ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.16 18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років

АКТ 1 (і останній)

ЖУРНАЛІСТ: Гав!

Юрій Гундарів
2026.05.16 18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…

(З останніх надходжень)

Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр

Артур Курдіновський
2026.05.16 15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.

Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн

Кока Черкаський
2026.05.16 13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,

Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,

хома дідим
2026.05.16 11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами

Володимир Невесенко
2026.05.16 11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.

Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні

Борис Костиря
2026.05.16 10:55
Як прикро те, що рік минає,
Що час зміта все навкруги
Шаленим штормом небокраю,
Змішавши води й береги.
Летять епохи серпантином,
Немовби мить, за роком рік.
І бачить чоловік дитинно
Юрбу самотніх і калік.

Ірина Вовк
2026.05.16 10:49
НЕЖДАНА: СМЕРТЬ ПІД КУПОЛАМИ Поки законні діти князя вчили латину та готувалися до європейських королівств, маленька Неждана бігала босоніж по піску Десни і наливалася красою як дика рожа. Вона була тінню утраченого кохання Ярославової юності, про яку

Вячеслав Руденко
2026.05.16 09:25
скажи! – приречені чи ще!?-
голодні, без одежі, босі,
але з надією на Досі,
як Іов в притчі із нічим,

долають відчуття буття
і , ремствуючи на пророче,
як черви, що пролізли в очі,

Тетяна Левицька
2026.05.16 09:10
Здавалося, не стрінемось з тобою,
хоч вий білугою від болю та наруги.
Моя печаль горою кам'яною,
бентежним океаном — хвиля туги.

Приходиш уві сні в сорочці білій.
Хоча за спиною лелечі крила,
я добре знаю, що осиротіли

Віктор Кучерук
2026.05.16 07:37
По той бік стін
Ледь чутний дзвін
Без перемін
Звучить: Дзінь... Дзінь...
Буває, грім,
Злякавши дім,
Стихає в нім
Німім, живім.

Іван Потьомкін
2026.05.15 19:24
Під союзом, що укладали юдеї з Богом,
Першим поставив свій підпис
Нехем’я-Тіршата, син Хахаліт та Цідкіягу .
...Вдивлявсь Нехем’я в рукотворне диво -
Відбудований Єрусалим із Храмом -
І промайнули перед ним два з лишком роки.
Той день, коли почув о

Юрій Лазірко
2026.05.15 17:00
тут бував
прадавній ліс
повен радості
і сліз
небо лоскотав
верхів'ям
потопав
у птахоспів'ї

хома дідим
2026.05.15 15:44
її знайшли
всього опісля
повішаною
десь на вишні
недалік
чому на вишні
ми не зрозуміли
я вішався би сам

С М
2026.05.15 13:13
Шкіра чобіт і колонська вода
Свічадо ~ вікно де жила самота
Довкола неї саду квіт
Пурпур кармін фіолет і блакить

Прийшла мертвою далі у безвість пішла
Сад зачинився квіт поїла іржа
На стіні того саду легенда вістить

Сергій Губерначук
2026.05.15 13:04
Ти виростаєш із пітьми
суцвіттям бузку з весни
як спогад у дослід.
Коли ми були ще дітьми,
ти вголос читала сни
як вірші дорослі.

Телепортуєшся вкотре
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мартин Сирота / Вірші

 ***
Не дивися грізно,
Не мовчи безумно,
Вже ховатись пізно,
Ми усі під струмом,
Не кидай у небо
Каяття минулі,
Я чекав на тебе,
Я ловив цю кулю.

І все буде стерте
цією сльозою металу,
серце,
зубами на шмаття роздерте
раділо,
а по твоїх вустах його кров
стікала…

Тиша, як наркотик,
Не відстежуй кроки,
Ще живий, на дотик
Навіть теплий поки,
Простирадла небо,
Епілог відвертий,
Я чекав на тебе,
Я по тобі-…




Найвища оцінка Сянька Радомська 5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-28 19:43:18
Переглядів сторінки твору 2512
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.183 / 4.67  (4.525 / 5.18)
* Рейтинг "Майстерень" 3.961 / 4.5  (4.355 / 5.07)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.09.30 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-28 21:31:45 ]
Щось я не доганяю, хто серце вгробив - сльоза металу чи зуби ЛІРИЧНОГО героя? Яка ж то тиша, коли ЧУТИ кроки? Щось в цьому вірші мене привабило, але як для початківця - заважкий він мені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2007-02-28 22:45:38 ]
Я проти того, щоб "серце,
зубами на шмаття роздерте
раділо". Це жорстоко. Життя прекрасне і справді варто жити і любити. Сподіваюсь про це прочитати у наступному вірші. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сянька Радомська (М.К./Л.П.) [ 2007-02-28 22:49:03 ]
Бачу останніми днями актуальна "наркотична" тема :) Доречі, завтра перший день весни, так що, напевне, варто змінити настрій на весняно-позитивно-грайливий ;) Чекатиму з нетерпінням!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мартин Сирота (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 11:06:09 ]
Дякую, що звернули увагу пане Ярослав. На вашу заувагу: тут тиша є символом самотності і для героя вона стає наркотиком тому він абстраговується від сторонніх звуків. А кроків нечути(хіба там написано що чути кроки?) їх можна відстежити доклавши зусиль. Це боротьба між "так" і "ні", це дилема для героя, власне тому підібрані такі образи.
Пані Люба, не лякайтесь, вірш не про канібалізм і аж ніяк не про радість від поїдання сердець(див.попередній комент). Звісно, я можу розтлумачити вам всі образи, якими я малював цей вірш, але що тоді робитимуть читачі? Ні, крашче хай кожен для себе будує власні асоціації в міру своїх образотворчих здібностей і залишає мені коментарі;).
Пані Ксеніє, весна це чудово... Радію з цього приводу лише тому, що більшість громадян землі її люблять, небільше. Мене ж манять засніжені гори. Тому весною мені трохи сумно з приводу смерті зими... Отже вибачте, що не розділяю ваш настрій на всі 100;)
Дякую всім за коментарі. Радий бачити ваші коиенти на своїй сторінці. І будь-ласка пам'ятайте, що жоден мій вірш не слід сприймати буквально!