шахи!
Чую тіко охи й ахи
Від дружини. Я воскрес!
Але вию, наче пес,

Бо, чого гріха таїти -
Мушу "дещо" мавці гріти,
Але, з часом, це мине,

хома дідим
2026.07.27 08:30
* 154 *
лови емоцію поете
лети на полум’я свічі
покинь усе що мало вмерти
нехай палає і шкварчить
у передмісті чи у центрі
життя не вимага причин
чимало є без тями впертих
атож у тебе інший чин

Віктор Кучерук
2026.07.27 06:52
* * *
Лиш час німого супокою
Вповзе по гільзах у мій схрон,
То стане тиша після бою
Мене вганяти швидко в сон.
І в сні наївному отому,
Поміж обвуглених цеглин, -
Я побуваю врешті вдома
Якихось декілька годин.

Ірина Вовк
2026.07.27 06:01
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі. (продовження 1)
Штрих II: Маска великого імені Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Варіації на тему української народної пісні «У сусіда хата біла», ор. 18 Минуло кілька років, і містом покотилася чутка. Львівські музичні салони польської та австрійської ш

Артур Курдіновський
2026.07.27 01:40
У співавторстві з липнем
Липню! Напишімо спільний вірш,
Поки ще твої лунають ноти!
Знаю, що вночі ти теж не спиш -
Тож запрошую! Сідай навпроти.

Тему обираємо удвох...
Хай позаздрять нашому альянсу!
В небеса відвертий діалог

Володимир Бойко
2026.07.27 00:13
Лімерики – 10
Теслярі із Антананаріву
Гемблювали і косо і криво,
Все валилося з рук –
Баобаб і бамбук
Із-за пива в Антананаріву.

Через джунглі до міста Кіншаси
Прокладали взимі теплотрасу,

Євген Федчук
2026.07.26 19:41
Бортєнєвська битва 22 грудня 1317 року
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було

Роксолана Вірлан
2026.07.26 16:50
Погляд у Душу
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...

безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію

Ірина Вовк
2026.07.26 13:33
«Ксавер Моцарт: СПОВІДЬ У ДОЩІ»
Штрихи до сюжету кіноповісті) До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА «КСАВЕР МОЦАРТ: С

Борис Костиря
2026.07.26 13:27
* * *
Сьогодні виспався на полі бою,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.

Там ворони невтомно голосили,

Олександр Сушко
2026.07.26 12:36
Золотий ліфон
Юрба "златоліфонна"* все ж дотисла —
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.

А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 при пам'яті
Образ твору хвилина мовчання, що сягає вічності
'2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-06-28 12:12:16
Переглядів сторінки твору 5511
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.907 / 5.5  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 4.753 / 5.5  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2014-06-28 18:18:04 ]
... на жаль, забуття таки нам властиве...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-28 21:46:54 ]
Мені нелегко давався цей вірш.
Ніхто нічого не забув. Війна була - то була.
Працювали військовополонені та вивезені з України цивільні підневільні трударі на підприємствах Круппа, у шахтах та на приватних ланах - та й працювали. Це не секрет, і це було озвучено на засідані Міжнародного військового трибуналу.
А хто нині працював і працює на споруджені фортифікаційних споруд на Донеччині та Луганщині, східної частини України, але ніяк не Німеччини. І які військовополонені, і чи не заручники насправді? Хто їх захопив, який окупант?
Хто і коли засудить сучасний фашизм там, де його не могло бути ні за яких обставин? Хто його заніс в Україну?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 07:07:45 ]
ідеологи сучасного скорозбагачення, пане Опанасе! Ржа ненажерливості у суміші зі злидарством.
Карпенко-Карий "Сто тисяч", "Хазяїн" у модернізованій моделі розпорошення суспільства за умов "після реформи 1861"(1991)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 08:08:24 ]
А розмови про скорботу за "СССР" - це лише прикриття своєї загарбницької місії на Землі.
І не те "СССР" може повернутись, бо не "Той тепер Миргород, Хорол-річка не та".
Все воно не те.
І фашизм набув нового авторства.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 08:46:41 ]
Якщо набув.
Він, здається і був один на дві імперії. Одна, як бачу нині, засудила його і практично пережила (існують маргінальні осередки, які жодним чином не можуть впливати на державну політику), а друга - ні. І Україні доводиться з ним воювати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 10:12:26 ]
Скорбота за СССР (без належного фінасування) - дійсно прикриття, але і не без ностальжі ці речі. Шоу "Фашизм" - доволі складний сценарій: Путіну ще потрібно вбити в голову росіянам їхню "арійську" вищість над рештою світу. Одних його амбіцій замало. Та й росіяни як нація не почуваються приниженими... Певно, мова йде про "похід сильного князя на слабішого" - як у часи міжусобиць.
А на Донбасі мають нарешті визначитися самі жителі краю: без цього АТО не може бути а)успішним, б) провальним...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-06-29 12:01:35 ]
Не можу написати - реєстрація зникає...
Вибачаюсь.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-06-29 15:47:38 ]
І мені складно. Я наразі їжджу країною. Вміють жити люди.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-06-30 13:12:06 ]
Повністю поділяю думку про фашизм у двох імперіях... В червоній його так замаскували, так виплекали, що північний сусід наш, як правонаступник, має що експортувати. Важливої теми торкнулися! Метвих потрібно захищати!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-01 09:32:38 ]
Правонаступниця (як вона себе вважає) СССР має багатий досвід і боротьби за незалежність.

Якщо згадати часи післявоєнного періоду, коли низка колоніальних країн Азії та Африки, не витримавши тиску з боку СССР, який донині не залишає своїх намірів щодо укріплення та поширення своєї гегемонії, обрали соціалістичну орієнтацію, то можна провести деякі паралелі, які нині зійшлись на сході України.
А тоді це були (за алфавітом) Ангола, Алжир, Гвінея-Бісау, Ефіопія, Мозамбік, Народно-Демократична Республіка Ємен...
І що з цього вийшло, можна спостерігати у Європі. Євроафриканців дедалі більшає.
До Росії чомусь не поїхали.
Як би не прийшлось захищатись від живих...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2014-07-03 18:45:58 ]
Здається, остання строфа так краще виглядає


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-07-06 21:42:09 ]
одні (винуватці) засудили, другі (винуватці, як перші) відроджують.