ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мартин Сирота / Вірші

 ***
Не дивися грізно,
Не мовчи безумно,
Вже ховатись пізно,
Ми усі під струмом,
Не кидай у небо
Каяття минулі,
Я чекав на тебе,
Я ловив цю кулю.

І все буде стерте
цією сльозою металу,
серце,
зубами на шмаття роздерте
раділо,
а по твоїх вустах його кров
стікала…

Тиша, як наркотик,
Не відстежуй кроки,
Ще живий, на дотик
Навіть теплий поки,
Простирадла небо,
Епілог відвертий,
Я чекав на тебе,
Я по тобі-…




Найвища оцінка Сянька Радомська 5 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 4 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-02-28 19:43:18
Переглядів сторінки твору 2371
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.183 / 4.67  (4.525 / 5.18)
* Рейтинг "Майстерень" 3.961 / 4.5  (4.355 / 5.07)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.789
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.09.30 02:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-02-28 21:31:45 ]
Щось я не доганяю, хто серце вгробив - сльоза металу чи зуби ЛІРИЧНОГО героя? Яка ж то тиша, коли ЧУТИ кроки? Щось в цьому вірші мене привабило, але як для початківця - заважкий він мені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Вороненко (М.К./Л.П.) [ 2007-02-28 22:45:38 ]
Я проти того, щоб "серце,
зубами на шмаття роздерте
раділо". Це жорстоко. Життя прекрасне і справді варто жити і любити. Сподіваюсь про це прочитати у наступному вірші. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сянька Радомська (М.К./Л.П.) [ 2007-02-28 22:49:03 ]
Бачу останніми днями актуальна "наркотична" тема :) Доречі, завтра перший день весни, так що, напевне, варто змінити настрій на весняно-позитивно-грайливий ;) Чекатиму з нетерпінням!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мартин Сирота (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 11:06:09 ]
Дякую, що звернули увагу пане Ярослав. На вашу заувагу: тут тиша є символом самотності і для героя вона стає наркотиком тому він абстраговується від сторонніх звуків. А кроків нечути(хіба там написано що чути кроки?) їх можна відстежити доклавши зусиль. Це боротьба між "так" і "ні", це дилема для героя, власне тому підібрані такі образи.
Пані Люба, не лякайтесь, вірш не про канібалізм і аж ніяк не про радість від поїдання сердець(див.попередній комент). Звісно, я можу розтлумачити вам всі образи, якими я малював цей вірш, але що тоді робитимуть читачі? Ні, крашче хай кожен для себе будує власні асоціації в міру своїх образотворчих здібностей і залишає мені коментарі;).
Пані Ксеніє, весна це чудово... Радію з цього приводу лише тому, що більшість громадян землі її люблять, небільше. Мене ж манять засніжені гори. Тому весною мені трохи сумно з приводу смерті зими... Отже вибачте, що не розділяю ваш настрій на всі 100;)
Дякую всім за коментарі. Радий бачити ваші коиенти на своїй сторінці. І будь-ласка пам'ятайте, що жоден мій вірш не слід сприймати буквально!